1Справа № 335/12113/24 2/335/453/2025
11 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» поданою через представника Кіріченка Віталія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
30 жовтня 2024 року АТ КБ «Приват Банк» в особі представника за довіреністю Кіріченка В.М. через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 27.11.2007 у розмірі 81 448,89 грн., а також - судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
27.11.2007 ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернувся до АТ КБ «Приват Банк» (далі - позивач, банк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № бн від 27.11.2007 та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
27.11.2007 відповідачем також була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В цій же довідці Відповідач власним підписом підтвердив, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», що зазначені у довідці, і прикладами суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений».
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 64 000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно довідки про видані картки кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/11, тип - Універсальна.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. На думку позивача, активація відповідачем картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: 1) кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 11/11, тип - Універсальна; 2) кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 09/15, тип -Універсальна; 3) кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 05/16, тип -Універсальна; 4) кредитна картка номер - НОМЕР_5 , строк дії - 03/19, тип -Універсальна; 5) кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії - 03/23, тип -Універсальна.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42,0 % річних. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 01.12.2020, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Далі у процесі користування рахунком 01.12.2020 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_7 , строк дії - 09/24, тип - Універсальна, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». При цьому, на момент підписання зазначеної вище заяви відповідач мав заборгованість 7969,99 грн., що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків.
Починаючи з 01.12.2020 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42,0 %. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 15972,08 грн. Також позивач зазначається, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії Російської Федерації, банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому з 01.04.22 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який давав можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, ОСОБА_1 станом на 29.09.2024 має заборгованість - 81 448,89 грн., яка складається з наступного: 65 476,81 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 15 972,08 грн.- заборгованість за нарахування відсотками.
А тому просили стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (станом на 01.05.2025 перейменовано на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) від 06 листопада 2024 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
12.11.2024 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що у Анкеті-заяві (єдиний документ, який був підписаний відповідачем), не міститься відповідних істотних умов кредитного договору, в указаній заяві відсутні будь-які відомості стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов. Оскільки в анкеті-заяві від 27.11.2007 строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, процентна ставка не узгоджена, то неправомірним та безпідставним є списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, отже, вони повинні були бути віднесені на погашення тіла кредиту. За таких умов фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» повернуті в повному обсязі. Крім цього, за розрахунком заборгованості (станом на 30.06.2019), наданим позивачем, вказано, що відповідачем було погашено заборгованість за кредитом у загальному розмірі 138917,86 грн., а за розрахунком заборгованості (станом на 29.09.2024), наданим позивачем, вказано, що відповідачем було погашено заборгованість за кредитом у загальному розмірі 374583,62 грн., що у 8 разів перевищує розмір максимально встановленого кредитного ліміту (64 000,00 грн.). Таким чином, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 було не лише погашено заборгованість за кредитним договором, а й здійснено переплату за вказаним договором.
Далі зазначили, що станом на 24.01.2023 кредитний ліміт складав 0,00 грн., а позивач звернувся до суду у жовтні 2024 року з вимогою сплатити заборгованість за тілом кредиту та простроченими відсотками у розмірі 81 448,89 грн. При цьому старт карткового рахунку № НОМЕР_1 від 27.11.2007 був зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 21 600,00 грн. Надалі кредитний ліміт зменшувався та збільшувався, зокрема 14.12.2021 такий ліміт складав 64 000,00 грн., а станом на 24.01.2023 сума кредитного ліміту становила 0,00 грн. Тому, відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості по тілу кредиту, оскільки станом на 24.01.2023 заборгованість останнього перед позивачем складала 0,00 грн.
Також, вказали на те, що анкета-заява від 27.11.2007, копію якої надав позивач не дає достовірно встановити особу, якій належить підпис, графічне зображення якого міститься у кінці заяви. Заява про приєднання до Умов і Правил надання послуг (паспорт споживчого кредиту) від 27.11.2007 не містить відомостей про те, яку саме картку отримав відповідач, не зазначеного розміру кредитного ліміту, який він обрав. У даній заяві відображені умови кредитування за різними програмами - картою Універсальна та картою Універсальна Gold. Поряд з цим зі змісту заяви вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема наданої ним інформації про майновий та сімейних стан, розмір доходів тощо, також відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці, також зазначено, що обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентованими та базуються на обраних споживачем умовах кредитування та припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься чинним протягом погодженого строку.
Отже, вважають розрахунок заборгованості, виписка з рахунку та надані суду довідки про видані кредитні картки, зміни умов кредитування не доводять погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів. Також позивачем не було надано суду Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи банку з відміткою відповідача про ознайомлення, а сама лише Анкета-заява не може свідчити про укладення кредитного договору. Посилаючись на вказані обставини вважали, що позов не підлягає задоволенню (а.с. 117-125).
02.12.2024 представник АТ КБ «Приват Банк» направила до суду відповідь на відзив, згідно якої просили задовольнити вимоги банку в повному обсязі. Зазначили, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 27.11.2007. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою, що підтверджує те, що позичальник ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку. Укладення договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua:https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, в заяві зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, які за змістом ч.1 ст.202 ЦК України вказують на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають: Заява, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.uа), складають Договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . Картковий рахунок - це рахунок фізичної особи, та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування. Тарифи - це розмір винагороди за послуги банку, вони є невід'ємною частиною договору, перелік може змінюватися і доповнюватися, про що власник картки повідомляється відповідно до Умов та правил. Як зазначає представник позивача, з моменту оформлення кредитного договору позичальник не звертався в банк за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, це підтверджує факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Доказом підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості є розрахунок заборгованості, виписка по рахунку. Також до матеріалів позовної заяви долучено «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана особисто відповідачем, з якої вбачається що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були погоджені усі істотні умови. Щодо ознайомлення відповідача з Умовами кредитування представник позивача зазначає, що позивачем надано до суду копію анкети-заяви від 27.11.2007, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки, яка відповідачем заповнена особисто. Крім того, Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Враховуючи те, що за змістом ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Щодо зміни відсоткової ставки представник позивача зазначає, що згідно із ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5% в місяць. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку, які додано до відповіді на відзив. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку, що повністю узгоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг та відповідача було ознайомлено із зазначеними змінами. Також відповідач 10.05.2016 скористався послугою «Миттєва розстрочка і тому у нього виникло зобов'язання в межах цього сервісу щодо здійснення регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. Далі відповідач за допомогою кредитної картки скористався сервісом «Оплата частинами», тобто отримав можливість купити товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет-магазинах в розстрочку. Оплата товару або послуги здійснювалася шляхом списання щомісячних платежів з картки клієнта. Вказали, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, а таким документом є виписка по рахунку. Так, із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами, тому на переконання представника позивача, останній достеменно знав умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсності. Разом з тим, повинно враховуватися і черговість погашення заборгованості. Нарахування процентів за кредитом проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредиту за певний період. Звертали увагу на те, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що, на думку представника позивача, свідчить про те, що останній знав про умови кредитування та визнавав свої зобов'язання за договором (а.с.158-169).
09.12.2024 з боку відповідача було надано заперечення на відповідь на відзив, в яких він наполягав на тому, що у наданій позивачем анкеті-заяві відсутні істотні умови укладення кредитного договору. Посилання представника позивача на те, що відповідач був ознайомлений з певними Умовами та Правилами надання банківських послуг в АТ КБ «Приват Банк» та Тарифах обслуговування не відповідають дійсності. Також, неузгодженість умов кредитування сторонами унеможливлює встановлення правильності розрахунків щодо відсотків. Також, позивачем не доведено, що при укладенні договору АТ КБ «Приват Банк» дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк ( а.с. 172-187).
24.12.2024 від представника позивача надійшли пояснення по справі, в яких додатково прохали позов задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.193-204).
08.01.2025 представником відповідача надано заперечення на пояснення, відповідно до якого прохали врахувати відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та відмовити в позову повністю (а.с.206-212).
24.01.2025 від представника позивача надійшли пояснення по справі, в яких додатково прохали позов задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.216-204).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, 13.01.2025, 27.03.2025 надала заяву про підтримання ним відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, просив судове засідання провести за їх відсутності (а.с.214-215, т.2 а.с.1-13).
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.11.2007 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір без номеру з ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви, довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 01.12.2020, згідно зі змістом якої останній згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, що підтверджується копією вказаної анкети-заяви від 27.11.2007 та підписаною відповідачем 27.11.2007 довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 75-87, т.1).
В заяві від 27.11.2007 було визначено, що банк надає позичальнику кредитну картку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» за № НОМЕР_1 з кредитним лімітом у 1000 грн., базова процентна ставка за кредитом 1,9 %, щомісячна комісія 1 %.
Згідно довідки АТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: 07.11.2007 № НОМЕР_1 «Універсальна» з терміном дії 11/11; 15.10.2008 № НОМЕР_2 «Універсальна» з терміном дії 11/11; 24.11.2011 № НОМЕР_3 з терміном дії 09/15; 03.12.2012 № НОМЕР_4 з терміном дії 05/16; 15.09.2015 № 4149437855938971 «Універсальна» з терміном дії 03/19; 29.03.2019 № 4149439008336814 «Універсальна» з терміном дії 03/23; 01.12.2020 № 4149439047931419 «Універсальна» з терміном дії 09/24 (а.с.74, т.1).
Крім того, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 старт якого розпочався 07.11.2007 з кредитним лімітом 21 600,00 грн., за період з 30.01.2009 по29.03.2019 відбувалося збільшення та зменшення кредитного ліміту з 21 600,00 грн. до 950,00 грн., 1050,00 грн., 2900,00 грн., 6000,00 грн, 6500,00 грн., 9500,00 грн. 09.12.2019 кредитний ліміт збільшено до 15 000,00 грн., 11.03.2020 кредитний ліміт збільшено до 30 000,00 грн., 18.12.2020 кредитний ліміт збільшено до 40 000,00 грн., 14.12.2021 кредитний ліміт збільшено до 64 000,00 грн., станом на 24.01.2023 кредитний ліміт складає 0,00 грн. (а.с.73, т.1).
В матеріалах справи міститься Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем 27.11.2007, згідно якої сторони погодили базову процентну ставку за користування кредитом 1,9 % в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році), така ж процентна ставка зазначена і в заяві від 27.11.2007 (а.с.75, 86-87, т. 1).
Надалі, відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 01.12.2020. З зазначеної заяви слідує, що встановлена фіксована процентна ставка, відсотки річних 42,0% - для карт Універсальна, 40,8% - для карт Універсальна Gold (а.с. 76-85, т.1).
За даними виписки за договором б/н за період з 14.12.2007 по 01.09.2023, виданої на ім'я ОСОБА_1 , підтверджується факт активного користування відповідачем кредитними коштами до 25.03.2023 при наявності заборгованості в сумі 67 586,33 грн. Заборгованість у 81 448,89 грн. вже обліковувалася станом на 01.09.2023 (а.с. 46-72).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 29.09.2024 становить 81 448 грн. 89 коп., і складається з наступного: 65 476 грн. 81 коп. заборгованість за тілом кредиту та 15 972 грн. 08 коп. заборгованість за простроченими відсотками (а.с.22-27).
Відомостей про окреме підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту в матеріалах справи немає.
Разом з тим, в матеріалах справи є наявна роздруківка з інформацією про деякі умови кредитування, яку суд розцінює як паспорт споживчого кредиту до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 84-85, т.1). Дану інформацію відповідач підписав 01.12.2020.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.
Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Також до позовної заяви долучено Умови та Правила надання банківських послуг, на яких відсутній підпис сторін договору (а.с. 88-94, т.1).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 572/1169/17 (провадження № 61-684св18), на яку посилається позивач в касаційній скарзі, вказано, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими процентами за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід'ємну частину спірного договору, а також довідку про умови кредитування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву б/н від 27.11.2007, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Тарифи суду надані не були.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч.6 ст.81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Отже, оскільки додані банком Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, тому вони не є належними та допустимими доказами у справі.
