Справа № 215/6540/24
2/215/662/25
11 серпня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м.Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
У провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу перебуває вищезазначена цивільна справа.
25.07.2025 до суду надійшла заява відповідача про відвід головуючого судді. В обґрунтування посилається на те, що ухвалою від 25.03.2025 року відмовлено у задоволенні данного клопотання, що в свою чергу викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Дослідивши зміст заяви, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Квятковського Я.А., слід визнати необґрунтованою, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультаційного Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Враховуючи наявність значної суб'єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об'єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.
Як на підставу для відводу судді відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 , з 12.09.2024 року мобілізований до лав ЗСУ та проходить військову службу, подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою від 25.03.2025 року відмовлено у задоволенні данного клопотання, що в свою чергу викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Тобто з наведеного вбачається, що підставою для відводу судді відповідач зазначає, процесуальні дії та рішення суду, постановлені у вказаній справі. Слід вказати, що згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді передати до канцелярії Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст.33 ЦПК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: