Справа № 462/4194/25
провадження 1-кп/462/470/25
11 серпня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному проваджені №22025080000000504 від 31 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України,
встановив:
в провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор у підготовчому засіданні підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №22025080000000504 від 31 березня 2025 року.
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого: ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу; ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2025 року за клопотання прокурора, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 серпня 2025 року.
Сторона обвинувачення зазначає, що підставою для продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є наявність беззаперечних ризиків, передбачених п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії: переховуватиметься від органу досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення знищити, обвинувачений не має міцних та сталих соціальних зв'язків із родиною, а саме розлучений, дорослі його діти проживають в іншій країні. Також, у поданому клопотанні зазначає, що враховуючи військову агресію рф проти України та тимчасову окупацію рф частини територій України, з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органу досудового розслідування, ОСОБА_4 , має безперешкодну можливість, перетнути лінію бойового зіткнення та, в подальшому, виїхати на тимчасово непідконтрольну Україні територію.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, подали клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням на нього обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який здійснювати за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
Клопотання захисник обґрунтувала тим, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, має двох повнолітніх доньок, які його підтримують, є ветераном війни, учасником бойових дій з численними нагородами та відзнаками, він є патріотом України, що робить його виїзд за межі країни неможливим з патріотичних міркувань, стан здоров'я обвинуваченого потребує постійного лікарського нагляду та лікування. Вважає, що подальше застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необгрунтованим, непропорційним та надмірно суворим, а ризики, які були підставою для його обрання, на даний час є неактуальними та недоведеними.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що його стан здоров'я погіршується та він потребує оперативного втручання, на його думку, посилання прокурора на відсутність сталих соціальних зв'язків не відповідає дійсності, оскільки він утримує доньку, яка навчається, він не збирається перетинати кордон України, а також виїжджати на непідконтрольну Україні територію.
Прокурор клопотання про зміну запобіжного заходу залишив на розсуд суду.
З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання про зміну запобіжного заходу суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком 53 доби, з визначенням розміру застави - 299 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 905372 (дев'ятсот п'ять тисяч триста сімдесят дві) гривні 00 копійок.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2025 (справа №331/1496/25, провадження № 1-кс/331/498/2025) підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строком 60 діб, з визначенням розміру застави - 299 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 905372 (дев'ятсот п'ять тисяч триста сімдесят дві) гривні 00 копійок.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2025 за клопотанням прокурора, підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 22025080000000504 від 31.03.2025 року щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у скоєнні правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 червня 2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18 червня 2025 року за клопотання прокурора, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 серпня 2025 року з визначенням розміру застави - 299 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 905372 (дев'ятсот п'ять тисяч триста сімдесят дві) гривні 00 копійок.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Позиція Конституційного Суду України, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та/або тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів на даний час не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду на потреби судового провадження.
Таким чином, при вирішенні клопотання суд бере до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років.
Cуд враховує при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стан здоров'я обвинуваченого, та можливість його подальшого перебування під вартою, оскільки протипоказань за станом здоров'я щодо утримання у слідчому ізоляторі останнього суду не надано, так як і не доведено необхідності надання специфічних умов для лікування.
Суду не подано належних доказів про наявність у обвинуваченого достатніх соціальних-стримуючих зв'язків у його місці проживання, а також у місці реєстрації.
На час вирішення клопотання судом, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Суд зауважує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, за наявності встановлених судом обставин, може в подальшому ускладнити досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.
Відтак, суд вважає встановленим, той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, та прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено, що перебуваючи на волі, він може переховуватись, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Беручи до уваги викладене та враховуючи, той факт, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає, що жодний більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена прокурором.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 , зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Отже, суд дійшов висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 09 жовтня 2025 року включно.
Також суд враховує вимоги ст.183 КПК України, відповідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, і визначає таку, з огляду на положення ч.5 ст. 182 КПК України, в розмірі 299 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 905 372 (дев'ятсот п'ять тисяч триста сімдесят дві) гривні, 00 копійок.
При цьому, суд бере до уваги той факт, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочинів проти громадської безпеки в умовах введеного на території України воєнного стану, кількість епізодів, характер протиправних дій та можливі наслідки таких, перебування на розгляді суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч.2 ст.111 КК України, а відтак вважає саме такий розмір застави, в разі її внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у обвинуваченого бажання сховатися, чи не виконувати процесуальні обов'язки.
В клопотанні захисника ОСОБА_5 , з урахуванням вище викладеного, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, слід відмовити.
У разі внесення суми застави на обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.3 ст.182 КПК України, слід покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 193, ч.1 ст.197, 314, 315, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №22025080000000504 від 31 березня 2025 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 09 жовтня 2025 року включно, із збереженням застави у розмірі 299 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 905 372 (дев'ятсот п'ять тисяч триста сімдесят дві) гривні, 00 копійок.
У разі внесення вказаної суми застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1. прибувати до суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із Львівської області без дозволу суду;
3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4. здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Якщо обвинувачений ОСОБА_4 в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому ОСОБА_4 .
Копію ухвали направити ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м.Львів, вул.Городоцька, 20) - для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом п'яти діб з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1