Справа № 215/5768/24
2/215/539/25
11 серпня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.
за участю секретаря - Ковалєвської С.А.
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м.Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
11.09.2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 780 грн. та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 17.03.2024 року між сторонами був укладений кредитний договір (оферти) № 17.03.2024-100000761, який підписаний електронним цифровим підписом, позичальник ОСОБА_1 отримав від ТОВ "Споживчий центр" кредит строком на 62 днів у розмірі 4000 грн, шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, електорнний платіжний засіб НОМЕР_1 . Вказаними коштами відповідач скористався. За умовами кредитного договору відповідач був зобов'язаний погасити суму кредиту та сплатити проценти, неустойку, в строк - 19.05.2024. Через неналежне виконання зобовязань за кредитним договором заборгованість відповідача за кредитом станом на 17.05.2024 становить 9 780,00 грн., яка складаєтьсяі з заборгованості: по тілу кредиту у розмірі 4 000,00 грн., по процентам у розмірі 5 580,00 грн. (4000*2%*31=2 480)+(4000*2,5%*31=3 100); неустойки в розмірі 200 грн. Відповідач ухиляється від повернення вказаного боргу. У зв'язку з чим, ТОВ "Споживчий центр" просить суд стягнути з відповідачки борг за кредитним договором в розмірі 9 780 грн, та судовий збір сплачений позивачем в розмірі 2 422,00 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.2024 позовну заяву - залишено без руху для усунення недоліків.
07.10.2024 на електрону адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.10.2024 у справі відкрито позовне провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 10.01.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.01.2025 і в подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, в т.ч. на 14.07.2025 року.
14.07.2025 ухвалою суду призначенозаочний розгляд даної цивільної справи.
14.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 11.08.2025 року.
Представник позивача не з'явився, просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, відзиву до суду не подала.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що 17.03.2024 року між сторонами був укладений в електронній формі кредитний договір (оферти) № 17.03.2024-100000761, на підставі чого позичальник ОСОБА_1 отримала від ТОВ "Споживчий центр" кредит строком на 62 днів у розмірі 4000 грн, шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, електорнний платіжний засіб 4149-49ХХ-ХХХХ-9845 (а.с.8-13). Також сторони узгодили розмір відсотків і відповідальність за неналежне виконання договору у виді штрафу. ОСОБА_1 отримала грошові кошти у сумі 4 000 грн. згідно видаткового касового ордеру від 17.03.2024 р. (а.с. 16).
Згідно розрахунку заборгованості від 19.05.2024, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом у сумі 9 780 грн., зокрема : 4 000 грн. - тіло кредиту , 5 580 грн. - розмір процентів за користування кредитом, 200 грн. - неустойка (а.с.17).
Оцінка суду.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, ст.4 ЦПК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено право позикодавця в разі прострочення позичальником чергової частини повернення позики вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати належних процентів.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідач отримав кредит, доказів погашення боргу до суду не надавно.
Оскільки, відповідач своєчасно та належним чином свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, з метою захисту майнових прав позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зокрема, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за тілом кредиту сумі 4 000 грн.; 5 580 грн. - заборгованість за відсотками згідно письмового розрахунку позивача.
Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає, що згідно до пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене і дію воєнного стану на цей час, позовні вимоги про стягнення з відповідачки неустойки задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне також стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 580 грн., яка складається з 4 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 5 580 грн. - заборгованість за відсотками; а також сплачені при подачі позову судові витрати 2422,40 грн. - судового збору, а всього 12 002 (дванадцять тисяч дві) грн. 40 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Копію рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено і підписано 11.08.2025.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн - НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .