Справа № 331/1109/25
Провадження № 2/331/1373/2025
28 липня 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначила, що 08.09.2021 р. ОСОБА_1 була прийнята на посаду діловода в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Запоріжжя. 01.11.2024 р. позивач отримала від роботодавця попередження про можливе скорочення її посади з 31.12.2024 р. згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. 25.11.2024 р. ОСОБА_1 отримала повторне попередження про скорочення її з посади діловода з 31.01.2025 р. відповідно до ст. 49-2 КЗпП України. Водночас, в попередженні містилась інформація про те, що позивачу пропонується посада службовця на складі (комірника) з 01.01.2025 р. та вимога про те, що у разі прийняття пропозиції від роботодавця в строк до 31.12.2024 р. позивач має подати відповідну заяву. ОСОБА_1 не погодилась з пропозицією роботодавця та звернулася до керівництва КЕВ м. Запоріжжя із заявою про надання їй переліку всіх вакантних посад, які є на підприємстві станом на момент її попередження про скорочення. Відповіді щодо переліку та складу вакантних посад на підприємстві позивачу надано не було, натомість з боку відповідача було запропоновано посаду сторожа військового містечка. Крім того, позивач є матір'ю, яка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей та є єдиним годувальником в родині, про що було відомо роботодавцю. Через моральний тиск з боку керівництва КЕВ м. Запоріжжя позивач вимушена була звернутися із заявою про скорочення терміну попередження та звільнитися 24.01.2025 р. Так, 24.01.2025 р. КЕВ м. Запоріжжя винесло наказ № 13 про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням чисельності та штату 45/004/01 працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що своїми незаконними діями керівництво КЕВ м. Запоріжжя вчинило порушення чинного трудового законодавства, що призвели до порушення трудових прав позивача, втрати заробітку. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний пропонувати працівнику всі вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з'являються протягом двох місяців і які відповідають його професії та кваліфікації. Звільнення з підстав скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Внаслідок неправомірних дій керівництва КЕВ м. Запоріжжя ОСОБА_1 зазнала моральної шкоди, яка полягала в принизливому ставленні до неї, пережитих нею пов'язаних з цим хвилювань, втрати заробітку. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати звільнення позивача незаконним та поновити її на посаді діловода КЕВ м. Запоріжжя, одночасно вирішивши питання про стягнення з КЕВ м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з КЕВ м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв'язку з незаконним звільненням та буллінгом в розмірі 50 000,00 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.
16.05.2025 року представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначено, що на виконання вимог директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 31.10.2024 р. № Д-321/101-ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України в 2024-2025 року» та директиви Сил логістики ЗСУ від 01.11.2024 № Д-23/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у військових частинах (установах) Сил логістики України в 2024-2025 роках», видано наказ начальника КЕВ м. Запоріжжя № 231 від 19.11.2024 р. «Про організаційні заходи та переведення КЕВ м. Запоріжжя на штат 57/876-01». Вказаним наказом, в тому числі, скорочена посада діловода, яку займала ОСОБА_1 . Відповідачем забезпечено дотримання всіх гарантій та прав ОСОБА_1 під час її звільнення, а саме, запропоновано позивачу всі вакантні посади, які відповідають її освіті та кваліфікації. На момент звільнення ОСОБА_1 , у КЕВ м. Запоріжжя, такими посадами були - службовець на складі (комірник) та сторож військового містечка. Проте, позивач не погодилася на зайняття таких посад. Інші посади в штатному розписі потребують відповідних дозволів, проходження спеціального навчання та відповідного досвіду роботи, а також за своїм напрямком належать до праці жінок на важких роботах і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, які вимагають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для жінок граничні норми, і у зв'язку із цими обставинами, керівництво КЕВ м. Запоріжжя не запронувало вказаних посад ОСОБА_1 . Водночас, позивач подала заяву про скорочення двомісячного терміну на звільнення, чим висловила своє небажання працювати та мала зважати на правові наслідки подання такої заяви. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Посада діловода в КЕВ м. Запоріжжя була єдина і в розкладі нового штату вказана посада не передбачена, а переважне право працівника залишитися на роботі враховується тільки в разі скорочення однорідних професій та посад і не тотожне переважному праву його працевлаштуванню на нову посаду. Позивачем не зібрано жодних свідчень та доказів про завдання їй моральної шкоди, а тому вимога про її відшкодування ґрунтується лише на припущеннях. Також, за зверненням ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці у Запорізькій області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері праці. За результатами перевірки складено акт № ПС/ЗП/5210/0339 від 03.03.2025 р., яким порушення трудового законодавства не встановлено. Посилаючись на зазначені обставини, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
21.05.2025 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що подання працівником заяви про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення може бути підставою для скорочення цього строку, проте не звільняє роботодавця від обов'язку дотримання ним гарантій при звільненні працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору запропонувати такому працівникові всі вакантні посади, які відповідають його кваліфікації. КЕВ м. Запоріжжя проігнорувавши норми чинного законодавства, не запропонував вакантні посади за штатним розписом КЕВ м. Запоріжжя, не взяв до уваги те, що позивач має переважне право залишення на роботі. КЕВ м. Запоріжжя кожен рік затверджує новий штатний розпис, і як відомо позивачу в лютому 2025 року роботодавець створив нові штатні посади, рівнозначні посадам, які були скорочені. Відповідачем не проводилась оцінка продуктивності праці працівників і не була надана на ознайомлення позивачу. Вказані обставини свідчать про те, що звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог законодавства, не може вважатися законним, у зв'язку з чим наказ слід скасувати, поновивши позивача на посаді, з якої вона була звільнена.
