Справа № 333/7001/25
Провадження № 1-кс/333/2628/25
05 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Коммунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу його для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024080100004389, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
04.08.2025 року слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий вказав, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080100004389, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №331 від 30.11.2023 ОСОБА_5 , призначено на посаду гранатометника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та він вважається таким, що посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан продовжено та діє до цього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
19.02.2024 ОСОБА_5 направлено на стаціонарне лікування, а саме до КЗР «Міська лікарня №30» м. Харків.
У зв'язку з закінченням перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_5 був зобов'язаний 08.03.2024 прибути до місця служби, а саме до місця тимчасової дислокації 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , яка, на той час, знаходилась поблизу АДРЕСА_1 .
Однак, будучи обізнаним про цей обов'язок, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не з'явився до вказаного місця служби у визначену дату.
Водночас 08.03.2025 солдат ОСОБА_5 самостійно з'явився до органу досудового розслідування.
Таким чином, в період часу з 09.03.2024 по 08.03.2025 солдат ОСОБА_5 , обов'язки військової служби не виконував, до місця несення військової служби безпідставно не прибував, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до місця несення військової служби й був відсутній у місці служби до 08.03.2025, а саме до моменту самостійного прибуття до органу досудового розслідування.
Отже, солдат ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
08.03.2025 слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 5 ст. 407 КК України.
05.05.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 08.06.2025.
У подальшому, ОСОБА_5 були направлені повістки про виклик, однак підозрюваний до органу досудового розслідування не з'явився, про причини неявки не повідомив, 21.05.2025 підозрюваного оголошено у розшук, досудове розслідуванн зупинене.
До теперішнього часу ОСОБА_5 не з'являється до ТУ ДБР у м. Мелітополі, його місцезнаходження не встановлено, таким чином, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Слідчим підготовлено та подано клопотання до Комунарського районного суду м. Запоріжжя про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі зазначеного, сторона обвинувачення звертається з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Метою та підставами застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.
На підставі викладеного, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує у випадку визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні вищевказаного особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність підстав для тримання підозрюваного під вартою та обставин, передбачених ч. 4 ст. 189 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, а також з метою забезпечення його участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв'язку з чим необхідно здійснити затримання ОСОБА_5 з метою приводу до слідчого судді.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 у повному обсязі підтримав клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Вислухавши доводи прокурора щодо необхідності надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити клопотання на підставі такого.
У судовому засіданні встановлено, що 27.05.2024 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України, за фактом ухилення від військової служби без поважних причин під час воєнного часу ОСОБА_5 (кримінальне провадження №62024080100004389).
27.05.2024 року керівник першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі ОСОБА_6 постановою доручив досудове розслідування кримінального провадження №62024080100004389слідчим: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 (старший групи), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
23.07.2025 року керівник Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_16 постановою визначив групу прокурорів для здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні у складі: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_3 , старший групи: ОСОБА_19
08.03.2025 року у кримінальному провадженні №62024080100004389слідчим ОСОБА_15 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харкові, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, солдата, перебував на посаді гранатометника 1 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
08.03.2025 року вказане повідомлення ОСОБА_5 особисто отримав та подав клопотання про намір повернутися для продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 або будь-якій іншій військовій частині ЗСУ та письмові згоду на звільнення від кримінальної відповідальності.
25.03.2025 року на адресу ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітполі надійшло повідомлення від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_23 про те, що ОСОБА_5 відсутній на службі без поважних причин.
05.05.2025 року постановою керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_16 строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №62024080100004389 продовжено до 3 місяців, тобто до 08.06.2025 року.
14.05.2025 року слідчий ОСОБА_4 направив судові повістки про виклик на 19.05.2025, 20.05.2025, 21.05.2025 було за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 .
21.05.2025 року постановою слідчого ОСОБА_4 підозрюваний ОСОБА_5 оголошений у розшук та досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080100002134 зупинено.
Зазначене клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 188 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.
Того ж дня, до суду надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу передбачений ст.189 КПК України.
Відповідно до ч.4 вказаної статті слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Вважаю, що прокурором у судовому засіданні доведено, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. На думку слідчого судді, зазначене підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , які повідомили, що вони проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_5 , який проходив військову службу в їхній військовій частині на посаді гранатометника 1 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 08.03.2024 року самовільно залишив розташування військової частини. У подальшому, з метою встановлення його можливого місця перебування командуванням частини було організовано пошукові заходи, в ході яких було здійснено виїзди за відомими місцями можливого його перебування та в імовірних місцях його з'явлення. Крім цього, було здійснено телефонні дзвінки на його мобільний телефон, але він був вимкнутий (перебував поза зоною досяжності);
- матеріалами службового розслідування;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, поряд з положеннями ч.2 ст. 297-4 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Разом з тим, слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Факт переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування підтверджується постановою про оголошення підозрюваного у розшук та фактами неявки останнього до слідчого за відповідними повістками.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 було особисто повідомлено про підозру та він достеменно знав про наявність кримінального провадження відносно нього.
Враховуючі вказані обставини у сукупності, слідчий суддя вважає, що прокурором доведений факт того, що одержавши відомості про звернення слідчого із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу.
З наданих слідчим матеріалів вбачається, що у ОСОБА_26 на цей час існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування і суду та вчинення нового кримінального правопорушення.
Так, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Водночас, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при застосуванні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Тому слідчий суддя вважає, що тяжкість злочину, в якому підозрюють ОСОБА_5 не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого злочину, який інкримінується ОСОБА_5 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, дійшов до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Також, слідчим суддею враховується і факт переховування ОСОБА_5 від слідства на стадії досудового розслідування досить тривалий час.
Ризик вчинення нового кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_5 на цей час призупинено військову службу, тобто офіціального доходу у нього не має, відсутні відомості щодо його інших джерел доходів і такі факти дають підстави стверджувати про ймовірну протиправну діяльність підозрюваного, направлену на вчинення інших кримінальних правопорушень, у т.ч. корисливих.
Таким чином, з урахуванням того, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання слідчого повністю підтверджують доводи, викладені прокурором, тому суд вважає доведеним той факт, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62024080100004389, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Керуючись ст.ст. 177, 188, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу його для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024080100004389, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62024080100004389, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Ухвала діє по 04.02.2026 року (включно).
Копію ухвали направити слідчому першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Повний текст ухвали складено 08.08.2025 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1