Справа № 450/2289/25 Провадження № 1-кп/450/455/25
11 серпня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року за № 12025141430000320 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, українець, громадянин України, з вищою освітою, працюючий інженером в КНП «Наше Село» Зимноводівської сільської ради, одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365-2 та ч.1 ст.362 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 19.06.2017, приблизно о 09:27 год, перебуваючи на робочому місці у Лапаївській сільській раді Пустомитівського району Львівської області, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район (на даний час Львівський район), село Лапаївка, вул. Геофізиків, 13, будучи призначеним розпорядженням голови Лапаївської сільської ради №059 від 12.05.2016 на посаду державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, зловживаючи своїми повноваженнями під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 16.06.2017 №22809834, поданої уповноваженою особою ТзОВ «ОМЕГА КОНСАЛТИНГ» ОСОБА_6 , з метою отримання неправомірної вигоди для себе та ТзОВ «ОМЕГА КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23881753), розмір якої органом досудового розслідування не встановлено, за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, тобто наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, прийняв незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.06.2017 №35732850, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №1277956746101 на об'єкт нерухомого майна - будівлі під літ.Л-1, К-1, М-1, розташовані за адресою: Львівська обл., м.Львів, вулиця Надійна, будинок 1-А, та провів державну реєстрацію права власності за заявником, після чого зазначені будівлі власником обгороджено металевою огорожею, внаслідок чого завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам окремим громадян на безперешкодний доступ та належне використання частини території площею 0,0034 га земельної ділянки кадастровий номер: 4623685100:04:000:0217, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , а до 03.12.2020 належала ОСОБА_8 , чим завдано істотної шкоди останнім на загальну суму 182 500 грн.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 365-2 КК України, а саме вчинення зловживання своїми повноваженнями державного реєстратора з метою отримання неправомірної вигоди, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян.
Окрім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 19.06.2017, приблизно о 09:27 год, перебуваючи на робочому місці у Лапаївській сільській раді Пустомитівського району Львівської області, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район (на даний час Львівський район), село Лапаївка, вул. Геофізиків, 13, будучи призначеним розпорядженням голови Лапаївської сільської ради №059 від 12.05.2016 на посаду державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, маючи, на підставі замовлення про надання ідентифікаторів доступу Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, законний доступ до електронного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діючи умисно, під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 16.06.2017 №22809834, поданої від імені ОСОБА_6 , як представника ТзОВ «ОМЕГА КОНСАЛТИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23881753), несанкціоновано, оскільки зобов'язаний був зупинити розгляд заяви та відмовити у державній реєстрації прав на підставі ст.ст. 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв'язку з тим, що для державної реєстрації заявником не надано та ним, як державним реєстратором, не витребувано відповідний правовстановлюючий документ, який передбачено ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою свого особистого електронного ключа та ідентифікатора (логіну), увійшов до вказаної автоматизованої системи та вчинив несанкціоновані дії з інформацією, а саме несанкціоновано вніс відомості у електронний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №1277956746101 на об'єкт нерухомого майна - будівлі під літ.Л-1, К-1, М-1, розташовані за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Надійна, будинок 1-А, та провів державну реєстрацію права власності на вказані об'єкти нерухомого майна за ТзОВ «ОМЕГА КОНСАЛТИНГ».
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч ч. 1 ст. 362 КК України, а саме у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримав, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, вказав, що йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження за цією підставою. Просив цивільний позов залишити без розгляду.
Прокурор в судовому засіданні щодо заявленого клопотання не заперечив, просив залишити цивільний позов без розгляду.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_5 щодо заявленого клопотання поклався на розсуд суду. Щодо цивільного позову підтримав позицію прокурора про необхідність залишення цивільного позову без розгляду.
Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, представника потерпілого, роз'яснивши наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення - передбачені ч. 1 ст. 365-2 КК України, ч.1 ст.362 КК України, подія мала місце у 2017 року.
Судом встановлено, що злочин передбачений ч. 1 ст. 365-2 КК України в редакції чинній на час вчинення злочину, згідно ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а згідно ч. 4 ст. 12 КК України чинній на час вирішення клопотання судом є нетяжким злочином.
Судом встановлено, що злочин передбачений ч. 1 ст. 362 КК України в редакції чинній на час вчинення злочину, згідно ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а згідно ч. 4 ст. 12 КК України чинній на час вирішення клопотання судом є нетяжким злочином.
Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився 5-ти річний строк давності, передбачений п.3ч.1ст.49КК України щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 1 ст. 362 КК України.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено, тобто, згідно обвинувального акту - 19.06.2017 р. З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого, закінчився 5-ти річний строк давності, передбачений п.3 ч.1 ст.49 КК України щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 1 ст. 362 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога, лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та місце реєстрації; за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Із наведеного слідує, що минув строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, що є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження за .1 ст.365-2 та ч.1 ст.362 КК України внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року за № 12025141430000320 стосовно ОСОБА_4 підлягає закриттю.
Потерпілим ОСОБА_7 пред'явлено цивільний позов в порядку ст.128 КПК України до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як під час досудового розслідування, так і в суді, у зв'язку з наведеним цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду, роз'яснивши цивільному позивачу його право пред'явити такий позов в цивільному порядку.
Підстави обирати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід відсутні.
Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні
Керуючись ст.ст. 100, 128, 284, 288, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження і звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.365-2 та ч.1 ст.362 КК України в зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.365-2 та ч.1 ст.362 КК України на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2025 року за № 12025141430000320 за обвинуваченням ОСОБА_4 ч.1 ст.365-2 та ч.1 ст.362 КК України - закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскарженою до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом семи діб з дня її проголошення. Особою, яка була відсутня при проголошенні ухвали суду, у той же строк, з дня отримання копії ухвали суду.
Ухвала суду, якщо інше не встановлено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяОСОБА_1