Разом з тим, підписана відповідачем наявна в матеріалах справи анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 27.11.2007 містить відомості про процентну ставку (1,9% на місяць на залишок заборгованості), а також довідка про умови кредитування від 27.11.20207 (а.с.75, 86-87, т.1) містить деталізовані умови кредитування. Заперечень щодо підпису вказаної довідки відповідачем не надано. А тому, довідка про умови кредитування є частиною договору, оскільки містить узгоджені з позичальником умови, на яких відповідач користувався кредитними коштами.
У разі погодження в кредитному договорі порядку підвищення відсоткової ставки за ініціативи банку боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові.
В матеріалах справи відсутні докази відправлення такого роду повідомлення боржнику, а так само факту отримання повідомлення боржником.
При цьому, в матеріалах справи міститься заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг підписана відповідачем від 01.12.2020 (а.с. 76-83, т. 1), та в якій зазначено про основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту в гривнях - розмір кредитного ліміту не перевищує: 50 000 грн. для карт «Універсальна», 75 000,00 грн. для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних - 42,0 % - для карт «Універсальна», 40,8 % - для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки - фіксована; змінювання ставки немає. Також визначено порядок повернення кредиту, зокрема кількість та розмір платежів, періодичність внесення, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором.
Станом на час підписання такої заяви кредитний ліміт, який був встановлений відповідачу складав 30 000,00 грн. (06.10.2020) та потім був збільшений 18.12.2020 до 40 000,00 грн. (а.с.73,т.1).
Таким чином, суд доходить висновку про те, що заборгованість щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами необхідно обчислити з урахуванням встановленої відсоткової ставки у розмірі 42,0 % річних, оскільки боржник про зміну відсоткової ставки був сповіщений належним чином.
Представник відповідача посилалася на необхідність застосування в цій справі правової позиції висловленої Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20), що не є застосовними, оскільки не можуть вважатися релевантним обставинам справи, які були встановлені судом при розгляді цієї справи. Так, зокрема у наявній в матеріалах справи № 393/126/20 анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19 жовтня 2018 року процентна ставка не була зазначена, а також у відповідача була відсутня заборгованість за поточним тілом кредита.
Доказування наявності між сторонами у справі кредитних правовідносин, умови таких правовідносин, факт їх порушення позичальником, а також розмір, складові заборгованості, в тому числі і за відсотками за користування кредитом, період їх існування і нарахування, тощо (підстави і предмет позову), є обов'язком саме позивача у справі.
У частині 2 статті 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумнів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної зави.
Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На позивача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, позивач повинен довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України, зазначені ним обставини.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13).
Так, суд вважає, що банк надав докази щодо наявності підстав для нарахування заборгованості за відсотками з 22,8 % по 42,0% річних, що відображено у розрахунку заборгованості за відсотками в розмірі, що узгоджений з позичальником.
Відповідачем не спростовано наявність у нього заборгованості за тілом кредиту, а також того, що він не підписував як заяву від 27.11.2007, так і заяву від 01.12.2020.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед банком, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 27.11.2007 розмірі 81 448,89 грн., що складає заборгованість за тілом кредиту - 65 476,81 грн. та 15 972,08 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» подану через представника Кіріченка Віталія Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 16.04.2002, адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_10 , МФО 305299, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість станом на 29.09.2024 у розмірі 81 448 (вісімдесят одна тисяча чотириста сорок вісім) гривень 89 копійок, яка складається з: 65 476 гривень 81 копійка - заборгованості за тілом кредиту та 15 972 гривень 08 копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 16.04.2002, адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_10 , МФО 305299, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення суду складено 11.08.2025.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_10 , МФО 305299, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 виданий Комунарським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 16.04.2002, адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.О. Романько