Справа № 438/760/25
Провадження № 3/438/366/2025
іменем України
11 серпня 2025 року місто Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г., за участю секретаря Дівчур В.М., особи, відносно якої розглядається справа - ОСОБА_1 , захисника Романського С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч.1 КУпАП,
До Бориславського міського суду Львівської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №324871 від 09 травня 2025 року зазначено, що 09.05.2025 року о 12:35:00 в м. Бориславі по вул. Дрогобицькій ОСОБА_1 керував електросамокатом в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується медичним висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 суду пояснив, що 09.05.2025 року по вул. Дрогобицькій в м. Бориславі він керував електросамокатом, його зупинили поліцейські і запропонували йому проїхати на експертизу до Дрогобича для визначення стану сп'яніння. Він погодився, поїхав до медичного закладу, здав сечу в контейнер, яку потім досліджувала медсестра паперовою стрічкою, показало наявність наркотичної речовини. Він не був згідний з результатом дослідження, просив, щоб в нього взяли кров на дослідження, однак йому сказали, що такі аналізи не роблять. Крім тесту сечі, інших досліджень не проводили. Вину не визнає, просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Адвокат Романський С.І. також просив суд провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши ОСОБА_1 , адвоката Романського С.І., дослідивши матеріали справи, відеозапис, доданий до протоколу, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відеозапису, доданого до протоколу та дослідженому в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на стан сп'яніння у лікарні, з результатом огляду був не згідний, просив здати кров, однак йому було відмовлено.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, (далі - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, порушення мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктом 12 розділу ІІ вказаної Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 3, 4, 7-13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Пунктами 15, 16 розділу ІІІ Інструкції визначено, що діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, встановлюється за результатами лабораторних досліджень.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акту медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (пункт 22 Інструкції).
Обов'язковість лабораторних досліджень при огляді водія на стан наркотичного сп'яніння передбачено також пунктом 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі- Порядок), який регламентує, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, до протоколу серії ЕПР 1№324871 не надано Акту медичного огляду на підставі якого, був виданий Висновок №113 від 09.05.2025 року щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, тому, на підставі п.22 Інструкції, вказаний висновок вважається недійсним.
Встановлені обставини дають підстави вважати неналежним доказом висновок лікаря КНП «ДЛМ № 1» ДМР від 09 травня 2025 року №113.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
У відповідності до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною за принципами поза розумним сумнівом та балансом ймовірностей, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Як вже зазначено висновок лікаря КНП «ДЛМ № 1» ДМР №113 від 09 травня 2025 року за результатами медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, є недостатнім для підтвердження стану наркотичного сп'яніння і не може бути покладений в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 а протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а тому обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, матеріали справи не містять.
Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження за критерієм «поза розумним сумнівом» факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а також факту його відмови від проходження медичного огляду, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, сукупністю досліджених судом доказів не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП поза розумним сумнівом, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 173, 251, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