Справа № 127/24908/25
Провадження № 2-о/127/447/25
08 серпня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту смерті військовослужбовця,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява, в якій заявники просять встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата військової служби в районі н.п. Авдіївка, Бахмутського району, Донецької області під час проходження військової служби.
Перевіривши вказану заяву, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Стосовно факту, який заявники просять встановити необхідно зазначити, що чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦСу може бути видано свідоцтво про смерть, а саме:
1. Встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
2. Встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
3. Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України).
4. Визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Кожна із зазначених процедур встановлення факту смерті матиме своє обґрунтування, оскільки вони відрізняються нормативним підґрунтям, складом учасників та доказами, які подаються разом із заявою.
При зверненні до суду із даною заявою про встановлення факту смерті представник заявників посилається на п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та ч.1 ст.317 ЦПК України.
Однак, згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а згідно з приписами ч.1 ст. 317 ЦПК України суди розглядають заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Так, обрані представником заявника способи підтвердження смерті ОСОБА_3 , чи то згідно п. 8 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, чи згідно ч.1 ст. 317 ЦПК України, встановлюють різні порядки розгляду заяви.
З огляду на викладене, заявникам необхідно конкретизувати правову підставу звернення до суду, оскільки саме від неї залежить процедура розгляду справи.
Крім того, при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Так заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
В порушення наведеного представник заявника не обґрунтувала та не надала доказів в рахунок обґрунтування підсудності справи Вінницькому міському суду Вінницької області.
Згідно зі ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня її надходження до суду постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, та надає строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
На підставі вищевикладеного, заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту смерті необхідно залишити без руху і надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту смерті військовослужбовця- залишити без руху та надати позивачу п'ять днів з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати заявникам.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Жмудь