Справа № 591/7924/25 Провадження № 2/591/2065/25
про залишення без руху
08 серпня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд міста Суми у складі судді Косар А. І., розглянувши матеріали справи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним та припинення нарахування боргу,
Справа № 591/7924/25
16 липня 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» /скорочене найменування:ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»/ через представника за довіреністю Лисенко Олену Сергіївну подало до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 23.09.2024-100001928 від 23.09.2024 у розмірі 44 936.74 грн, та судові витрати у розмірі 2 422.40 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.07.2025 головуючим у цій справі визначено суддю Косар А. І., яка 17 липня 2025 року постановила ухвалу про відкриття провадження у справі. Розгляд справи призначити у в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Справа № 591/7924/25номер провадження № 2/591/2065/25
02.08.2025 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Зарічного районного суду м. Суми зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним та припинення нарахування боргу, у якому просить суд:
1. Визнати недійсним договір кредитування, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (бренд «Швидко гроші») як такий, що був укладений без його участі та з використанням його персональних даних третіми особами.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» анулювати кредитну заборгованість, не нараховувати відсотки, штрафи та інші санкції.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» припинити будь-які дії щодо стягнення грошових коштів з позивача.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у зв'язку з поданням цього позову.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.08.2025 для розгляду питання про об'єднання вказану позовну заяву передано до провадження судді Косар А. І.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов таких висновків.
За змістом чч. 1-3 статті 193 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК/ відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відтак, скориставшись правом подачі відзиву на позов, через систему «Електронний суд» 02.08.2025 відповідач ОСОБА_1 пред'явив у визначений судом строк зустрічний позов.
Відповідно до статті 194 ЦПК зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 176 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Перш за все варто зауважити, що ЦПК саме на позивача/заявника покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме: статтями 175, 177 ЦПК.
Оглядаючи позовну заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК.
У відповідностідо положеньстатті 175 ЦПК,у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини.
Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.
Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги до відповідача.
Суд зазначає, що у відповідності до положень статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За наслідком чого, позивачеві необхідно чітко викласти свої вимоги.
Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК, Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6,7 статті 43 ЦПК процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Як вбачається з матеріалів вказаної судової справи, Позивач направив зустрічну позовну заяву через систему «Електронний суд», однак, відсутні докази направлення зустрічної позовної заяви з додатками з описом вкладення відповідачу.
Відповідно до частини третьої статті 177 ЦПК, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У цій справі до зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 не було додано жодного документа про сплату судового збору. Заява позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору в матеріалах справи відсутня.
Крім цього, зустрічна позовна заява не містить також обґрунтування пов'язаності заявлених зустрічних позовних вимог із позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 та доцільності їх спільного розгляду.
Відповідно до статті 185 ЦПКсуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Встановлені недоліки зустрічної позовної заяви зобов'язує суддю залишити зустрічну позовну заяву без руху до усунення її недоліків.
Визначаючи розмір судового збору підлягаючого сплаті за даним позовом, суд зазначає наступне.
Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 року з 01 січня встановлений у розмірі 3 028.00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється у розмірі 1 211.20 грн.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі подання позивачем позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ-Зарічний РС/22030101
Код отримувача 37970404
Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат)
Код банку отримувача (МФО) 899998
найменування коду класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу: *;101; Ідентифікаційний номер платника податків або код клієнта ЄДРПОУ для юридичних осіб, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Зарічний районний суд м. Суми
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись стст. 43, 185, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-
Постановив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним та припинення нарахування боргу - залишити без руху, надавши строк десять днів з дня вручення заявнику ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. І. Косар