Справа № 950/1807/25
Номер провадження 1-кп/950/245/25
11 серпня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 22024200000000432 від 28.10.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Миропілля Сумського району Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої;
за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Труханівка Рильського району Курської області рф, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України;
В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.
Строк тримання обвинувачених під вартою спливає 16 серпня 2025 року.
Прокурор в судовому засіданні звернулася до суду з клопотанням про продов-ження ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи це тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Обґрунтованість обвинувачення підтверджується отриманими в ході досудового розслідування фактичними даними.
При цьому наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
-обвинувачений ОСОБА_9 може переховуватися від суду, так як вчинив особливо тяжкий злочин і може уникати відповідальності за його вчинення, в той час як у зв'язку із веденням бойових дій на території України, в тому числі на території Сумської області, частина Державного кордону України залишається не під повним контролем ДПС України;
-обвинувачений ОСОБА_9 може незаконно вплинути на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для зміни їхніх показів на свою користь;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
На думку прокурора більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому прокурор в судовому засіданні просила суд продовжити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застосування застави.
Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, звернув увагу суду на незадовільний стан свого здоров'я, на те, що не має намірів покидати місце свого проживання, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою теж заперечила, просила змінити запобіжний захід на більш м'який і застосувати заставу, мотивувала це необхідністю надання обвинуваченому медичної допомоги поза межами слідчого ізолятора; тим що прокурором не доведено ризиків, які обгрунтовують тримання обвинуваченого під вартою; що ОСОБА_9 в судовому засіданні активно заперечує проти наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України і прокурором не наведено доказів, які спростовують його заперечення.
Крім того, захисник, вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник - адвокатОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали доводи ОСОБА_9 і клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.
Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд, зокрема, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вислухавши прокурора, обвинувачених та їх захисників і вивчивши подані клопотання та матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки в той час як розгляд кримінального провадження не закінчено, не досліджені письмові та речові докази, не допитані свідки та самі обвинувачені, ОСОБА_9 перебуваючи на волі, чи під домашнім арештом може переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
При цьому, суд не може взяти до уваги доводи сторони захисту в тій частині, що ОСОБА_9 в судовому засіданні активно заперечує проти наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України і не має намірів покидати місце свого проживання, так як існування вказаної обставини, на думку суду об'єктивно не може спростовувати факту вчинення кримінального правопорушення, обставин його вчинення, тяжкість, спричинені ним наслідки, які теж повинні враховуватись при застосуванні запобіжного заходу.
Також суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що, відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, суд виходить з тих мотивів, що ОСОБА_9 обвинувачуєтьсяу вчиненніособливо тяжкого та тяжкого злочинів, за скоєння яких передбачено тривалий терміни ув'язнення, у т.ч. довічне позбавлення волі і хоча тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не може не взяти її до уваги та враховує ту обставину, що стороною захисту не було надано доказів зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, врахованих при обранні запобіжного заходу і суд вважає, що вони продовжують існувати а обвинувачений, перебуваючи позо місцем тримання під вартою матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, переховуватись від суду, в вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
При цьому суд бере до уваги, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні.
В той же час, доведеність, або недоведеність пред'явленого обвинувачення вирішується судом при ухваленні вироку, що на даній стадії кримінального провадження неможливо. Тому при вирішенні клопотання суд не враховує доведеність чи недоведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень в контексті вирішення питання про наявність ризиків та можливості застосування відповідного запобіжного заходу.
Тому, вислухавши учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що покладені в обґрунтування клопотання прокурора обставини мають місце та підтверджуються на цьому етапі розгляду справи достатньою сукупністю даних, які перебувають у кримінальному провадженні, внаслідок чого дане клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги доводи обвинуваченого та його захисника щодо незадовільного стану здоров'я обвинуваченого, так як в судовому засіданні не було надано доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_9 є настільки незадовільним, що потребує звільнення його з-під варти і він не зможе отримати належну медичну допомогу в умовах у ДУ «Сумський слідчий ізолятор».
При цьому, з урахування положень абзацу 8 ч. 4 ст.183 КПК України за наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_9 обвинувачення та встановлених ризиків, суд не може врахувати доводи сторони захисту і вважає за доцільне не визначати розмір застави.
За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування домашнього арешту, застави, інших більш м'яких запобіжних заходів, та вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків продовжити ОСОБА_9 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 178, 197, 199, 314-315, 331, 371-372 КПК України;
Клопотання прокурорапро продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 задовольнити.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, уродженцю с. Труханівка Рильського району Курської області рф, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 продовжити строк тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» до 24 год. 8 жовтня 2025 року без визначення застави.
В задоволенні усного клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 про заміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_10
Судді:
ОСОБА_11