Справа № 307/2855/25
Провадження № 1-кс/307/496/25
08 серпня 2025 року м.Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів, клопотання прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №42025072160000057 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,
Прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №42025072160000057 від 31.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході здійснення представницької діяльності, шляхом опрацювання публічної кадастрової карти, а також Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено факт заволодіння земельною ділянкою комунальної власності шахрайським шляхом.
Так, встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України, 24.07.2024 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124482400:04:003:0565, площею 0,2231 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , на підставі рішення 23 сесії 3 скликання Дібрівської сільської ради від 18.12.2001, б/н за ОСОБА_4 , хоча таке рішення Дібрівською селищною радою не приймалось.
Таким чином, на підставі підробленого рішення органу місцевого самоврядування, ОСОБА_4 незаконно набув у приватну власність земельну ділянку комунальної власності, площею 0,2231 га, попередньою вартістю 215 137 грн.
31 липня 2025 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42025072160000057 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що 23 сесією ІІІ скликання Дібрівської сільської ради від 18.12.2001 рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, громадянину ОСОБА_4 , не приймалось.
Таким чином, без прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність, з комунальної власності вибула земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
04 серпня 2025 року земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_2 .
Прокурор зазначає, що враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зараз зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_2 , визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на неї арешту з метою недопущення подальшого її відчуження, що надалі може призвести до труднощів при поверненні даної земельної ділянки до земель запасу Солотвинської селищної ради.
Ураховуючи викладене прокурор просить задовольнити дане клопотання і винести ухвалу про накладення арешту на 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_2 (номер засобів зв'язку НОМЕР_2 ), шляхом заборони розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та відчужувати її.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, вказуючи на існування ризиків незаконного відчуження цього майна.
Власник майна ОСОБА_4 будучи повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився та про причини неявки, не повідомив.
Заслухавши прокурора, розглянувши клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025072160000057, відомості про яке 31.07.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №42025072160000057, сформованим 31.07.2025 року підтверджено, що прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 31.07.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (а.с.4).
Згідно рапорту прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 31.07.2025 року вбачається, що в ході здійснення представницької діяльності, шляхом опрацювання публічної кадастрової карти, а також Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено факт заволодіння земельною ділянкою комунальної власності шахрайським шляхом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України, 24.07.2024 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2124482400:04:003:0565, площею 0,2231 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , на підставі рішення 23 сесії 3 скликання Дібрівської сільської ради від 18.12.2001, б/н за ОСОБА_4 , хоча таке рішення Дібрівською селищною радою не приймалось (а.с.5).
Також, прокурором додано до матеріалів клопотання наступні докази, якими обґрунтовує необхідність надання тимчасового доступу, а саме: виписка з рішення Дібрівської сільської ради Тячівського району №- від 18.12.2001 (а.с.6), заява про державну реєстрацію прав від 24.07.2024 (а.с.8), протокол 23 сесії ІІІ скликання Дібрівської сільської ради Тячівського району від 18.12.2001 (а.с.9-21) та рішенням 23 сесії ІІІ скликання Дібрівської сільської ради Тячівського району від 18.12.2001 "Про розпаювання земель фермерського господарства "Тиса"" (а.с.22) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.23).
04.08.2025 року постановою прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,23 га, кадастровий номер 2124482400:04:003:0565, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: в АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом (а.с.24-25).
Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Оцінивши вищенаведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що земельна ділянка 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 - є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, та право власності на яку набуто внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення, беручи до уваги, що прокурором доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення поданого клопотання про арешт майна з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та накладення на нього арешту шляхом заборони його відчуження та розпорядження.
Таким чином, з метою забезпечення кримінального провадження, а також того, що вищезазначений об'єкт нерухомого майна є речовим доказом так як є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, та право власності на який набуто внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення, та з метою його збереження, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на вказане в клопотанні майно.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 159, 163-165, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №42025072160000057 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:
- на земельну ділянку 2124482400:04:003:0565, площею 0,23 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 , шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаною земельної ділянки.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 11 серпня 2025 року о 8 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1