23.05.2025 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що впродовж двомісячного терміну на звільнення відповідач пропонував вакантні посади для позивача з огляду на її освіту та кваліфікацію. Проте, позивач відмовилася від усіх можливих запропонованих вакантних посад і ініціювала розірвання трудових відносин за власним бажанням. Щодо переважного права на залишення на роботі, зазначили, що кандидатів на зайняття посад, які запропонували ОСОБА_1 не існувало взагалі, такі посади запропоновані їй одноосібно.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 01.11.2024 року начальником квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя І. Максименко попереджено під особистий підпис діловода ОСОБА_1 про можливе скорочення даної посади в квартирно-експлуатаційному відділі міста Запоріжжя з 31.12.2024 року відповідно до доручення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2024 р. № 2459/8861 та попереджено про майбутнє можливе звільнення із займаної посади 31.12.2024 р. згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.
25.11.2024 року начальником квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя І. Максименко попереджено під особистий підпис діловода ОСОБА_1 про скорочення даної посади в квартирно-експлуатаційному відділі міста Запоріжжя з 31.01.2025 року відповідно до Директиви Командувача Сил логістики Збройних Сил України № Д-23/ДСК від 01.11.2024 р. та штату 57/876-01, попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади 31.01.2025 р. згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Запропоновано вакантну посаду службовця на складі (комірник) матеріального складу з 01.01.2025 року. У разі прийняття пропозиції про переведення запропоновано не пізніше 31.12.2024 р. подати заяву до квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя. У разі відмови - у той самий термін повідомити про прийняте рішення і зробити відмітку на цьому попередженні.
19.12.2024 року ОСОБА_1 подано заяву до квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя за вх. № 2023, в якій зазначено, що у зв'язку з місцем її проживання в смт. Кушугум, а запропонована їй посада комірником матеріального складу територіально знаходиться на вул. Стартова, шлях добирання до роботи складе значний час та фінансові витрати, тому просила надати їй перелік всіх вакантних посад, які існують в КЕВ м. Запоріжжя та з'являться з 01.01.2025 року відповідно до нового штатного розкладу для можливості зробити вибір посади для майбутнього переведення.
30.12.2024 року працівниками КЕВ м. Запоріжжя складений акт, в якому зазначено, що 02.12.2024 року працівнику ОСОБА_1 , яка займає посаду діловода, було запропоновано переведення на іншу постійну посаду, а саме на службовця на складі (комірник) у зв'язку з штатно організаційними заходами та скороченням штату та 30.12.2024 р. працівник ОСОБА_1 відмовилася від запропонованого переведення, про що складено цей акт.
Відповідно до листа квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя № 144 від 20.01.2025 р., за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2024 № 2030, останній роз'яснено, що на виконання вимог директиви Міністра Оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024 № Д-321/101/ДСК «Про ведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024-2025 роках» наказано вивести з 01.01.2025 р. зі штату працівників КЕВ м. Запоріжжя посаду діловода. 25.11.2024 р. на виконання вимог КЗпП України ОСОБА_1 запропонована посада службовця на складі (комірника) матеріального складу КЕВ м. Запоріжжя. В заяві від 19.12.2024 р. ОСОБА_2 вказано про відсутність можливості працювати на запропонованій посаді, через територіальну віддаленість. Запропоновано ОСОБА_1 вакантну посаду сторожа військового містечка № НОМЕР_1 КЕВ м. Запоріжжя, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 70. У разі виникнення відповідної за кваліфікацією вакансії до закінчення терміну попередження, тобто до 31.01.2025 р., вона буде запропонована ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства.
24.01.2025 року ОСОБА_1 до квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя за подано заяву про скорочення двомісячного строку попередження про звільнення, у зв'язку зі скороченям чисельності та штату працівників та звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України 24.01.2025 року.
