Справа № 127/6363/25
Провадження № 2/127/1094/25
31 липня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Гондарук В. В.
представника позивача - адвоката Вдовцової А. Д., представника відповідача - адвоката Протасової В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні,
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні. Позов мотивовано тим, що 29 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ») був зареєстрований шлюб, від якого у них народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від попередного шлюбу ОСОБА_3 із ОСОБА_2 , у ОСОБА_3 є донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на матеріальному утриманні та вихованні ОСОБА_1 . Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року, справа №127/18208/14-ц, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, прізвище ОСОБА_3 змінено на дошлюбне « ОСОБА_3 ». Позивач зазначає, що ОСОБА_2 - рідний батько ОСОБА_6 протягом тривалого часу не приймає участь у житті неповнолітньої доньки, матеріально її не забезпечує. На примусовому виконанні у Могилів-Подільському відділі ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області знаходиться виконавчий лист №127/14815/15-ц, виданий 19 січня 2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за рішенням суду від 17 вересня 2015 року, про стягнення аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_6 в розмірі 1000,00 грн щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 червня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 31 січня 2025 року розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 133915,63 грн.
Також позивач зазначає, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 займаються всебічним розвитком та вихованням ОСОБА_6 , зокрема дитина займається в студії танцю «SharmS», на заняття до якої та змагання супроводжують мати та позивач, також останні здійснюють оплату за такі заняття. В той же час рідний батько ОСОБА_6 не цікавиться заняттями доньки в даній студії, ніколи з нею туди не приходив. Відповідно до психологічно-педагогічної характеристики учениці ОСОБА_2 від 29 січня 2025 року, ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 , якого дівчинка називає «татом», приймають безпосередню участь у навчанні дитини у школі, постійно цікавляться успіхами дитини, приділяють належну увагу навчанню та вихованню, спілкуються з вчителями, класним керівником, хвилюються за її навчання та виховання, беруть активну участь у батьківських зборах; стосунки в родині приязні; рідний батько, за період навчання ОСОБА_6 у 6 класі, успіхами дитини не цікавився, з вчителями не контактував.
Позивач зазначає, що він, ОСОБА_3 та діти: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зареєстровані та проживають за однією адресою. Також на утриманні ОСОБА_1 перебуває його донька від попереднього шлюбу - ОСОБА_8 . Позивач вказує, що батьки його дружини - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є дідусем та бабусею ОСОБА_6 , не можуть надавати допомогу на утримання онуки, у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 на даний час є безробітною, а ОСОБА_9 - досягнув пенсійного віку. За станом здоров'я та фінансово-матеріальним становищем позивач може утримувати та утримує ОСОБА_6 . Доля батька ОСОБА_6 - ОСОБА_2 йому невідома. Позивач має намір оформити у встановленому законом порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку із перебуванням на утриманні трьох і більше дітей до 18 років. Крім того, позивач вказує, що встановлення даного факту породжує виникнення прав та обов'язків щодо захисту соціальних гарантій та представницьких інтересів дитини. Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогою про встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с.63).
25 березня 2025 року ОСОБА_2 через свого представника надав суду відзив на позов та зазначив, що він останніх 6 років, у зв'язку з роботою проживає за межами України, на території Європейського Союзу, відносини з неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 на постійній основі підтримує за допомогою засобів телефонного зв'язку. Крім того з листопада 2024 року, за домовленістю із ОСОБА_3 , на регулярній основі, він щомісячно здійснює грошовий переказ у розмірі 100 євро на дитячу картку, відкриту на ім'я ОСОБА_6 . Зазначає, що ним було придбано у подарунок для доньки мобільний телефон вартістю 849 євро, який їй було передано ОСОБА_11 . Щодо заборгованості зі сплати аліментів, вказує, що він звернувся до відділу ДВС для отримання інформації щодо поточного рахунку з метою погашення вказаної заборгованості. Звертає увагу, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2024 року, справа №127/13125/24, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів залишено без розгляду за заявою ОСОБА_3 ; ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 січня 2025 року, справа №127/27967/24, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог - ІНФОРМАЦІЯ_4 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини також залишено без розгляду. Зазначає, що ОСОБА_1 переслідує особисті мотиви, які полягають в ухиленні від мобілізації та жодним чином не враховує права та інтереси неповнолітньої ОСОБА_6 (а.с.77 -78).
Відповідач ОСОБА_3 своїм правом на відзив не скористалася.
