Справа № 288/996/25
Провадження № 2/288/510/25
11 серпня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (далі - відповідач).
Шлюб зареєстровано 28 лютого 2018 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 12. Дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_3 ».
Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З часом між сторонами почуття любові, поваги та розуміння згасли та поступово стосунки між ними погіршились, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин у травні 2025 року.
На даний час сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя.
За таких обставин позивач вважає, що подальше примирення та збереження шлюбу неможливе.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року сторонам надавався строк для примирення, однак примирення не відбулося.
Позивач просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , судові витрати покласти на неї.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових доказів щодо заперечення проти позову.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі, після реєстрації розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, на розірвання шлюбу згоден.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28 лютого 2018 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », про що складено відповідний актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20 травня 2020 року Виконавчим комітетом Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 4.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
За визначенням частини 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно до частини 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічне положення закріплено в ст. 24 Сімейного кодексу України.
Стаття 111 Сімейного Кодексу України визначає, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 липня 2025 року сторонам надавався строк для примирення, проте примирення не відбулося.
Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 Сімейного Кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили між собою шлюбні стосунки, спільне господарство не ведеться. Позивач в категоричній формі наполягає на розлученні з відповідачем, з яким примиритись не бажає, ніяких заходів для цього не вживала і вживати не буде, оскільки прийшла до переконання про неможливість подальшого збереження між ними сім'ї.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач в позовній заяві просила судові витрати покласти на неї, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.
Керуючись статтями 24, 104, 105, 110 - 115 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 28 лютого 2018 року Попільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 12, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Після державної реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити - « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник