Справа № 587/3088/25
11 серпня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200600000434 від 23 квітня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Сумської області, Сумського району, с. Степаненкове, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Так, 22 квітня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилися в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Цього ж дня, 22 квітня 2025 року близько 22 години 30 хвилин між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які перебували в залі будинку за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна сварка. Під час сварки у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи, що його дії є небезпечними для життя, які в момент заподіяння спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю, ОСОБА_6 в ході конфлікту, знаходячись на незначній відстані обличчям до обличчя потерпілого, в залі житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, взявши ніж, який висів поруч на холодильнику, та маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи їх настання, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, тримаючи ніж в правій руці, наніс ОСОБА_5 один удар ножем в область живота, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з ушкодженням правого купола діафрагми, внутрішньочеревну кровотечу.
Вчиняючи протиправні дії, направлені на спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_5 , ОСОБА_6 усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , бажав їх настання, а тому діяв з прямим умислом.
Відповідно до висновку судового медичного експерта тілесні ушкодження, що були спричинені ОСОБА_5 у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з ушкодженням правого купола діафрагми, внутрішньочеревної кровотечі, утворилося від дії гострого предмету з ріжучими властивостями, про що свідчить характер ушкодження. Вказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент заподіяння і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 22 квітня 2025 року в ході конфлікту з потерпілим ОСОБА_5 на фоні ревнощів, знаходячись в залі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , взявши ніж, який висів поруч на холодильнику, наніс ОСОБА_5 один удар ножем в область живота. Щиро розкаявся просив суворо його не карати, шкодує щодо вчиненого.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що від дружини обвинуваченого отримує відшкодування моральної та матеріальної шкоди, претензій до нього не має, просить ОСОБА_6 суворо не карати.
Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно зі ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав можливим обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд прийшов до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, дії якого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.
При визначенні виду та міри покарання суд виходить з такого.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, так як він умисно заподіяв ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, особу винного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні дітей не має , не є особою з інвалідністю, думку потерпілого, який просить суворо не карати, претензій до нього не має, оскільки дружина обвинуваченого відшкодовує йому спричинену шкоду.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування шкоди.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінював свої дії, що свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.67 КК України судом не встановлено.
З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
На переконання суду призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 23 квітня 2025 року, зарахувавши ОСОБА_6 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 в ДУ «Сумський слідчий ізолятор» суд залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.
Скасувати арешти майна, накладені відповідно до ухвал слідчих суддів Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2025 року.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 368-370, ч. ч. 2, 3 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання на підставі ст. 69 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Зарахувати в строк відбування покарання час утримання обвинуваченого під вартою з 23 квітня 2025 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Арешти на майно, накладені постановами слідчих суддів Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2025 року, скасувати після набрання вироком законної сили.
Речові докази: -зіскоб з плями речовини невідомого походження з подвір'я, поміщений до паперового пакету №1, предмет, зовні схожий на ніж, загальною довжиною 32 см, довжина леза 20 см з сірим руків'ям, поміщений до паперового пакету №2, металевий предмет чорного кольору, зовні схожий на ніж саморобного виготовлення, загальною довжиною 22,2 см, поміщений до картонної коробки - пакет №3; чоловічі штани чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, поміщені до паперового пакету №4; кофта сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, поміщена до паперового пакету №5; футболка темно-зеленого кольору, поміщена до паперового пакету № 1; штани чорного кольору, поміщені до паперового пакету № 2, зразки крові та слини потерпілого ОСОБА_5 , зразки крові та слини обвинуваченого ОСОБА_6 , які передані до камери збереження речових доказів ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області - знищити.
-мобільний телефон Redmi А6 з номером телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , належний потерпілому, який переданий йому на зберігання, залишити в розпорядженні власника.
Цивільний позов у провадженні не заявлявся.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1