Позивач користуючись свої правом 02 квітня 2025 року подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач, вказуючи про перерахунок грошових коштів ОСОБА_6 , не надає жодних підтверджуючих документів. Квитанція про купівлю мобільного телефону, яку долучено до відзиву, не підтверджує факту придбання даного телефону саме ОСОБА_6 як подарунку, а тому не є належним, достатнім та достовірним доказом на підтвердження вказаної ОСОБА_6 інформації. Також зазначає, що обставини, викладені у відзиві на позовну заяву щодо виконання ОСОБА_2 обов'язку щодо утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_6 не відповідають дійсності, а відомості про прагнення останнього погасити заборгованість зі сплати аліментів не підтвердженні доказами у справі (а.с.87-91).
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що факт купівлі та передачі мобільного телефону його доньці ОСОБА_6 може бути підтверджений показами свідка ОСОБА_11 , про виклик якого в судове засідання було заявлене відповідне клопотання. Здійснення щомісячних грошових переказів у розмірі 100 євро на рахунок його доньки підтверджується квитанціями. Часткове погашення заборгованості зі сплати аліментів також підтверджується копією платіжної інструкції від 08 квітня 2025 року про сплату ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_6 в розмірі 4000,00 грн (а.с.121-122).
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав письмові пояснення щодо предмета спору, в яких вказує, що для встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утримання вітчима, необхідно встановити юридичний факт, в силу якого права батьків дитини обмежуються або припиняються. З посиланням на ст. 268 СК України зазначає, що мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ним проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу. Вказує, що із позовної заяви слідує, що ОСОБА_6 має рідних батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рідну бабу ОСОБА_10 та рідного діда ОСОБА_9 , який отримує гарантовану державною пенсію. Окрім спільного місця проживання, інших належних, допустимих та достатніх доказів, які свідчили б про перебування на утриманні ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_6 , матеріали справи не містять.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області (без винесення окремого процесуального рішення із занесення до протоколу судового засідання) від 01 травня 2025 року відмовлено у прийняття доказів сторони відповідача ОСОБА_2 , у зв'язку з відсутністю підтверджуючої інформації направлення таких іншим сторонам у справі; відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у розгляді справи Служби у справах дітей Вінницької міської ради; задоволено клопотання сторін про виклик в судове засідання як свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 (а.с.113-117).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 червня 2025 року підготовче провадження закрите та справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.135).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області (без винесення окремого процесуального рішення із занесення до протоколу судового засідання) від 31 липня 2025 року відповідно до положень ст.222 ЦПК України клопотання сторони відповідача про прийняття додаткових доказів залишене без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Вдовцова А. Д. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Протасова В. Ю. в судовому засіданні вказувала, що відповідач приймає участь у житті дитини, спілкується із донькою, надає матеріальну допомогу. Вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату,час та місце розгляду справи була повідомлена в порядку, визначеному чинним законодавством.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином. При цьому в матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи щодо предмета спору.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 показав, що він є батьком ОСОБА_3 , перебуває у добрих стосунках із ОСОБА_1 , останній є його зятем. Із попереднім чоловіком доньки - ОСОБА_2 на даний час у нього не дуже приязні відносини. В 2014 році, коли його онуці - ОСОБА_6 було 7 місяців, вона попала у лікарню із інфекційною хворобою, перебувала 13 днів у реанімаційному відділенні. Тоді його донька та ОСОБА_2 були поряд із ОСОБА_13 в лікарні, а коли свідок з дружиною приїхав у лікарню, щоб їх підмінити, то ОСОБА_6 поїхав додому відпочивати. Того ж дня, свідок зателефонував до доньки, під час розмови вона була схвильована та заплакана. В такий важкий період їх життя ОСОБА_2 покинув його доньку та онучку і просто поїхав, припинив виходити на зв'язок, зовсім не допомагав фінансово. Він не знає, що стало причиною такого рішення ОСОБА_2 , можливо таку його поведінку спровокували слова лікаря щодо критичного стану здоров'я ОСОБА_13 . Свідок вказує, що коли він ще працював на роботі, то всіляко допомагав своїй доньці, в тому числі й матеріально. Його донька працює у банку, проте на сьогоднішній день основний тягар утримання дітей, в тому числі й ОСОБА_6 , лежить на ОСОБА_1 , він відноситься до неї як до своєї рідної доньки, піклується про неї, займається її розвитком, оплачує заняття. Він розмовляв із ОСОБА_2 орієнтовно півроку тому по мобільному телефону, тоді останній повідомив, що буде перераховувати кошти для ОСОБА_6 на банківську картку, проте чи відкрита картка йому невідомо. Крім цього йому відомо щодо наявної у ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів, однак чи сплачує він кошти на погашення, він також не знає. На даний час свідок перебуває на пенсії, орієнтовний розмір 18000,00 грн, а його дружина не працює, тому вони фінансово особливо не допомагають ОСОБА_3 . У квітні 2025 року, він був присутнім, коли знайома ОСОБА_2 передала його онуці ОСОБА_6 в подарунок від батька мобільний телефон марки «iPhone». Зазначив, що від продажу квартири, належної ОСОБА_2 , його донька не отримала коштів. Також він знає, що ОСОБА_2 хотів подарувати ОСОБА_13 браслет «Pandora», але онука не прийняла такий подарунок. Крім цього зазначив, що його син, рідний брат ОСОБА_3 , ОСОБА_14 підтримує дружні відносини із ОСОБА_2 .
