Дата документу 11.08.2025
Справа № 334/5332/25
Провадження № 2/334/3056/25
11 серпня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
представник позивача Федотов В.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ у сумі 90 321,12 гривня.
Позов обґрунтовує тим, що відповідачем по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з листопада 2021 по травень 2025 було спожито природний газ на загальну суму 90 321,12 грн., вартість якого залишилась не оплаченою споживачем. Об'єкт газифікації належить відповідачу на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 06.03.2020. Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови НКРЕКП № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу...» на території України. Споживачем постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 27.11.2020 року. Разом з тим, відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 № 917 позивача визначено постачальником «останньої надії». Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Таким чином відповідач приєднався до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України») шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу. Ціни на газ встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 293, та зазначені у витягу з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» відповідача. Крім того, накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.
Відповідачкою відзив на позов не поданий.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.07.2025 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана ним 08.07.2025. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України позивач є належним чином повідомленим про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання. Рекомендований лист повернутий суду з відміткою про відсутність відповідачки за місцем проживання. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідачка є належним чином повідомленою про розгляд справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідачка ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП від 15.05.2025.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Частиною першою статті 12 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу (далі - Закон № 329-VIII) передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Аналогічні приписи містить пункт 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила № 2496).
Постановою НКРЕКП від 04.07.2017 позивачу ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивач ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» визначений постачальником «останньої надії» строком на три роки.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 793-р позивач ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» визначений постачальником «останньої надії» на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.
У пункті 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII зазначено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно зі статтею 5 Закону № 2189-VIII позивач надавав відповідачці послугу, що за своїм функціональним призначенням є комунальною послугою, а саме послугу з постачання природного газу.
У пункті 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500, зазначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом укладення цього Договору є включення Постачальником Споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої Споживачем в установленому законодавством порядку.
27.11.2020 відповідачка ОСОБА_1 удосконаленим електронним підписом підписала Заяву-Приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», в якій визначила об'єктом газопостачання приватний будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; тип споживання - комплексно, у т.ч. опалення; бажаний тариф - місячний, а також надала її позивачу. Вказані обставини підтверджуються Заявою-Приєднанням від 27.11.2020 та Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.06.2025.
Таким чином між сторонами укладений договір про постачання природного газу на об'єкт газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якого є відповідачка ОСОБА_1 .
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
У частині першій статті 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Пунктом 2 частини другої та частиною третьою статті 13 Закону № 329-VIII передбачено, що споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною четвертою статті 319 ЦПК України передбачено, що власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до фінансового стану по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 до 31.05.2025 було спожито природний газ об'ємом 11 791,18 куб.м. вартістю 93 821,14 гривень. У вказаний період відповідачкою заборгованість сплачена частково - в сумі 3 500 гривень. Залишок заборгованості складає 90 321,12 гривня.
Відповідачкою вказаний розрахунок не спростований. Власний контррозрахунок відповідачкою не поданий.
Суд встановив, що ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» свої зобов'язання за договором постачання природного газу виконало повністю, поставивши відповідачці природний газ на об'єкт газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , об'ємом 11 791,18 куб.м. та вартістю 93 821,14 гривень.
Відповідачка у свою чергу свої зобов'язання за договором постачання природного газу виконала не в повному обсязі, внаслідок чого має заборгованість за поставлений природний газ у сумі 90 321,12 гривня.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідачки на користь позивача вищевказану заборгованість.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 028 гривень.
Керуючись статтями 3, 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» заборгованість за спожитий природний газ у сумі 90 321 (дев'яносто тисяч триста двадцять одна) гривня 12 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 40121452,
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя М.В. Фетісов