Справа №944/735/24
Провадження №2-п/944/12/25
04.08.2025 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої судді -Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Станько Тараса Романовича про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024 року по цивільній справі 944/735/24 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник ОСОБА_1 - адвокат Станько Тарас Романович звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024 року в цивільній справі 944/735/24 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Подану заяву обґрунтовує тим, що 10.12.2024р. Яворівським районним судом Львівської області ухвалено заочне рішення у справі №944/735/24 за позовом АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено.
11.03.2024р. ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області відкрито загальне позовне провадження у даній справі,та призначено підготовче судове засідання на 03.07.2024р. і надано відповідачу 15-ти денний строк на подання відзиву з дня вручення цієї ухвали. Як вбачається з відмітки на сторінці 11 у паспорті громадянина України ОСОБА_1 адреса реєстрації його місця проживання - АДРЕСА_1 . Відповідні судові виклики та повідомлення надсилались відповідачу на адресу АДРЕСА_2 . Відповідач за вказаною адресою уже тривалий час не проживає, оскільки, фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 .
Позивачу було відомо про вказану адресу місця проживання у м. Львові, що вбачається із реквізитів відповідача у Виписці по рахунку з кредитною карткою за період 09.07.2019 по 17.07.2023р., проте, за жодною із вказаних адрес реєстрації місця проживання чи фактичного проживання відповідач не отримував від суду ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток, відтак, відповідач не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі, йому не було відомо про зміст позовної заяви та доданих до позову письмових доказів.За таких обставин, відповідач об'єктивно не мав змоги подати до суду відзив на позовну заяву та брати участь в судових засіданнях заперечуючи щодо позовних вимог особисто чи, користуючись правовою допомогою адвоката.
Крім цього, вважає, що вказана справа не може бути розглянута у спрощеному позовному провадженні, а тому її розгляд слід здійснювати за правилами загального позовного провадження.
09.09.2024р. суд постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 10.12.2024р. Цього ж дня, 10.12.2024р. суд під час першого судового засідання на стадії уже розгляду справи по суті, також постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Ухвала суду про заочний розгляд справи постановлено з істотним порушенням норм процесуального законодавства. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки учасника справи (його представника), крім відповідача в судове засідання, незалежно від причин неявки. Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача , повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення ). Отож, процесуальними нормами визначено можливість вирішення судом справи з ухваленням заочного рішення лише у випадку повторної неявки відповідача саме в судовому засіданні. Зокрема, «повторність» неявки відповідача в судове засідання є однією з основних процесуальних передумов ухвалення судом заочного рішення. Оскільки, ця справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, то її розгляд здійснювався у два процесуальні етапи: підготовче провадження та судовий розгляд справи по суті. Усі процесуальні норми щодо наслідків неявки учасників справи в судове засідання, визначені ст. 223 ЦПК України стосуються виключно етапу - судового розгляду справи по суті (Глава 6 Розділу ІІІ ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання у даній справі на стадії судового розгляду справи по суті було лише одне- 10.12.2024р. Цього ж дня, і було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що унеможливлювало повторний виклик відповідача в наступне судове засідання.
В матеріалах справи відсутні належні докази надання кредитних коштів. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них.
Натомість до позовної заяви кредитор додав лише копії наступних документів: оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки; акцепту пропозиції на укладення угоди; паспорт публічної пропозиції на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб; паспорт споживчого кредиту; розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, яка не відповідає законодавчо встановленій формі і змісту банківського документу. В матеріалах справи відсутній кредитний договір.
Позивачем на підтвердження заявлених вимог представлено розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, за якою вбачається списання сум відсотків , комісій та інших платежів банком. Самостійно ініційоване списання банком з рахунку позивача сум відсотків по кредиту, комісії та інших платежів істотно вплинуло на формування заборгованості по тілу кредиту. Зокрема, грошові кошти, які відповідач частково міг повертати в рахунок погашення тіла кредиту, банк безпідставно зараховував в рахунок погашення відсотків за кредитом. В той же час матеріалами справи не підтверджено та відповідачем заперечується погодження права банку на договірне списання зазначених сум. Таке право на примусове списання коштів на погашення відсотків, комісій та інших платежів не визначено жодним із наданих позивачем до матеріалів справи письмових документів, а також не визначено жодним нормативно-правовим актом.
