Справа №442/1605/25
Провадження №2-о/442/268/2025
07 серпня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі:
головуючої - судді Курус Р.І.
присяжних - Фідика Р.В., Юрківа А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, за участю заінтересованої особи - Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області; особи, стосовно якої розглядається заява - ОСОБА_2 ,
з участю секретаря судового засідання - Фіцяк А.А.,
заявника, його представника - адвокат Партики О.В.,
особи щодо якої розглядається справа - ОСОБА_2 , її адвоката - Зварич Н.Т.,
Заявник звернувся до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатною.
В заяві посилається на те, що ОСОБА_2 є бабусею заявника - ОСОБА_1 . ОСОБА_2 вже багато років важко хворіє, з 2004 року в неї діагностували ішемічну хворобу серця, стенокардію. Незважаючи на тривале лікування стан бабусі не покращувався. Згодом в неї став постійно підвищуватися тиск, з'явилося часте головокружіння, головні болі, шум у вухах, порушення координації рухів при ході, розлади мислення, емоційні розлади, стало прогресувати зниження пам'яті, у зв'язку з чим потребує постійної сторонньої допомоги. 8.01.2025 вона була госпіталізована до КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» Бориславської міської ради з діагнозом: ЦВХ, прогресуюча судинна лейкоенефалопатія (дисцикуляторна, гіпертонічна, вертеброгенна, атеросклеротична) з гіпертонічною хворобою 2-ї ст., церебральним атеросклерозом, атрофічними змінами кори головного мозку, вестибулоатаксією з атеросклеротичним ураженням біфуркації обох ЗСА, частими судинними пароксизмами, тривалими та стійкими цефалгіями, мнестично-когнітивними розладами. Крім того, в бабусі було діагностовано інші супутні захворювання, такі як: Хронічна вертеброгенна п/крижова радикулопатія з частими загостреннями у вигляді вираженого та стійкого болевого та мязево-тонічного синдромів з розладами функції хребта та ходи,, що підтверджується випискою №203 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 від 07.02.2025. При таких обставинах вважає, що ОСОБА_2 слід визнати недієздатною та встановити над нею опіку, призначивши ОСОБА_1 опікуном бабусі.
Ухвалою судді від 27.02.2025 провадження у справі відкрито, надіслано копію заяви для заінтересованих осіб з додатками та запропоновано заінтересованим особам подати письмові пояснення з приводу заяви і посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Ухвалою від 10.03.2025 провадження у справі було зупинено в зв'язку з призначенням у справі судово-психіатричної експертизи.
18.06.2025 до суду надійшов висновок з Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України судово-психіатричного експерта №974.
Ухвалою від 28.06.2025 провадження у справі поновлено, призначено справу до судового розгляду на 07.08.2025.
В судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали, просять її задоволити, оскільки наявні підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення заявника її опікуном. Вказали, що органом опіки та піклування при виконавчому комітеті розглядалась заява ОСОБА_1 про призначення заявника опікуном над бабусею, яку було задоволено, про що складено відповідне подання. Ствердили, що заявник створив для бабусі усі необхідні та належні умови для її проживання, догляду, харчування. Бабуся часто хворіє, він возить її на огляд до лікарів, бабуся прихильна до нього. Зазначив, що його батько здійснює догляд за його матір"ю, яка хворіє на онкологію та є інвалідом ІІІ групи, а тому не може здійснювати догляд за бабусею. Його дідусь,який разом з ними проживав, помер, інших осіб, які б могли здійснювати догляд за бабусею - немає.
Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету заяву у поданій письмовій заяві просить здійснювати розгляд справи у її відсутності, заяву підтримує.
Особа щодо якої розглядається справа - ОСОБА_2 та її адвокат не заперечили з приводу задоволення заяви, оскільки це відповідає інтересам ОСОБА_2 . Остання пояснила, що проживає разом з онуком, який її доглядає, у неї погана пам'ять, вона нічого не пам'ятає, онук постійно з нею, вона його любить і довіряє йому.
Вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 /а.с.10-11/.
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов фактичного місця проживання особи, заявник ОСОБА_1 проживає разом з бабусею ОСОБА_2 та дідом ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.5/.
З висновку протоколу магнітно-резонансної томографії від 24.10.2024 вбачається що ОСОБА_2 страждає на Церебральну мікроангіопатію, атрофічні зміни кори головного мозку /а.с.8/.
З виписки №203 амбулаторного хворого від 07.02.2025 вбачається що ОСОБА_2 діагностовано: ЦВХ. Прогресуюча судинна лейкоенцефалопатія з гіпертонічною хворобою 2-ї ст., церебральним атеросклерозом, атрофічними змінами кори головного мозку, вестибулоатаксією з атеросклеротичним ураженням біфуркації обох ЗСА, частими судинними пароксизмами, тривалими та стійкими цефалгіями мнестично-когнітивними розладами. Хронічна вертеброгенна п-крижова радикулопатія з частими загостреннями у вигляді вираженого та стійкого болевого та м'язево-тонічного синдромів з розладами функції хребта та ходи /а.с.9/.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №974 від 13.06.2025, складеного експертами Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії МОЗ України", ОСОБА_2 страждає хронічним стійким психічним розладом у вигляді змішаної кіркової та підкіркової деменції, за своїм психічним станом він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також не може правильно сприймати обставини по справі та давати відповідні пояснення /а.с. 36-37/.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, враховуючи вище вказаний висновок експертизи, її необхідно визнати недієздатним.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років, а відповідно до ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи вид психічного захворювання, яким страждає ОСОБА_2 , тривалість цього захворювання, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно визнати недієздатною з моменту набрання законної сили цим рішенням, встановивши строк дії рішення про визнання її недієздатною - два роки.
Вимогами статей 41, 60 ЦК України, ч. 1 ст. 300 ЦПК України, визначено, що над недієздатною особою встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є онуком для ОСОБА_2 , спільно проживають, ОСОБА_1 дбає про свою бабусю, створив їй необхідні побутові умови для проживання, забезпечив її доглядом та лікуванням, що стверджується Актом №717 обстеження матеріально-побутових умов фактичного місця проживання від 23.06.2025 /а.с. 43-44/.
Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер.
Згідно поданих письмових заяв ОСОБА_4 , сина ОСОБА_2 , останній не заперечує щодо призначення заявника опікуном ОСОБА_2 , оскільки не може здійснювати належний догляд за останньою через догяд за дружиною, яка є є інвалідом ІІІ групи /а. с. 45-48/.
Поданням органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради від 14.07.2025 №3-37/3995, яке затверджено рішенням виконкому Дрогобицької міської ради за №165 від 14.07.2025, орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 /а.с.49-50/.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18), Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов'язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши надані суду документи, суд приходить до висновку, що подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною та необхідність встановлення над нею опіки з врахуванням подання органу опіки, яке відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, подано в належній процесуальній формі та обґрунтовано якнайкращими інтересами особи, над якою встановлюється опіка.
При цьому, суд враховує, що інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном для ОСОБА_2 немає.
Судові витрати по справі, у відповідності до ч. 2 ст. 299 ЦПК України, слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 89, 293, 294, 296, 299, 300, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 39-41, 60, 63 ЦК України, суд
Заяву задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає на АДРЕСА_1 - недієздатною.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає на АДРЕСА_1 , опікуном над бабусею - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною - два роки, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати в справі віднести за рахунок держави.
Роз'яснити заявнику положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою ст. 300 ЦПК України.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Курус Р.І.
Присяжні Фідик Р.В.
Юрків А.П.