Справа № 331/1256/24
Провадження № 1-кс/331/1525/2025
05 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000000234 від 14.02.2024 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
Прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000000234 від 14.02.2024 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024080000000234 від 14.02.2024, за ч. 2 ст. 111 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що місцеві мешканці м. Запоріжжя та Запорізької області, будучи проросійськи налаштованими громадянами України, в умовах воєнного стану, діючи умисно, починаючи з січня 2023 року добровільно надали згоду представникам держави-агресора рф на проведення підривної діяльності проти України, шляхом добровільного збору та передачі інформації про місця дислокації та переміщення сил та засобів оборони України.
Встановлено, що одним з кураторів вказаної групи осіб є представник іноземної держави - держави-агресора російської федерації, який з метою проведення підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану залучив до виконання завдання громадянку України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій доручив здійснити пошук та дорозвідку місцевості, щодо встановлення місць дислокації особового складу та військової техніки Сил оборони України, представників спецслужб, у тому числі правоохоронних органів України на території м. Запоріжжя та Запорізької області з метою нанесення вогневих (ракетних) уражень, а також встановлення осіб, з числа керівництва міста, області, правоохоронних органів, територіальних центрів комплектування, та інших осіб (волонтерів тощо).
Враховуючи викладене, 01.08.2024 слідчим УСБУ в Запорізькій області проведено санкціонований обшук за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено речі, які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки «ОРРО» синього кольору; мобільний телефон марки «ОРРО» чорного кольору із пошкодженнями та розбитим екраном; мобільний телефон марки «ZTE» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картками операторів мобільного зв'язку «Лайфселл» НОМЕР_3 та «Київстар» НОМЕР_4 ; планшет марки «ASUS» моделі «Р023»; картка «Приватбанк» № НОМЕР_5 ; картка «Приватбанк» № НОМЕР_6 ; картка «Приватбанк» № НОМЕР_7 .
Вилучені в ході проведення обшуку речі зберігають на собі сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.
01.08.2025 постановою слідчого речі, вилучені під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відтак, наразі вилучені під час обшуку домоволодіння за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 речі у вигляді мобільних телефонів оглянуті та мають ознаки видалення певної інформації, у зв'язку з чим будуть направлені для проведення відповідної комп'ютерної технічної експертизи, з метою відновлення видаленої інформації, а також виявлення та фіксації наявної та прихованої інформації щодо обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також мають докази вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
В той же час незастосування заборони та обмеження у користуванні і розпорядженні вищезазначеними речами може призвести до їх приховування та знищення, адже вони можуть безпосередньо свідчити про причетність до вчинення вказаного злочину, а отже призведе до знищення доказів протиправної діяльності.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 172 та ч. 4 ст. 107 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб, без здійснення фіксування технічними засобами.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання, долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.
Матеріалами провадження встановлено, що в провадженні слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 22024080000000234 від 14.02.2024 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 31.07.2025 року по справі № 1-кс/331/1511/2025 (ЄУН 331/1256/24) клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та вилучення речей та документів, що мають безпосереднє значення для цього даного кримінального провадження: електронні та мобільні пристрої (мобільні телефони, планшети), комп'ютерна техніка (персональні обчислювальні машини, ноутбуки та інші), предмети та документи, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні: матеріальні та магнітні носії інформації (жорсткі диски, флеш накопичувачі, карти пам'яті), документи, чорнові записи (блокноти, записники тощо).
Відповідно до протоколу обшуку від 01.08.2025 року, під час обшуку кімнати за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «ОРРО» синього кольору; мобільний телефон марки «ОРРО» чорного кольору із пошкодженнями та розбитим екраном; мобільний телефон марки «ZTE» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картками операторів мобільного зв'язку «Лайфселл» НОМЕР_3 та «Київстар» НОМЕР_4 ; планшет марки «ASUS» моделі «Р023»; картка «Приватбанк» № НОМЕР_5 ; картка «Приватбанк» № НОМЕР_6 ; картка «Приватбанк» № НОМЕР_7 .
Прокурор звернувся до слідчого суді з клопотанням про арешт вилученого майна, в межах встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку, шляхом направлення відповідного клопотання засобами поштового зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого від 01.08.2025 року майно, на яке прокурор просить накласти арешт визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024080000000234 від 14.02.2024 р.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також те, що вилучені 01.08.2025 р. за адресою: АДРЕСА_1 , речі відповідають ознакам ст. 98 КПК України, тобто мають ознаки речового доказу, оскільки можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того є достатні підстави вважати, що вони можуть бути приховані, пошкодженні, знищенні.
Отже, надані прокурором матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Водночас, слід зазначити, що не можуть бути арештовані банківські картки, виходячи з наступного.
Як вбачається із норми п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження, для досягнення його дієвості, є арешт майна. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Відповідно до вимог ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Згідно із вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Зазначені прокурором, банківські картки не мають відомостей про відкриті банківські рахунки.
Будь-яких доказів на підтвердження того факту, що слідчим, прокурором встановлено номери банківських рахунків, які відкритті для обслуговування платіжних банківських карток слідчому судді не надано, як і відсутня інформація про власників банківських карток та наявність на їх рахунку грошових коштів.
Таким чином, клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000000234 від 14.02.2024 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 01.08.2025 року під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки «ОРРО» синього кольору;
- мобільний телефон марки «ОРРО» чорного кольору із пошкодженнями та розбитим екраном;
- мобільний телефон марки «ZTE» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім-картками операторів мобільного зв'язку «Лайфселл» НОМЕР_3 та «Київстар» НОМЕР_4 ;
- планшет марки «ASUS» моделі «Р023».
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ять днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1