Справа №295/10056/25
Категорія 68
2/295/3665/25
Ухвала
про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2025 року
Суддя Богунського районного суду міста Житомира Біднина О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить розірвати шлюбу між ним та відповідачем, зареєстрований 24.10.1998 року Житомирським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану.
Пред'явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 4 статті 175 ЦПК України встановлено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як учасник бойових дій.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1ст.5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 12 ч. 1ст. 5 Закону № 3674-VI викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18), в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 червня 2023 року в справі № 621/1291/22 (провадження № 61-7913ск23).
В постанові Верховного Суду від 09.11.2022 р. (справа №709/118/21) зазначено, що аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами, пов'язаними із порушенням їх прав, як учасника бойових дій.
Таким чином, позов про розірвання шлюбу, пред'явлений в порядку Сімейного кодексу України і не стосується захисту соціального права позивача як учасника бойових дій, отже підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп. та надати суду відповідну квитанцію.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність з вимогами ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надати строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В. Біднина