Справа № 595/846/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/193/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - бездіяльність слідчого, прокурора
11 серпня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю: скаржника ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №11-сс/817/193/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року про відмову в задоволенні поданої ним скарги , -
Ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову т.в.о. дізнавача СД ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 від 17.07.2025 про відмову в задоволенні клопотання про зміну правової кваліфікації, зобов'язання вчинити дії, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025216130000081 від 27.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.355 КК України.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким зобов'язати орган досудового розслідування належним чином змінити правову кваліфікацію у провадженні №12025216130000081 відповідно до ухвали суду від 19.05.2025, доповнивши її ст.190 КК України.
Зазначає про те, що ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду від 19.05.2025 у справі №595/705/25 уповноважених осіб поліції було зобов'язано внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення із вказанням конкретної правової кваліфікації - за ознаками злочинів, передбачених ст. 190, 189, 355 КК України.
Не погоджується з висновком слідчого судді про те, що питання зміни правової кваліфікації відноситься виключно до дискреційних повноважень органу досудового розслідування та не може бути предметом судового контролю. Такий підхід не враховує обов'язку правоохоронного органу виконувати судове рішення, яким уже було надано вказівку щодо належної кваліфікації правопорушення.
Вказує на те, що відмова дізнавача змінити правову кваліфікацію, попри наявність відповідного рішення суду, фактично становить невиконання судового рішення, що прямо заборонено статтею 129 Конституції України та порушує принцип верховенства права.
Звертає увагу на те що слідчий суддя обмежився формальним посиланням на межі повноважень слідчого судді, не оцінивши дій дізнавача з точки зору їх відповідності закону та фактичних обставин справи, всупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 15.09.2020 у справі №761/34494/19 та від 22.04.2021 у справі №991/1345/20.
Посилається на те, що статті 9, 22 та 26 КПК України зобов'язують орган досудового розслідування здійснювати повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. У цьому випадку відмова змінити кваліфікацію на ту, що об'єктивно відповідає встановленим фактам, є проявом упередженості та неповноти розслідування.
Вважає, що суд першої інстанції не забезпечив ефективного судового контролю за діями дізнавача, що призвело до грубого порушення прав потерпілого, передбачених ст. 55 та 56 КПК України. Залишення без реагування на невиконання ухвали від 19.05.2025 унеможливлює притягнення винних осіб до відповідальності у повному обсязі, спотворює зміст обвинувачення і позбавляє потерпілого процесуальних гарантій.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_6 , який підтримав подану скаргу з викладених у ній мотивів, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам закону відповідає.
Як вбачається з матеріалів провадження, 15 липня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до дізнавача СД ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області з клопотанням про зміну (доповнення) правової кваліфікації кримінального правопорушення (зареєстроване ВП № 2 (м. Бучач) ЧРУП ГУНП в Тернопільській області 15.07.2025), в якому, окрім іншого, просив доповнити правову кваліфікацію у кримінальному провадженні № 12025216130000081 статтею 190 КК України, внести відповідні зміни до ЄРДР у встановленому законом порядку.
Як вбачається з постанови про відмову у задоволенні клопотання від 17 липня 2025 року, винесеної дізнавачем СД ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільської області ОСОБА_9 , у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Ріпинці Чортківського району, у кримінальному провадженні № 12025216140000081 від 27.05.2025 за ч.1 ст.355 КК України відмовлено. Постанова вмотивована тим, що кримінальне провадження на даний час перебуває на стадії досудового розслідування, яка ще є не завершеною. Зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення здійснюється за наявності правових підстав, за сукупності належних, допустимих, достатніх доказів, які підтверджують необхідність зміни попередньої правової оцінки кримінально протиправного діяння, наданої органом досудового розслідування. На даний час триває повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування вказаного кримінального провадження.
Перевіряючи оскаржуване рішення колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Так, системний аналіз положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що КПК Українине містить імперативних норм, які б передбачали обов'язкове винесення постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення під час досудового розслідування. Разом з тим норми чинного законодавства не містять і прямої заборони зміни правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Це також узгоджується з положеннями глави 22 КПК України, зі змісту якої вбачається, що повідомлення про підозру (у якому, з-поміж іншого, має бути указана правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність) у випадку виникнення підстав може бути змінене слідчим чи прокурором (ст. 277-279 КПК України).
При цьому за змістом ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Разом з тим, необхідно зазначити, що кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному праві - це точна кримінально-правова оцінка, конкретної небезпечної дії в суспільстві.
Правову кваліфікацію кримінального правопорушення здійснюють уповноважені на це посадові особи, зокрема слідчий, дізнавач, прокурор, згідно з положенням ст. 214 КПК України, виходячи із фактичних обставин, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Попередня кваліфікація кримінального правопорушення є однією із складових відомостей, які слідчий, дізнавач, (прокурор) вносить до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз ч.1 ст.214 КПК України вказує на те, що кримінальний процесуальний закон виокремлює виключні повноваження дізнавача, слідчого та прокурора щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Після внесення відомостей до ЄРДР слідчий/прокурор в процесі розслідування провадження може дійти висновку про необхідність зміни правової кваліфікації та прийняти рішення про додаткову кваліфікацію дій осіб за статтею КК України. Дані повноваження прокурора, дізнавача чи слідчого є виключними, а тому всі вищеназвані суб'єкти в силу наданих повноважень несуть юридичну відповідальність.
У постанові від 01.12.2022 у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак, при цьому, не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про невиконання дізнавачем ухвали слідчого судді Бучацького районного суду від 19.05.2025 у справі №595/705/25 , якою уповноважених осіб поліції було зобов'язано внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за його заявами колегія суддів виходить з того що у резолютивній частині вказаного процесуального рішення не йшлось про конкретну правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, а лише зазначено дату заяв ОСОБА_6 . Здійснення ж правової кваліфікації кримінальних правопорушень на етапі досудового розслідування є прерогативою органу досудового розслідування, і не може бути нав'язане в рамках судового контролю без завершення процесу доказування та оцінки зібраних даних, оскільки суд не вправі підмінювати процесуальні функції сторони обвинувачення згідно до норм КПК України. Нових фактів вчинення кримінальних правопорушень у своїй заяві ОСОБА_6 до слідчого судді не навів, а тому колегія суддів вважає що дізнавач не допустив бездіяльність, не внісши відомості за ст.190 КК України до ЄДРДР.
Твердження апелянта про те, що відмова змінити кваліфікацію свідчить про упередженість або неповноту слідства, не заслуговують на увагу, оскільки дізнавач у постанові від 17.07.2025 чітко вказав на те, що досудове розслідування перебуває на стадії збору доказів, і підстав для зміни правової оцінки діяння станом на цю дату не встановлено. Таким чином, позиція дізнавача є правомірною і відповідає ст. 9, 22 та 26 КПК України.
З огляду на викладене, ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року про відмову в задоволенні поданої ОСОБА_6 скарги слід залишити без змін, а подану ним апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року за скаргою ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді