вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" серпня 2025 р. Справа№ 910/13209/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тарасенко К.В.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 07.08.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 23.06.2025 (повний текст складено та підписано 25.06.2025)
у справі №910/13209/24 (суддя С.О. Чебикіна)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс"
до Київської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання незаконним та скасування рішення
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 89/9897 від 19.09.2024 року "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 28 у Солом'янському районі міста Києва від 12.05.2008 року № 72-6-00514 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" на підставі статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", статей 96, 116, 124, 141, 143, 187, 189 Земельного кодексу України та статті 651 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що за відсутності поданої заяви про розгляд справи без участі представника позивача, враховуючи що про місце, дату та час кожного судового розгляду позивач був належним чином повідомлений, крім того ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року явку позивача у судове засідання по суті на 23.06.2025 року о 16:00 визнано обов'язковою, враховуючи що чергове клопотання про відкладення розгляду справи по суті, яке подано представником повивача 23.06.2025 року не містить жодних доказів того, що адвокат Колокольніков В.А. є представником який бере участь у справі №753/23588/23, як і не містить доказів щодо проведення судового засідання у справі № 753/23588/23 призначеної на 23.06.2025 року о 14:20, у зв'язку з чим у судовому засіданні 23.06.2025 року протокольною ухвалою у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи призначеної по суті на 23.06.2025 року відмовлено через його необґрунтованість, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025, а справу направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою, прийнятою місцевим судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права. При цьому апелянт стверджує, що суд першої інстанції передчасно залишив позов без розгляду за відсутності на те правових підстав, передбачених статями 202,226 ГПК України, оскільки не врахував, що в день судового засідання 23 червня 2025 року представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю адвоката у судовому засідання о 14 годині 20 хвилин в Київському апеляційному суді по резонансній кримінальній справі №753/23588/23 і представник позивача з об'єктивної причини особисто не зміг з'явитися у судове засідання.
Також апелянт зазначив, що інформація про участь адвоката (захисника) у справі є публічною, (з урахуванням обмежень, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України) а рух справи в суді відображається на офіційних ресурсах суду. Оскільки окремого процесуального документу чи окремої повістки адвокатом у справі №753/23588/23 не було отримано, а тому до клопотання поро відкладення розгляду справи від 23 червня 2025 року не було додано відповідної повістки чи ухвали. Більше того, саме клопотання про відкладення розгляду справи №910/13209/24 подавалося в день судового засідання в Київському апеляційному суді та лише після того, як було підтверджено слухання в кримінальному провадженні.
Апелянт також стверджує, що матеріалів справи було достатньо для вирішення справи по суті; жодних вимог до учасників справи в частині надання додаткових документів чи пояснень судом не було зазначено; неявка представника позивача не є перешкодою для розгляду справи.
Узагальнені доводи та заперечення проти апеляційної скарги
30.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення, в яких останній заперечив доводи викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач, наголосив, що представник позивача у чергове судове засідання по суті 23.06.2025 року не з'явився і заяви про розгляд справи за його відсутності на вказану дату не подавав; строк розгляду справи по суті станом на 23.06.2025 року закінчився. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Також, 30.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від третьої особи надійшли пояснення, в яких остання заперечила доводи викладені в апеляційній скарзі, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Узагальнені доводи третьої особи зводяться до того, що наведена в апеляційній скарзі зацікавленість позивача у розгляді позовної заяви не підтверджується фактичною поведінкою позивача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 апеляційну скаргу у справі №910/13209/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/13209/24. Судове засідання призначено на 07.08.2025. Витребувано матеріали справи №910/13209/24 з Господарського суду міста Києва.
31.07.2025 матеріали справи №910/13209/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
У судовому засіданні 07.08.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 07.08.2025 з'явились представники відповідача та третьої особи, які надали свої пояснення. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 24.07.2025.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" за відсутності представника позивача.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані відповідачем і третьою особою пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок про те, що системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2020 у справи №910/16978/19 дійшла висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у наведеній постанові зауважила, що частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Згідно з частиною 5 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Так, з матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2025 року.
У судовому засіданні 26.03.2025 року, у зв'язку з неявкою позивача, судом оголошено перерву у справі на 30.04.2025 року.
30.04.2025 року представником позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної по суті на 30.04.2025 року у зв'язку із неможливістю прибуття представника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 року відкладено розгляд справи по суті на 14.05.2025 року.
14.05.2025 року представником позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної по суті на 14.05.2025 року у зв'язку із неможливістю прибуття представника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року відкладено розгляд справи по суті на 23.06.2025 року о 16:00, крім того явку позивача у судове засідання по суті визнано обов'язковою.
23.06.2025 року представником позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи призначеної по суті на 23.06.2025 року у зв'язку з тим, що на 14:20 призначено судове засідання в Київському апеляційному суді по резонансній кримінальній справі №753/23588/23 в якій адвокат Колокольніков В.А. є представником та просив відкласти слухання справи на інший час та дату.
В судове засідання 23.06.2025 року представник позивача не з'явився, наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 14.05.2025 підтверджено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 23.06.2025.
Як свідчать матеріали справи, заяви про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило, про місце, дату та час кожного судового розгляду був належним чином повідомлений, крім того ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року явку позивача у судове засідання по суті на 23.06.2025 року о 16:00 визнано обов'язковою.
Наведене спростовує протилежні доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що неявка представника позивача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 року явку позивача у судове засідання по суті на 23.06.2025 року визнано обов'язковою.
Крім того, місцевий господарський суд обгрунтовано зазначив, що чергове клопотання про відкладення розгляду справи по суті, яке подано представником повивача 23.06.2025 року не містить жодних доказів того, що адвокат Колокольніков В.А. є представником який бере участь у справі №753/23588/23, як і не містить доказів щодо проведення судового засідання у справі №753/23588/23 призначеної на 23.06.2025 року о 14:20, що свідчить про необґрунтованість поданого позивачем клопотання.
Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі про те, що інформація про участь адвоката (захисника) у справі є публічною, а рух справи в суді відображається на офіційних ресурсах суду, що не обмежує суд у перевірці відповідних відомостей самостійно, колегія суддів відхиляє, оскільки суд не зобов'язаний самостійно перевіряти всі відомості, на які посилаються сторони. Відповідно до принципу змагальності, закріпленого ст. 13 ГПК України, сторони самі несуть відповідальність за подання доказів на підтримку своїх позицій. Це означає, що кожна сторона зобов'язана надати необхідні докази своїх доводів або заперечень, а суд лише оцінює надані докази, але не збирає їх за власною ініціативою (згідно зі статтями 13, 14, 74, 80 ГПК України).
В контексті наведеного вище, колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про його зацікавленість у розгляді даної справи, оскільки фактична поведінка позивача, за представлених суду доказів та встановлених обставин, свідчить про намір сторони затягнути судовий розгляд справи №910/13206/24, що є неприпустимим.
Отже, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань; чотири рази не з'явився в судові засідання з розгляду справи по суті; не підтвердив належними доказами неможливість з'явитися у судове засідання 23.06.2025, явку позивача в яке було визнано судом обов'язковою; не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №910/13209/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Валентин Плюс".
Матеріали справи №910/13209/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.08.2025
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді К.В. Тарасенко
Г.А. Кравчук