Справа № 308/11181/25
1-кс/308/4642/25
06 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000519 від 05.08.2025 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, українця, громадянина України, з освітою неповною вищою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
встановив:
Слідчий СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000519 від 05.08.2025 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 повідомив про побиття його працівниками поліції 05.08.2025 під час його затримання.
Захисник в судовому засіданні просив перевірити факти повідомлені підозрюваним в судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні щодо повідомлення підозрюваного заперечив, пояснив, що вказані обставини не відповідають дійсності.
Заслухавши учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 11 КПК України визначено, що забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
Частинами першою та другою статті 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.
Відповідно до вимог частини шостої статті 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
З урахуванням вищенаведених положень КПК України, суд зобов'язаний вживати заходи щодо захисту прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов'язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п.102 рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п.131 рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Враховуючи, що підозрюваний під час розгляду клопотання, повідомив про нанесення йому побоїв працівниками поліції, суд вважає за необхідне повідомити директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про необхідність перевірки вказаних відомостей.
Керуючись ст. ст. 206, 333, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Повідомити директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про необхідність перевірки відомостей, заявлених підозрюваним ОСОБА_4 в судовому засіданні від 06.08.2025 про побиття його працівниками поліції 05.08.2025 під час його затримання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1