Справа № 171/348/25
1-кп/215/570/25
11 серпня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041410000173 від 08.07.2024,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіперебуває вказане кримінальне провадження.
На даний час судовий розгляд у даному кримінальному проваджені не завершений, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 15.08.2025.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дане клопотання обґрунтовується тим, що на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо клопотання про продовження йому вказаного запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відсутні докази його винуватості і він не має наміру переховуватись від суду та впливати на свідків та потерпілих.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку обвинуваченого, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою від 17.06.2025 продовжено ОСОБА_3 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк по 15 серпня 2025 року включно.
Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При розгляді клопотання прокурора суд бере до уваги те, що на даний час органами досудового розслідування ОСОБА_3 висунута обґрунтована підозра (обвинувачення). Також є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується; мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину; тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у даному кримінальному правопорушенні.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, які є тяжкими злочинами у розумінні ст.12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, відтак з метою уникнення покарання існують ризики того, що він може переховуватись від суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків суд приходить до висновку, що також наявні підстави вважати, що продовжує існувати ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може впливати на них у цьому кримінальному провадженні, оскільки ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення (іншого злочину) то суд бере до уваги те, що згідно з пред'явленим ОСОБА_3 обвинуваченням, він вчинив злочини проти власності у період іспитового строку, встановленого вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2023. Відтак наведені обставини в сукупності дають суду обґрунтовані підстави вважати про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_3 та особи обвинуваченого, суд також враховує, вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність офіційного працевлаштування, наявність родини і малолітньої дитини та місця реєстрації і проживання.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого останньому обвинувачення, а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних діянь, в якому він обвинувачується, його особистості, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень.
При цьому, суд у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, розглянув й інші заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, не пов'язані з триманням під вартою, які передбачені ст. 176 КПК України, зокрема домашній арешт.
Однак суд вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не може запобігти встановленим ризикам, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стосовно доводів обвинуваченого про його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд наголошує, що оцінка всіх доказів, зокрема, що стосуються наявності або відсутності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, судом буде надаватися у нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення, та на теперішній час суд не приймає рішення, що стосується доведеності або недоведеності вини обвинуваченого, а лише розглядає заявлене стороною обвинувачення клопотання.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , фактичні обставини провадження та дані про особу обвинуваченого, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів, оскільки будь-який інший запобіжний захід, аніж тримання під вартою, на даний час не може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме вищенаведеним ризикам.
Обставин, які б спростовували правомірність подальшого тримання обвинуваченого під вартою судом не встановлено.
В силу вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Раніше визначений судом розмір застави на цьому етапі кримінального провадження буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку суду, раніше визначений розмір застави у 60 560 гривень є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні та не порушує права обвинуваченого.
Разом з цим, у випадку внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3 слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею/судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 331, 372,376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)» на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 09 жовтня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у вигляді 20 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом терміну дії цієї ухвали.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки з моменту звільнення з під варти:
1) прибувати до суду за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками з приводу обставин кримінального правопорушення;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно звільнити обвинуваченого з-під варти та повідомити про це суд.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя