441/1939/24 2/441/132/2025
31.07.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») Москаленко М.С. звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість: за кредитним договором № 100498067 від 12.09.2023 в розмірі 19 996 грн. 25 коп.; за кредитним договором № 5918055 від 24.08.2023 в розмірі 38 849 грн. 44 коп.; за договором позики № 76717363 від 22.08.2023 в розмірі 33 315 грн. 47 коп.; за договором позики № 4641383 від 12.09.2023 в розмірі 30 800 грн. 00 коп.; за кредитним договором № 17822-08/2023 від 14.08.2023 в розмірі 88 500 грн. 00 коп., а також понесені у справі судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог покликається, що 12.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100498067, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2024 становить 19 996 грн. 25 коп. і складається з 5 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 196 грн. 25 коп. заборгованість за відсотками, 500 грн. 00 коп. - комісія.
29.01.2024, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 100498067 від 12.09.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Крім цього, 24.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5918055, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2024 становить 38 849 грн. 44 коп. і складається з 9 600 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 28 549 грн. 44 коп. заборгованість за відсотками, 700 грн. 00 коп. - комісія.
29.01.2024, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5918055 від 24.08.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»
22.08.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76717363, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 14.06.2021 становить 33 315 грн. 47 коп. і складається з 9 384 грн. 29 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 23 931 грн. 18 коп. заборгованість за відсотками.
14.06.2021, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки в тому числі за договором позики № 76717363 від 22.08.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
12.09.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4641383, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 14.06.2021 становить 30 800 грн. 00 коп. і складається з 8 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 22 800 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.
14.06.2021, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки в тому числі за договором позики № 4641383 від 12.09.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
14.08.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17822-08/2023, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 21.03.2024 становить 88 500 грн. 00 коп. і складається з 15 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 73 500 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.
21.03.2024, між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 17822-08/2023 від 14.08.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Всупереч умовам договорів, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала своїх зобов'язань. З моменту отримання прав вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Представник позивача Москаленко М.С. в судове засідання не з'явилася, при зверненні із позовом до суду просила про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачка ОСОБА_1 11.11.2024 подала відзив на позовну заяву в якому позов не визнала, мотивуючи в основному тим, що жодних повідомлень про відступлення прав вимоги від кредиторів не отримувала, самі договори факторингу (відступлення права вимоги) за кредитними договорами та договорами позики укладені ще задовго до укладення таких кредитних договорів та договорів позики між нею та Кредиторами, а розрахунки заборгованості нараховані позивачем не містять пояснення сум заборгованості, обґрунтування відсотків та комісій, відтак вимоги ТОВ «ЄАПБ» є необґрунтованими. Просила у позові відмовити.
В судове засідання 31.07.2025 відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила.
На сайті «Судова влада України»: Городоцький районний суд Львівської області у розділі «громадянам», в якому є список справ призначених до розгляду, було розміщено інформацію про час та дату усіх судових засідань у цій справі.
З огляду на те, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність в Городоцькому районному суді Львівської області справи за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до неї про стягнення заборгованості, вважаю за можливе, у відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, за відсутності відповідачки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100498067, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2024 становить 19 996 грн. 25 коп. і складається з 5 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 196 грн. 25 коп. заборгованість за відсотками, 500 грн. 00 коп. - комісія.
29.01.2024, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 100498067 від 12.09.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Крім цього, 24.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5918055, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2024 становить 38 849 грн. 44 коп. і складається з 9 600 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 28 549 грн. 44 коп. заборгованість за відсотками, 700 грн. 00 коп. - комісія.
29.01.2024, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5918055 від 24.08.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»
22.08.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 76717363, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 14.06.2021 становить 33 315 грн. 47 коп. і складається з 9 384 грн. 29 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 23 931 грн. 18 коп. заборгованість за відсотками.
14.06.2021, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки в тому числі за договором позики № 76717363 від 22.08.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
12.09.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4641383, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 14.06.2021 становить 30 800 грн. 00 коп. і складається з 8 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 22 800 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.
14.06.2021, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки в тому числі за договором позики № 4641383 від 12.09.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
14.08.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17822-08/2023, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов'язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка станом на 21.03.2024 становить 88 500 грн. 00 коп. і складається з 15 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 73 500 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.
21.03.2024, між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 17822-08/2023 від 14.08.2023 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства, 12.09.2023 і 24.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , 22.08.2023 і 12.09.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , а також 14.08.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено електронні кредитні договори.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-який час.
Відтак судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитними договорами належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідачка не спростувала належними доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довела факт виконання зобов'язань договорами, зокрема, по сплаті тіла кредиту та відсотків.
Частина 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, зобов'язує сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Заперечення наведені відповідачкою ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву від 11.11.2024 на знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді й спростовуються матеріалами справи.
При цьому, факт укладення спірних договорів відповідачка ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву від 11.11.2024, не заперечила, заборгованість - не спростувала.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 100498067 від 12.09.2023 в розмірі 19 496 грн. 25 коп.; за кредитним договором № 5918055 від 24.08.2023 в розмірі 38 149 грн. 44 коп.; за договором позики № 76717363 від 22.08.2023 в розмірі 33 315 грн. 47 коп.; за договором позики № 4641383 від 12.09.2023 в розмірі 30 800 грн. 00 коп.; за кредитним договором № 17822-08/2023 від 14.08.2023 в розмірі 88 500 грн. 00 коп.
Що стосується покликань ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву від 11.11.2024 про те, що договори факторингу (відступлення прав вимоги) укладені між ТОВ «ЄАПБ» та первісними Кредиторами раніше ніж укладені відповідні кредитні договори та договори позики між нею та первісними Кредиторами, то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Враховуючи наведене, можливість укладення договору факторингу (відступлення права вимоги) раніше укладення відповідних кредитних договорів та договорів позики, прямо передбачена чинним законодавством, а відтак, покликання відповідачки про неправомірність укладення таких договорів - необґрунтовані.
Що стосується вимоги по сплаті комісії за кредитними договорами № 100498067 від 12.09.2023 та № 5918055 від 22.08.2023, то суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитних договорах № 100498067 від 12.09.2023 та № 5918055 від 24.08.2023 не конкретизовано та не зазначено переліку не безоплатних - додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця, які пов'язані з використанням кредиту та обслуговуванням заборгованості та за які Кредитором встановлена щомісячна комісія.
Враховуючи, що Кредитор не зазначив та не надав доказів наявності переліку послуг, як б, у відповідності до вимог чинного законодавства, вимагали додаткової плати, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитних договорів № 100498067 від 12.09.2023 та № 5918055 від 24.08.2023, то положення відповідних договорів щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за використання позики є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а відтак вимога позивача про стягнення комісії у розмірі 500 грн. 00 коп. за кредитним договором № 100498067 від 12.09.2023 та у розмірі 700 грн. 00 коп. за кредитним договором № 5918055 від 24.08.2023 - задоволенню не підлягає.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі №755/11636/21 (провадження №61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі №168/349/20 (провадження №61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження №61-5581св22).
Враховуючи наведене позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 171 грн. 92 коп.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження вул. Симона Петлюри, 30 в м. Київ, 01032), заборгованість:
за кредитним договором № 100498067 від 12.09.2023 в розмірі 19 496 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 25 коп.;
за кредитним договором № 5918055 від 24.08.2023 в розмірі 38 149 (тридцять вісім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 44 коп.;
за договором позики № 76717363 від 22.08.2023 в розмірі 33 315 (тридцять три тисячі триста п'ятнадцять) грн. 47 коп.;
за договором позики № 4641383 від 12.09.2023 в розмірі 30 800 (тридцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
за кредитним договором № 17822-08/2023 від 14.08.2023 в розмірі 88 500 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3 171 грн. 92 коп. судового збору.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 08.08.2025.
Головуючий суддя Перетятько О.В.