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 , яка є матір'ю позивача ОСОБА_1 , показала, що її син проживає разом з ОСОБА_3 з 2015 року, під час шлюбу в них народилася донька - ОСОБА_15 . Проте, окрім ОСОБА_15 , він утримує та піклується також ОСОБА_16 , донькою від свого попереднього шлюбу, та ОСОБА_13 , донькою ОСОБА_3 від попереднього шлюбу. Її син працює в ІТ - сфері, отримує достатній дохід, забезпечує дівчаток усім необхідним. Також він цікавиться їх життям, робить з ними уроки, ходить в школу. Вони підтримують гарні, дружні відносини. Вона не знає чи телефонував ОСОБА_2 до ОСОБА_13 , щоб привітати її з днем народження. Їй відомо, що ОСОБА_3 довгий час розшукувала ОСОБА_2 , оскільки він не сплачує аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_6 . Вона не вникала в нюанси розгляду судової справи, яка розглядалася у 2024 році щодо встановлення факту перебування ОСОБА_13 та утриманні її сина, знає лише, що йому приходили судові повістки та відбувалися судові засідання.
Допитана в судовому засідання як свідок ОСОБА_11 показала, що вона є знайомою ОСОБА_2 . З 2016 року вона підтримує з ним гарні відносини, на той момент його доньці ОСОБА_13 було 3 роки, він дитину дуже любить, вона єдина рідна людина, яка в нього є. Він завжди прихильно ставився до доньки, турбувався про неї, проте йому забороняли із нею спілкувалися. Вказує, що 5 років тому ОСОБА_2 перебував у скрутному становищі, був безробітним, проте з моменту, як він переїхав за кордон, він завжди допомагає дитині. Повідомила, що ОСОБА_2 тривалий час вмовляв ОСОБА_3 відкрити їх доньці банківський рахунок, а після відкриття регулярно перераховує на нього грошові кошти. Їй відомо, що його рахунки в Україні були заблоковані, а після їх розблокування він також почав погашати заборгованість по сплаті аліментів. На усі свята він завжди вітав дитину, зокрема, звертався до свідка, передавав кошти, щоб вона купувала подарунки (телефон, планшет, золоті сережки), які через брата ОСОБА_3 - ОСОБА_17 свідок передавала ОСОБА_6 . Дитина хотіла такі подарунки і про це говорила своєму батькові. Зазначає, що ОСОБА_2 хороший батько, хвилюється за майбутнє дитини, відкладає заощадження на її освіту, на придбання житла. Цього року, на день народження ОСОБА_18 придбав мобільний телефон «iPhone», який вона передала дівчинці в присутності її дідуся, при цьому сказала, що тато її любить. Ще на початку весни цього року ОСОБА_2 спілкувався з донькою, проте потім його номер телефону заблокували. Свідок купила на прохання ОСОБА_2 у подарунок для ОСОБА_6 браслет «Pandora», який спочатку дитина прийняла, проте потім його повернули назад.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що 29 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 ») зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 29 червня 2019 року (а.с.18).
Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,( копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18 вересня 2019 року, а.с.19).
Позивач також має доньку від попереднього шлюбу - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07 травня 2024 року (а.с.30).
ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю. Згідно податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 загальна сума доходу: за 3 квартали 2023 року становить 477659,00 грн (а.с.31-34); за 3 квартали 2024 року становить 855167,00 грн (а.с.35-38).
