Справа № 454/773/24
05 серпня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про визнання недійсним окремих пунктів кредитного договору та додаткової угоди про надання кредиту,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 20.02.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №450291-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
18.11.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №450291-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої термін дії договору продовжено до 08.09.2023.
Відповідач здійснила часткову оплату за договором на загальну суму 28510 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 12.02.2024 становить 182921,61 грн., яка складається з: 40830грн. - заборгованість за кредитом, 134591,61грн. - заборгованість за відсотками, 7500грн. - заборгованість за комісією.
Просив стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість та судові витрати.
Ухвалою від 06.03.2024р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
05.04.2024 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про визнання недійсним окремих пункту кредитного договору і додаткової угоди про надання кредиту.
14.10.2024 прийнято зустрічний позов який об'єднано із первинним позовом та вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.
У зустрічному позові позивач ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним п. 2.4 Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 в частині визначення плати за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 0,8664552 процента від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка 316,25622830%). Визнати недійсним п. 2.5 Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 в частині визначення комісійної плати за надання кредиту в сумі 7500грн. Визнати недійсним п. 1 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 в частині підтвердження заборгованості станом на 18.11.2022 по процентах за користування кредитом в сумі 73215,87грн. і комісії за надання кредиту в сумі 7500грн. Визнати недійсним п. 3 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 в частині підтвердження заборгованості станом на 18.11.2022 по процентах за користування кредитом в сумі 54875,87грн. і комісії за надання кредиту в сумі 7500грн. Визнати недійсним п. 5.2 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022, яким внесено зміни до п. 2.4 Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 в частині визначення плати за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 0,4332277% (пільговою) і за фіксованою процентною ставкою 0,86645542 процента від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка 316,25622830%).
В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 частково визнає вимоги за первинним позовом, а саме щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 40830грн.
20.02.2022 між сторонами укладено договір №450291-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 50000 грн.
Відповідно до п. 2.4. договору процентна ставка за кредитом становить 0,86645542 в день, або 316,25622830 % річних.
ОСОБА_1 вважає, що п. 2.4 та 2.5 договору про сплату відсоткової ставки у розмірі 0,86645542 в день, або 316,25622830 % річних та встановлення комісійної плати в розмірі 7500грн. за видачу кредиту підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Додатковою угодою №1 сторони визначили зміни окремих пунктів, зокрема строку на який видається кредит з 24 тижнів до 81 тижня, змінили термін дії договору з 07.08.2022р. на 08.09.2023р., змінили дату повернення коштів з 07.08.2022р. на 08.09.2023р., також відповідач за зустрічним позовом протиправно зафіксував додатковою угодою боргові зобов'язання позичальника перед кредитодавцеми.
11.11.2024 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У наданих додаткових поясненнях представник позивача ТОВ «Бізнес позика» зустрічних позовних вимог не визнав та просив у задоволенні таких відмовити.
Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» в судове засідання не прибув, у наданих суду письмових поясненнях просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, у наданому суду клопотанні просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.
20.02.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №450291-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 50000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту.
Відповідно до п. 2.3., 2.4., 2.5, 2.7., 2.8. договору про надання кредиту від 20.02.2022 № №450291-КС-001 строк кредиту складає 24 тижнів, процентна ставка в день 0,86645542 (фіксована), комісія за надання кредиту 7500грн., термін дії договору до 07.08.2022, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 110040грн.
Згідно з п. 3.2. кредитного договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються заставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та для повернення кредиту згідно графіку платежів.
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
18.11.20224 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 позичальник підписанням цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 18.11.2022 по процентах за користування кредитом в сумі 73215,87грн. і комісії за надання кредиту в сумі 7500грн.
Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 підтверджено заборгованості станом на 18.11.2022 по процентах за користування кредитом в сумі 54875,87грн. і комісії за надання кредиту в сумі 7500грн.
Відповідно до п. 5.2 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022, сторони обумовили внесення зміни до п. 2.4 Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 в частині визначення плати за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 0,4332277% (пільговою) і за фіксованою процентною ставкою 0,86645542 процента від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка 316,25622830%).
ТОВ «Бізнес позика» здійснило перерахування 50000 грн. на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 .
Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не заперечується.
