Справа №333/3664/25
Провадження №2/333/2936/25
11 серпня 2025 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі :
головуючої - судді Варнавської Л.О.,
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,
представника позивача - Каськової І.Є.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію, -
29.04.2025 Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» ( далі ПАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 про користування електроенергією, але обов'язків по сплаті за використану електроенергію не виконує, у зв'язку з чим виник борг у сумі 878,79 грн. за період з 10.05.2013 р. по 01.01.2019 р. Відповідно до знятих показань приладу обліку за період з 10.05.2013 року по 03.12.2013 р. відповідачем було спожито 105 кВт/год. на суму 29,42 грн. Станом на 01.01.2019 р. відповідачем спожито 1434 кВт/год. на суму 900,82. За вказаний період оплата за спожиту електричну енергію надійшла на суму 21,45 грн. Просить стягнути заборгованість в сумі 878,79 грн.
Ухвалою суду від 30.04.2025 р. судом відкрито провадження у цивільній справі за вказаним вище позовом в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Представник ПАТ«Запоріжжяобленерго» Каськова І.Є. в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених в ньому, додатково пояснила, що строк позовної давності не пропущений. На підставі ЗУ №540-ІХ від 30.03.2020 року строк позовної давності був продовжений на період дії карантину, тобто до 30.06.2023 р. Крім того, у зв'язку із дією воєнного стану строк позовної давності також був продовжений на період дії воєнного стану з 24.02.2022 року до теперішнього часу. Також представник позивача зазначила, що відповідач не передавала кожного місяця покази лічильника, в 2022 році її квартира була відключена від електропостачання, на час відключення зафіксовані покази лічильника 1329 кВт/год, які і були на момент 01.01.2019 р. Починаючи з 01.01.2019 ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконує функції Оператора системи розподілу на території Запорізької області, тобто забезпечує функціонування електромереж. Платежі від населення за електроенергію, спожиту, починаючи із січня 2019 року, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не приймає. Функції постачання, тобто продажу електроенергії населенню покладені на Постачальника універсальної послуги ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». Позивач не володіє інформацією про відключення квартири відповідачки до 2022 року. Контрольне зняття показань лічильника в квартирі відповідачки не проводилось у зв'язку з тим, що відповідачка не пускала контролерів в квартиру.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснила, що дійсно вона проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в неї мається заборгованість за спожиту електричну енергію. Але ця заборгованість виникла до 18.11.2014 р., оскільки саме 18.11.2014 р. її квартиру було відключено від електропостачання, з того часу електрична енергія до теперішнього часу в квартиру не подається.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», виходячи з такого.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії,що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (надалі Правила роздрібного ринку електричної енергії).
Відповідно до п. 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Пунктом 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі,Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
З відповіді Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 . З нею 04.09.2009 р. укладено договір №55200145 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 24.12.2013 року по 01.01.2019 року, на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 надало послуги з постачання електричної енергії до об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 900,24 грн. За вказаний період надійшла оплата за спожиту електричну енергію в сумі 21,45 грн. Заборгованість складає 878,79 грн. Покази лічильника станом на 10.05.2013 р. складають 86 на 03.12.2013 р. - 105 (спожито за цей період 105 кВт/год, вартість 1 кВт/год становить 0,2802 грн., вартість спожитої електричної енергії становить 29,42 грн., оплачено 21,45 грн., недоплата 7,97 грн.), на 03.12.2013 покази лічильника становлять - 191, на 01.01.2019 - 1329. Всього за цей період обсяг споживання становить 1138 кВт/год. на загальну вартість 862,86 грн.
Відповідачем не оспорюються показання лічильника, вона не згодна із кінцевою датою виникнення заборгованості, зазначає, що користуватись електричною енергією вона припинила 18.11.2014 внаслідок відключення її квартири від електропостачання. Проте, представник позивача заперечила факт відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 та пояснила, що відсутня будь-яка інформація про відключення цієї квартири, підстав для відключення станом на 18.11.2014 р. не було, оскільки заборгованість на цей час складала 7,97 грн., що не могло бути підставою для відключення.
Доказів того, що 18.11.2014 квартира за адресою: АДРЕСА_1 була відключена від електропостачання позивачем суду не надано. Суд не приймає в якості доказів надіслані на адресу відповідача повідомлення про можливе відключення від електропостачання, оскільки надіслання таких повідомлень лише попереджують про можливе відключення у випадку непроведення оплати за спожиту електричну енергію, але не доводять, що таке відключення було проведено.
Відповідачка підтвердила, що не передавала покази лічильника, зняття показань в її квартирі також не відбувалось, отже у суду не має підстав вважати, що покази 1329 на лічильнику існували станом на 18.11.2014 р., тому позивач провів розрахунок правильно станом на 01.01.2019 р., коли відбулось зняття показань лічильника.
Як визначено у ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з пунктом 1.1.2. Правил, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно з п. 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Таким чином, наявність правовідносин між сторонами за договорами постачання електричної енергії, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з електропостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Пунктом 4.7. Правил встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.
Згідно з пунктом 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Пунктом 4.12. Правил передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (пункт 4.13. Правил).
Тобто, вказаний нормативний акт встановлює обов'язок сформувати платіжний документі на підставі даних лічильника, які повідомлені споживачем чи отримані внаслідок огляду контролером.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 24.12.2013 р. по 01.01.2019 р. фактично спожито електричну енергію та частково оплачено її вартість, заборгованість оплати за спожиту електричну енергію складає 878,79 грн.
Що стосується застосування до спірних відносин строку позовної давності, то слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Відповідач в своїй заяві просить застосувати строк позовної давності.
Позивач звернувся із позовом 29.04.2025 р., заборгованість виникла з 01.01.2019 р. Але слід врахувати приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким встановлено, що під час карантину строки, визначені, зокрема, ст. ст.257 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року № 1236, зі змінами дію карантину продовжено до 30 червня 2023 року.
З 24.02.2022 року по день розгляду цієї справи в Україні діє воєнний стан, під час якого відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, строку, визначені зокрема, ст. ст.257, 258 Кодексу, продовжуються на строк його дії ( ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, в редакції, що діяла на час звернення до суду).
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46 гс 22)
Тому строк на звернення позивачем з цим позовом, заявленим в вересні 2025 року, тобто під час військового стану, не сплив.
Позивачем було сплачено судовий збір при поданні позову до суду в сумі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПк України.
Керуючись ст.ст.10-13, 77-80, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж заборгованість в розмірі 878 грн. 79 коп. за спожиту електричну енергію та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська