Дата документу 22.09.2022 Справа № 310/8955/20
Єдиний унікальний №310/8955/20 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/751/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
22 вересня 2022 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 в режимі відеоконференції EAZYCON,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник-адвокат ОСОБА_9 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 листопада 2021 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією частини майна, окрім житла.
Строк відбування покарання визначено рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 - з 30 жовтня 2020 року.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок в цій частині підлягає негайному виконанню.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 1961, 40 грн.
Вирішена доля речових доказів.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить оскаржуваний вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в матеріалах справи відсутні прямі докази його вини у вчиненні кримінального правопорушення, та наявні лише непрямі та такі, що ґрунтуються на припущеннях. Також судом не було об'єктивно розглянуто надані ним документи, що стосуються його старенької матері, опікуном та єдиним помічником якої, він є. Крім того, обвинувачений зазначає, що до нього були застосовані неправомірні дії зі сторони правоохоронних органів, на що суд не звернув уваги при розгляді справи.
В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 змінив апеляційні вимоги та просить пом'якшити йому покарання у зв'язку з тим, що він вину визнає та щиро розкаюється у скоєному.
В апеляційній скарзі захисник просить змінити оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання, застосувавши до ОСОБА_6 обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України, положення ст.69, 75 КК України, призначивши останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком на три роки без конфіскації майна.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував положення ст.65 КК України, а також те, що ОСОБА_6 повністю визнав себе винним у скоєному злочині, розкаявся та просив суд його строго не карати. Крім того, ОСОБА_6 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання, раніше не судимий, працює не офіційно, має на утриманні матір похилого віку, яка тяжко хворіє, допомагав слідству і суду розібратися в ситуації та встановити істину у справі, наміру ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність не має.
Згідно з вироком суду, приблизно 28 жовтня 2020 року, знаходячись за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_6 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, виник умисел на незаконний збут наркотичних засобів наркозалежним особам на території міста Бердянськ Запорізької області шляхом так званих закладок. 30 жовтня 2020 року в ранковий час з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на збут наркотичного засобу, в районі Залізничного вокзалу міста Бердянськ, невстановлена під час досудового розслідування особа залишила пакунок, в якому знаходились полімерні згортки розфасованого наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, які ОСОБА_6 забрав, тим самим незаконно придбав вказаний наркотичний засіб з метою подальшого збуту.
В подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на збут наркотичних засобів, незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб - метадон, переніс його на ділянку місцевості, яка розташована поряд з будинком №1 по вулиці Курортній в місті Бердянськ Запорізької області.
В період часу з 11 години 35 хвилин до 14 години 36 хвилин, в ході проведення огляду місця події - земельної ділянки біля будинку № 1 по вулиці Курортній в місті Бердянськ Запорізької області за участю ОСОБА_6 , працівниками поліції виявлено та вилучено: двадцять згортків з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, маса якого складає 2,4737 г в перерахунку на основу та кристалічну речовину білого кольору, яка містить своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, маса якого складає 0,1446 г в перерахунку на основу, а всього загальною масою 2,683 г, що є великим розміром, які ОСОБА_6 , діючи умисно, незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
Крім того, 28 жовтня 2020 року у ОСОБА_6 та невстановленої в ході досудового розслідування особи виник умисел на незаконний збут наркотичних засобів наркозалежним особам на території міста Бердянськ Запорізької області. Згідно домовленості ОСОБА_6 повинен був розкладати згортки з наркотичним засобом на території міста Бердянськ, тим самим робити так званні закладки у визначених ним місцях, про які повідомляти невстановленій під час досудового розслідування особі.
30 жовтня 2020 року в ранковий час з метою реалізації спільного злочинного наміру, направленого на збут наркотичного засобу, в районі Залізничного вокзалу міста Бердянськ невстановлена під час досудового розслідування особа залишила пакунок, в якому знаходились полімерні згортки розфасованого наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон, які ОСОБА_6 забрав, тим самим незаконно придбав вказаний наркотичний засіб з метою подальшого збуту.