Відповідно до довідки про стан заборгованості, наданої позивачем, станом на 12.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором №450291-КС-001 становить 182921,61 грн., яка складається з: 40830грн. - заборгованість за кредитом, 134591,61грн. - заборгованість за відсотками, 7500грн. - заборгованість за комісією.
На виконання умов договору ОСОБА_1 сплачено 28510грн.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п'ятою.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Слід зазначити, що статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Судом встановлено, що 20.02.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №450291-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Також встановлено, що ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 50000 грн.
Відповідно до п. 2.3., 2.4., 2.5, 2.7., 2.8. договору про надання кредиту від 20.02.2022 № №450291-КС-001 строк кредиту складає 24 тижнів, процентна ставка в день 0,86645542 (фіксована), комісія за надання кредиту 7500грн., термін дії договору до 07.08.2022, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 110040грн.
18.11.20224 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 позичальник підписанням цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 18.11.2022 по процентах за користування кредитом в сумі 73215,87грн. і комісії за надання кредиту в сумі 7500грн.
Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 підтверджено заборгованості станом на 18.11.2022 по процентах за користування кредитом в сумі 54875,87грн. і комісії за надання кредиту в сумі 7500грн.
Відповідно до п. 5.2 Додаткової угоди №1 від 18.11.2022 до Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022, сторони обумовили внесення зміни до п. 2.4 Договору №450291-КС-001 про надання кредиту від 20.02.2022 в частині визначення плати за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 0,4332277% (пільговою) і за фіксованою процентною ставкою 0,86645542 процента від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка 316,25622830%).
Відповідач заперечував щодо розміру нарахованих позивачем процентів та комісії за користування кредитом, посилаючись на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивачем нараховані завищені проценти за користування кредитом та комісія, що є несправедливими умовами договору в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім цього, відповідач вважає протиправним зафіксовані кредитодавцем боргові зобов'язання при укладенні ними Додаткової угоди №1 до Договору №450291-КС-001 та в частині визначення плати за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою і за фіксованою процентною ставкою.
Суд не погоджується із доводами ОСОБА_1 , якими він обґрунтував свої заперечення проти первісного позову та вимоги зустрічного позову, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами та комісії, погоджений сторонами в договорі про надання кредиту Договору №450291-КС-001 від 20.02.2022 та додатковій угоді до нього №1 від 18.11.2022, відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування" зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023.
Таким чином, умови договору про надання кредиту та додаткової угоди до нього, якими передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами та комісії у встановленому договором розмірі, відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».
Окрім наведеного, на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до відповідача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тобто тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору як і додаткової угоди.
Крім того, ОСОБА_1 вважаючи, що умови договору є несправедливими, мав можливість згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від нього без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Вказане право роз'яснено ОСОБА_1 у розділі 7 паспорта споживчого кредиту.
Однак, як встановлено судом, відповідач таким правом не скористався. Навпаки, саме відповідач ініціював укладення договору про надання кредиту, погодивши пропозицію ТОВ "Бізнес позика".
На підставі наданих сторонами доказів, судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору вимогам законодавства та про несправедливість його умов.
Таким чином, доводи, викладені відповідачем у зустрічному позові не знайшли свого підтвердження, що свідчить про їх необґрунтованість та має наслідком відмову в задоволенні в повному обсязі.
Враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку, що розмір нарахованих відсотків за договором про надання кредиту, наведений в розрахунку заборгованості, узгоджується з умовами кредитного договору, погодженого сторонами.
Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
Вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, з якого вбачається наявність невиконаного грошового зобов'язання ОСОБА_1 перед кредитодавцем у вигляді боргу в розмірі 182921,61 грн., яка складається з: 40830грн. - заборгованість за кредитом, 134591,61грн. - заборгованість за відсотками, 7500грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно, суд дійшов висновку, що первісний позов ТОВ «Бізнес Позика» підлягає задоволенню та з відповідача на користь останнього підлягає стягненню заборгованість за договором про надання кредиту в загальній сумі 182921,61 грн.
Згідно ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізнес позика" підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №450291-КС-001 від 20.02.2022 в сумі 182921,61 грн., яка складається з: 40830грн. - заборгованість за кредитом, 134591,61грн. - заборгованість за відсотками, 7500грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати в розмірі 2422,40грн.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Волсвин, Шептицького району, Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_1 .
Головуючий: Т. В. Струс