Згідно із Витягом з наказу начальника квартирно-експлуатаційного відділу (по стройовій частині) № 13 від 24.01.2025 року, звільнено з 24.01.2025 року ОСОБА_1 з посади діловода 4 розряду квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя у зв'язку зі скороченням чисельності та штату 45/004/01 працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до довідки інженера КЕВ м. Запоріжжя Орлової Г., згідно директиви від 31.10.2024 р. № Д/321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2024-2025 роках» посада діловода, на якій перебувала ОСОБА_3 скорочена. Штат 45/004, табеля до штату та переліки змін до них знищені у встановленому порядку згідно розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.11.2024 року № 370/4984дск (акт знищення від 31.12.2024), у зв'язку з чим надати його не можливо. 31.12.2024 року введено новий штат 57/876 в дію. Перелік вакантних посад в штаті 57/876 станом на 01.01.2025 рік, а саме: помічник начальника відділу (капітан); інженер виробничого відділення (працівник ЗСУ); економіст виробничого відділення (працівник ЗСУ); економіст виробничого відділення (працівник ЗСУ); економіст відділення експлуатації фондів (працівник ЗСУ); начальник гаражу (працівник ЗСУ). Н. Левченко закінчила у 2012 році КЗ «Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр Запорізької обласної ради за спеціальністю «Зелене будівництво і садово-паркове господарство» та здобула кваліфікацію техніка ландшафтного дизайну, а тому ОСОБА_3 неможливо запропонувати вищевказані посади. Зазначено, що у КЕВ м. Запоріжжя в період з 01.04.2024 р. по 31.03.2025 р. діє штатний розпис, в який входила в тому числі посада рахівника (службовець на складі) та посада сторожа, які були запропоновані ОСОБА_3 , з огляду на її кваліфікацію, освіту та фаховий рівень, а саме: сторож - базова загальна освіта або початкова загальна освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи; рахівник (службовець на складі) - кваліфікаційні вимоги повна загальна освіта або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, без вимог до стажу роботи. Перелік наявних вакантних посад штатного розпису станом на 01.01.2025 рік: слюсар аварійно відновлювальних робіт водо каналізаційної служби; слюсар з обслуговування теплових мереж; водій автотранспортного засобу; начальники групи (сторожової) охорони; муляр; покрівельник сталевих покрівель; покрівельник рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів; слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування. Оскільки вищезазначені посади штатного розпису потребують відповідних дозволів, проходження спеціального навчання та відповідного досвіду роботи, а також за своїм напрямком належать до праці жінок на важких роботах і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, які вимагають підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для жінок граничні норми, тож керівництвом КЕВ м. Запоріжжя не запропоновано вищевказаних посад працівнику ЗСУ ОСОБА_3 .
Згідно із актом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ПС/ЗП/5210/0339 від 03.03.2025 року, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, порушень вимог законодавства квартирно-експлуатаційниим відділом (ЄДРПОУ 07809992) не встановлено.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно із ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тобто, скорочення штату представляє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.
Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).
Отже, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
При проведенні звільнення працівників в зв'язку зі скороченням штату на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України керівниками підприємства повинні бути дотримані вимоги ст. 42 та ст.49-2 КЗпП України.
У постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 по справі №6-2748цс15 викладено правовий висновок про те, що під час звільнення працівника на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації праці, у тому числі скорочення штату працівників, необхідно дотримуватись гарантій, передбачених ст.49-2 КЗпП України.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.
Частиною першою статті 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається вказаним у переліку (частина друга статті 42 КЗпП України). Тобто застосування статті 42 КЗпП України можливе серед працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.
В постанові Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 756/7222/18 зазначено, що правила статті 42 КЗпП України щодо врахування переважного права залишення на роботі, підлягають застосуванню, якщо відбувається часткове (не повне) скорочення рівнозначних (однотипних) посад, тобто частина посад скорочується, частина - ні, що дає можливість порівняти кваліфікацію та продуктивність праці працівників на рівнозначних (однотипних) посадах, які підлягають скороченню.
Так, в КЕВ м. Запоріжжя, у зв'язку з введенням в дію нового штатного розпису, з 31.12.2024 р. підлягала скороченню посада діловода, яку обіймала саме ОСОБА_1 .
За вказаних обставин, оскільки посада діловода, яку було скорочено, була одна, рівнозначної вакантної посади у відповідача передбачено не було, а переважне право на залишення на роботі враховується при скороченні декількох посад, тобто інші рівнозначні посади залишаються, і тоді роботодавець застосовує переважне право та надає право на залишення на роботі, а тому у відповідача не було підстав для з'ясування наявності у позивача переважного права на залишення на роботі та застосування статті 42 КЗпП України.
Встановивши, що у відповідача дійсно мало місце скорочення штату працівників, позивача ОСОБА_1 було належним чином попереджено про наступне звільнення, повідомлено про наявність вакантних посад, які відповідають її кваліфікації, від яких вона відмовилася, суд приходить до висновку про те, що звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства та без порушень прав ОСОБА_1 , а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, а тому також не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 40, 49-2, 233 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.08.2025 року.
Суддя: В.М. Світлицька