Щодо строку подання заяви про перегляд заочного рішення. Відповідно до ст. 284 ЦПК України Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Відповідач з вищевказаних причин не знав про ухвалення судом заочного рішення, оскільки, не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи. Про те, що таке рішення було ухвалено відповідач лише дізнався лише після того, на підставі постанов приватного виконавця Зорени П.І. було накладено арешт на картковий рахунок відповідача. Зі змісту постанов приватного виконавця про відкриття провадження та арешт коштів боржника відповідача дізнався номер справи в Яворівському районному суді Львівської області та 17.03.2025р. звернувся через Електронний суд із заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. 31.03.2025р. представник відповідача в особистому кабінеті Електронний суд отримав доступ до матеріалів даної справи в електронному вигляді та отримав змогу ознайомитися з повним текстом заочного рішення, позовною заявою з додатками та усіма матеріалами цієї справи.
Тобто, після отримання доступу до матеріалів справи у сторони відповідача виникла об'єктивна можливість звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Зважаючи на те, що заяву про перегляд заочного рішення подано в межах 20-ти денного строку з моменту отримання доступу до матеріалів справи, то відповідач на підставі ч.3 ст. 284 ЦПК України звертається до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Просить суд визнати поважними причини пропуску ним строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024р. у справі №944/735/24 та поновити строк на подання заяви про перегляд цього заочного рішення.
Скасувати заочне рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024р. у справі №944/735/24 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представник заявника скерував на адресу суду заяву, про припинення повноважень представника в даному провадженню, покликавшись на те, що ОСОБА_1 відомо про його відмову від надання правничої допомоги.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про причини неявки, суд не повідомив, хоч за вказаною у позовній заяві адресою, був належно повідомлений про час та місце розгляду заяви.
Представник банку в судове засідання не з'явився скерував на дресу суду заяву, в якій заперечує заяву щодо перегляду заочного рішення у даній справі, просить розгляд такої проводити у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, оцінивши доводи учасників справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 10.12.2024року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, суму заборгованості за кредитним договором №631203645 в розмірі 171 435грн. 39коп., та 2 684 (дві тисячі шісот вісімдесят чотири) грн. судового збору.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Оскільки заочне рішення було проголошено без участі відповідача, копію рішення відповідач отримав 31 березня 2025 року, отримавши доступ в особистому кабінеті Електронний суд, до матеріалів даної справи в електронному вигляді, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копія ухвали судді Яворівського районного суду м. Львова від 11.03.2024 року, судова повістка на 03.07.2024 року були направлені на електронну адресу відповідача ОСОБА_1 , 10.05.2024 року 13:28:19 такі доставлені до електронної скриньки.
Крім цього, як вбачається із трекінгу рекомендованого листа, про виклик ОСОБА_2 в судове засідання на 12год.00хв. 03.07. 2024, в якому скеровувалась ухвала про відкриття провадження, разом із позовною заявою з додатками, така особисто ОСОБА_2 була отримана 28.05.2022, тобто, проте що Яворівським районним судом Львівської області здійснюється розгляд справи відносно ОСОБА_2 останньому було відомо.
В подальшому, судові повістки відповідачу в судові засідання, призначені на 09.09.2024року, 10.12.2024року були скеровані за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача засобами поштового зв'язку, однак вказані рекомендовані листи не були вручені та повернуті на адресу суду, оскільки «адресат відсутній за вказаною адресою».
В силу вимог ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідача було повідомлено належним чином про дату судових засідань.
Крім того, заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч.1ст.288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.
Жодних документів, банківських квитанцій, розрахунків, які підтверджують банківські операції, що напряму пов'язані із сумою заборгованості заявником до суду подано не було.
Фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.
За відсутності зазначених вищеобставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 260, 287, 288, 353 ЦПК України, суд,-
Поновити строк для подачі заяви про перегляд заочного рішенняЯворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024 року по цивільній справі 944/735/24 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Станько Тараса Романовича про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10.12.2024 року по цивільній справі 944/735/24 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя: Швед Н.П.