Далі, 30 жовтня 2020 року в ранковий час, ОСОБА_6 діючи умисно, розклав частину згортків, а саме, один зі згортків, який містить кристалічну речовину, поклав у верхній лівий кут металевої вхідної двері під'їзду № 2 будинку № 234 по проспекту Східний в місті Бердянськ Запорізької області, тим самим незаконно збув, згідно висновку експерта № 7-3270 від 24 листопада 2020 року кристалічну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,1327 г в перерахунку на основу. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, пішов до будинку № 232 в місті Бердянськ Запорізької області, де під лавою біля під'їзду № 5 поклав згорток з кристалічною речовиною, тим самим незаконно, повторно збув згідно висновку експерта № 7-3270 від 24 листопада 2020 року кристалічну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,1371 г в перерахунку на основу.
Далі, продовжуючи свій злочинний умисел, пішов до під'їзду № 1 того ж будинку, де під лавою поклав згорток з кристалічною речовиною, тим самим незаконно, повторно збув згідно з висновком експерта № 7-3270 від 24 листопада 2020 року кристалічну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,1066 г. в перерахунку на основу.
30 жовтня 2020 року в період часу з 11 години 35 хвилин до 14 години 36 хвилин під час проведення огляду місця події за участю ОСОБА_6 працівниками поліції було виявлено та вилучено 3 (три) згортки з кристалічною речовиною білого кольору, які він діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно, повторно збув невстановленим в ході досудового розслідування особам, в яких згідно з висновком експерта № 7-3270 від 24 листопада 2020 року виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, загальна маса якого склала 0,3764 г.(в перерахунку на основу).
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали доповнення до апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_9 та просили ці скарги задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, переглядаючи оскаржуваний вирок в межах поданих апеляційних скарг (з урахуванням заявлених до них змін) колегія суддів вважає, що останні підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Діюче кримінальне процесуальне законодавство зобов'язує суд дослідити усі докази у провадженні (які відповідають вимогам ст. 84 КПК України) та надати ним відповідну оцінку у вироку, за винятком процесуальної процедури, передбаченої ч.3 ст. 349 КПК України.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції цих вимог закону в цілому дотримався при розгляді цього провадження і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного правопорушення при викладених у вироку обставинах, правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_6 змінив свої апеляційні вимоги та наразі разом із захисником не оскаржує доведеність вини й кваліфікацію своїх дій, з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК України, колегією суддів вирок суду в цій частині не переглядається.
Разом з цим, колегія суддів приходить до переконання, що при призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги ст.65 КК України та положення п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, згідно з якими, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_6 , суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке кваліфікується як тяжке, особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, проте притягався до кримінальної відповідальності, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в психоневрологічній лікарні та на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, його відношення до скоєного, поведінку після скоєного.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням фактичних обставин провадження та ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.
Разом з цим, згідно з матеріалами провадження, ОСОБА_6 сприяв органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні, під час апеляційного розгляду повністю визнав свою вину у скоєному, щиро розкаявся, пояснивши вчинення злочину складними сімейними обставинами, обвинувачений має мати, 1938 року народження, яка страждає на тяжке захворювання та згідно з медичною довідкою потребує постійного стороннього догляду, сам обвинувачений також має незадовільний стан здоров'я, в т.ч. проходив оперативне лікування, що підтверджується відомостями з Вільнянської міської медичної частини №11.
Вказані обставини, на думку колегії суддів можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
З огляду на вказані обставини, а також те, що тяжких наслідків від дій ОСОБА_6 не настало, колегія суддів приходить до висновку про можливість призначення останньому більш м'якого покарання ніж передбачено законом на підставі ст.69 КК України.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст.ст. 407, 409 КПК України, вирок суду в частині призначеного покарання підлягає зміні з призначенням обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією 1/2 частини майна, що йому належить (окрім житла).
Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та буде сприяти досягненню мети, визначеної у ст.50 КК України.
Достатніх підстав для застосування положень ст.75 КК України і звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням колегія суддів не убачає, з огляду на суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та його фактичні обставини.
Керуючись ст.ст.404-405,407-409 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями та апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 листопада 2021 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, змінити в частині призначеного обвинуваченому покарання.
Призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією 1/2 частини майна, що йому належить (окрім житла).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4