Справа № 595/846/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/195/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - бездіяльність слідчого, прокурора
11 серпня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю: скаржника - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №11-сс/817/195/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року про відмову в задоволенні поданої ним скарги на постанову дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій, -
Ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову т.в.о. дізнавача СД ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 від 17.07.2025 про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025216130000081 від 27.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.355 КК України.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким зобов'язати орган досудового розслідування задовольнити подане ним клопотання про проведення психофізіологічної експертизи в кримінальному провадженні N?12025216130000081 з використанням поліграфа за його участю та участю потерпілого за умови добровільної згоди останнього.
Не погоджується з висновком слідчого судді про те, що ініціювання експертизи з поліграфом є безпідставним, оскільки її результати нібито не мають доказового значення. Вважає, що така оцінка є передчасною та суперечить вимогам КПК щодо стадії оцінки доказів, а допустимість чи недопустимість доказу визначається судом за результатами розгляду справи по суті, а не на стадії ініціювання експертного дослідження.
Вказує на те, що відповідно до статей 9, 22, 93, 94 та 242 КПК України сторона має право ініціювати проведення судової експертизи, у тому числі психологічної, з метою забезпечення повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Відмова у призначенні такої експертизи обмежує права сторони щодо збирання доказів.
Звертає увагу, що Верховний Суд у постановах від 16.01.2019 у справі №761/40493/16-к та від 23.01.2020 у справі №756/10060/17 не забороняв використання поліграфа як інструменту в межах комплексної психологічної експертизи, а лише вказував, що його результати не можуть розглядатися як самостійний доказ, що не виключає можливість їх використання як допоміжного джерела для формування висновку експерта.
Посилається на те, що клопотання про призначення експертизи не передбачало примусового обстеження іншої сторони - йшлося про добровільну згоду, що не порушує прав і свобод відповідної особи. Таким чином, призначення такої експертизи було би допустимим лише за наявності згоди.
Вважає, що відмова у призначенні експертизи порушує принцип змагальності сторін, закріплений у КПК України оскільки сторони мають рівні права на подання доказів та ініціювання експертних досліджень. Слідчий суддя фактично передчасно втрутився у процес доказування, підмінивши експертний висновок власною оцінкою й обмеживши сторону у реалізації процесуальних прав.
Заслухавши суддю-доповідача, заявника, який підтримав подану скаргу з викладених у ній мотивів, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам закону відповідає.
Як вбачається з матеріалів провадження, 17 червня 2025 року постановою начальника СД ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 вирішено визнати потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Ріпинці Чортківського району, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025216130000081 від 27.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.355 КК України.
15 липня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до дізнавача СД ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області з клопотанням про повторне призначення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа, в якому, окрім іншого, просив призначити йому психофізіологічну експертизу з використанням поліграфа; запросити добровільну згоду на проходження поліграфа ОСОБА_10 ; у разі надання згоди або відмови долучити відповідне підтвердження до матеріалів справи.
Постановою від 17 липня 2025 року винесеної дізнавачем СД ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільської області ОСОБА_11 , у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Ріпинці Чортківського району, у кримінальному провадженні № 12025216130000081 від 27.05.2025 за ч.1 ст.355 КК України відмовлено. Постанова вмотивована тим, що з огляду на аналіз норм КПК України та судової практики, на даний час відсутні достатні підстави для призначення психофізіологічної експертизи з використанням поліграфа потерпілому ОСОБА_6 та учаснику події ОСОБА_10 в межах кримінального провадження № 12025216130000081 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.355 КК України. На даний час триває повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування вказаного кримінального провадження. Установлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, відповідно до розділу VІ Психологічна експертиза «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затверджені Наказом МЮ України 08.10.1998 № 53/5, можуть з'ясуватися лише шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватися, як засіб доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК.
Слідчий суддя погодився з вищенаведеним, а також перевіряючи доводи скаржника щодо порушення принципу змагальності, виходив з того, що сторона має право ініціювати експертне дослідження, але не має абсолютного права на його проведення . Принцип змагальності не означає, що кожне клопотання сторони обвинувачення або потерпілого має бути автоматично задоволене, особливо якщо воно не відповідає вимогам статей 94, 84 та 242 КПК України.
З чим погоджується і колегія суддів, та вважає, що дізнавач діяв у межах своїх повноважень, законно та обґрунтовано, відмовивши у призначенні експертизи, оскільки на момент винесення постанови не було встановлено обставин, які б об'єктивно вимагали застосування спеціальних знань психолога з використанням поліграфа.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч.1 ст.40-1КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
З положень ст.84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Отже, дізнавач, здійснюючи дізнання є самостійною процесуальною особою, у компетенцію якою входить визначення доцільності проведення певної слідчої дії.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що відмова в призначенні експертизи з використанням поліграфа є передчасною та суперечить положенням КПК України щодо стадії оцінки доказів, колегія суддів зазначає, що надання дозволу на проведення експертизи з використанням поліграфа не є автоматичним правом сторони, а має ґрунтуватися на наявності достатніх процесуальних підстав, визначених ст. 242 КПК України. Саме дізнавач, як особа, що здійснює дізнання, уповноважений оцінити доцільність проведення тієї чи іншої експертизи відповідно до завдань досудового розслідування та наявних матеріалів.
Твердження апелянта про те, що відмова у призначенні експертизи порушує права сторони на збирання доказів, колегія суддів оцінює критично, оскільки КПК України не зобов'язує орган досудового розслідування призначати будь-яку експертизу лише з тієї підстави, що її ініціює потерпілий або інша сторона. Частина 1 ст. 242 КПК України прямо передбачає, що експертиза призначається у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Натомість дізнавач обґрунтовано дійшов висновку, що на час розгляду клопотання відсутні такі обставини, які б потребували психофізіологічного дослідження потерпілого чи іншої особи із застосуванням поліграфа.
Доводи апеляційної скарги про те, що поліграф може використовуватися як допоміжний інструмент у межах психологічної експертизи, не заслуговують на увагу, оскільки така експертиза можлива лише за умови відповідного процесуального обґрунтування та виключно в межах комплексної психологічної експертизи, а не у формі психофізіологічного дослідження за ініціативою сторони.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на об'єктивних правових підставах, є необґрунтованими та спрямовані на підміну оцінки доказів органом досудового розслідування або експертом - власним суб'єктивним уявленням сторони.
Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та винесеною з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства. Підстав для її скасування немає.
З огляду на викладене, ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року про відмову в задоволенні поданої скарги на постанову дізнавача про відмову в задоволенні клопотання, зобов'язання вчинити дії слід залишити без змін, а подану ОСОБА_6 апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року про відмову в задоволенні поданої ним скарги на постанову дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді