Справа № 191/3069/25
Провадження № 3/191/1058/25
08 серпня 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , керівника ФГ «Факторіал Агро», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч.1 ст.163-2 КУпАП,
20.06.2025 року з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення №34454/04-36-04-12/45181055 від 11.06.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП, в якому зазначено, що керівник ФГ «Факторіал Агро» несвоєчасно подав платіжні доручення на перерахування належних до сплати сум по податку на прибуток по терміну сплати 11.03.2024.
У сьогоднішнє судове засідання правопорушник не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, крім того, просив долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції на переказ готівки №ПН1177 від 03.07.2025 року.
У п.41 рішення по справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про наявність в суду справи про адміністративне правопорушення та надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Згідно із вимогами ч.2ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення в справах підвідомчих суду може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
У контексті КУпАП Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається зі сплином часу.
Також Верховний Суд у своїх постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17 зробив висновки, відповідно до яких «несвоєчасна сплата» не є триваючим адміністративним правопорушенням, а тому суб'єктом владних повноважень при прийнятті постанови не враховано вимоги статті 38 КУпАП, яка в свою чергу визначає строки накладення адміністративного стягнення. Оскільки згідно частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності з порушенням строків, визначених статті 38 КУпАП та на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк притягнення до відповідальності. Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. З огляду на те, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів даної справи не вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення триваючого правопорушення. Навпаки, згідно протоколу про адміністративне правопорушення та акту про результати камеральної перевірки, зафіксоване посадовою особою державної податкової служби, порушення було вчинене 12.03.2024 року - день наступний за днем граничного терміну сплати.
Таким чином, на час надходження справи до суду, сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Крім того, пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У зв'язку із закриттям провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі "Грабчук проти України" від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що станом на день надходження справи до суду закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, оскільки, дане правопорушення не є триваючим, а тому провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-2 КУпАП слід закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, встановлених ч. 2 ст.38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 124, 247 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя О.І. Окладнікова