Відповідач ОСОБА_3 раніше перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 . Відповідно до заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 листопада 2014 року шлюб між ними розірваний та після розірвання шлюбу ОСОБА_3 відновлено дошлюбне прізвище - « ОСОБА_3 » (а.с.21).
Під час цього шлюбу в ОСОБА_2 та ОСОБА_19 народилася донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 25 квітня 2013 року (а.с.22).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2015 року в справі №127/14815/15, зокрема стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_20 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1000,00 грн щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня звернення до суду - з 24 червня 2015 року, до досягнення дитиною повноліття (а.с.24-25).
Станом на 31 січня 2025 року за період з 01 лютого 2018 року по 31 січня 2025 року, згідно виконавчого листа №127/14815/15, виданого 19 січня 2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_20 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість становить 133915,63 грн (довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів №57 від 13 лютого 2025 року, видана головним державним виконавцем Могилів-Подільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області, а.с.26).
В квітні 2025 року ОСОБА_2 перерахував на рахунок ВДВС аліменти в сумі 4000,00 грн.
Позивач, відповідач ОСОБА_3 та діти: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 (довідка голови ОСББ «Ступки 3» від 19 лютого 2025 року, а.с.29).
З довідки керівника студії танцю «SharmS» від 23 січня 2025 року слідує, що ОСОБА_6 більше року займається в даній студії, на заняття в студії та на змаганнях завжди супроводжували дівчину лише мати ОСОБА_3 та вітчим ОСОБА_1 , вони проводять оплату за заняття. Рідного батька в студії ніколи не бачили, нічого про нього не чули, він не приймав участі в житті доньки стосовно занять танцями (а.с.27).
Згідно характеристики, виданої КЗ «Вінницький ліцей №6» №01-12/46 від 29 січня 2025 року, ОСОБА_6 є ученицею 6-Ж класу, у вихованні ОСОБА_13 беруть участь мама ОСОБА_3 та чоловік, якого дівчинка називає татом, ОСОБА_1 . Вони цікавляться успіхами дитини, приділяють належну увагу навчанню та вихованню, спілкуються з вчителями, класним керівником, хвилюються за її навчання та виховання, беруть активну участи у вирішення будь-яких питань класу, стосунки в родині приязні. Рідний батько, ОСОБА_2 , за весь період навчання дівчинки у 6 класі успіхами дитини не цікавився, з вчителями не контактував (а.с.28).
Відповідачка ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 16 травня 1988 року, а.с.39).
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також мають сина - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 04 грудня 1984 року, а.с.47). Останній має двох дітей: ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (копія свідоцтв про народження серії НОМЕР_7 від 15 жовтня 2013 року та серії НОМЕР_8 від 23 квітня 2015 року, а.с.48,49).
ОСОБА_9 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, МВС (пенсійне посвідчення № НОМЕР_9 , а.с. 40).
ОСОБА_10 згідно інформації з її трудової книжки 13 квітня 2023 року прийнята на посаду продавця-консультанта (зворотній бік а.с.46). Відомостей про подальше переведення, звільнення, тощо в трудовій книжці не зазначено.
Відповідач ОСОБА_2 , заперечуючи щодо позову, на підтвердження фінансової участі в житті дитини ОСОБА_6 надав ряд документів.
З копії фіскального чека №39569 від 11 жовтня 2024 року слідує здійснення оплати за товар: «Apple iPhone 128GB» в розмірі 849,00 євро (а.с.81).
Згідно виписки по рахунку ОСОБА_2 слідує, що він здійснював перерахунок коштів на картку ОСОБА_25 , зокрема: 22 листопада 2024 року - 3032,17 грн; 06 березня 2025 року - 4352,50 грн; 06 лютого 2025 року - 4205,62 грн; 12 лютого 2025 року - 5003, 84 грн; 09 січня 2025 року - 4232,66 грн, (а.с.125-126, зворотній бік а.с.27).
08 квітня 2025 року ОСОБА_2 перерахував на рахунок Могилів-Подільського міськрайонного ВДВС 4000,00 грн, призначення платежу - «аліменти для ОСОБА_6 » (а.с.127).
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як передбачено статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 та 125 цього Кодексу.
В силу ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені у ст. 150, 151 СК України.
За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно частини першої-третьої статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб'єктів, об'єктів і змісту (прав та обов'язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Водночас у частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов'язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов'язків, якими є, зокрема, обов'язки щодо утримання дитини.
Як вказувалося, законодавчо обов'язок щодо утримання своїх неповнолітніх дітей, які не досягли 18 років, покладено виключно на батьків. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб
Обов'язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК України).
Відповідно до ст. 260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Відповідно до ч.1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, у вітчима виникає лише право брати участь у вихованні падчерки та пасинка, які з ним проживають, а обов'язок їх утримувати виникає лише у разі відсутності у нього, зокрема матері та батька, або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання.
Верховний Суд у постанові від 14 грудня 2023 року №160/11228/23, зазначив, що заявник, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір'ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім'єю). При цьому обов'язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Отже, вітчим має обов'язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.
У батьків дитини зберігається обов'язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов'язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.
Позивач, звертаючись до суду, просить встановити факт перебування на його утриманні доньки дружини - ОСОБА_2 . При цьому вказує, що встановлення цього факту є необхідним з метою реалізації наміру оформлення в установленому законом порядку відстрочки від призву на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст. 23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також задля виникнення прав та обов'язків щодо захисту соціальних гарантій та представницьких інтересів дитини.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_6 має батьків, які є відповідачами в справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відповідно до вищенаведених норм права зобов'язані утримувати свою доньку, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі та чи проживають разом з дитиною або окремо від неї.
В даному випадку позивач ОСОБА_1 є вітчимом ОСОБА_6 .
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов'язків щодо пасинка, падчерки.
Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов'язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст. 268 СК України).
Відповідно до вказаних норм у ОСОБА_1 відсутній правовий обов'язок утримувати дитину дружини. Якщо ж вітчим самостійно (з власної ініціативи) надає матеріальну допомогу дитині дружини, така його поведінка може свідчити про дотримання загальних засад поведінки у сімейних правовідносинах. Проте, з позиції норм СК України таку поведінку вітчима не можна назвати «утриманням», бо «утримання», це не «право», а безальтернативний та імперативно визначений «обов'язок» батьків по відношенню до неповнолітніх дітей.
Доведення факту утримання падчерці вітчимом стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Якщо мати дитини (падчериці) вбачає у поведінці свого колишнього чоловіка (батька дитини) ознаки, за наявності яких особа може бути позбавлена батьківських прав, то може скористатись відповідною процедурою. Крім того, у випадку позбавлення батька батьківських прав така дитина, за згоди самої ж дитини, може бути усиновлена. Вітчим у даному разі матиме право на усиновлення такої дитини. І лише після усиновлення, усиновлювач зобов'язаний утримувати неповнолітніх усиновлених дітей.
Наразі позивачем не надано достатніх та переконливих доказів неможливості батьків утримувати дитину.
Навпаки, як установлено судом, рідний батько ОСОБА_6 - ОСОБА_2 спілкується із дитиною, вітає її із святами, дарує подарунки. Так, зокрема ним подарований мобільний телефон, що підтверджується як копією фіскального чеку №39569 від 11 жовтня 2024 року, так показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 . Крім того, ОСОБА_2 перерахував кошти на рахунок, відкритий у відділенні банку на ім'я ОСОБА_26 (листопад 2024 року, січень - березень 2025 року).
Суд звертає увагу, що ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_6 . Однак, ця обставина не свідчить, що батько дитини не в змозі сплачувати аліменти на її утримання, зокрема з поважних причин. Відомостей, що він непрацездатний, не отримує доходи матеріали справи не містять.
Тобто, слід констатувати, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_2 цілком не виконує свій обов'язок щодо утримання дитини. При цьому слід відмітити, що він не позбавлений батьківських прав, не звільнений від обов'язку надання коштів на утримання дитини, з нього стягуються аліменти на утримання дитини.
Крім того дитина має матір. Як установлено судом мати ОСОБА_6 - ОСОБА_3 є працівником банківської установи. Суд звертає увагу, що доказів на підтвердження інформації про її дохід, як і доказів відсутності в останньої доходу суду не надано. Не містять матеріали справи й інших належних та допустимих доказів, які б вказували на звільнення ОСОБА_3 від покладеного на неї законом обов'язку утримувати своїх неповнолітніх дітей чи його не виконання.
Також матеріали справи не містять і належних і допустимих доказів, які вказували б на те, що і дід, і баба малолітньої ОСОБА_6 саме з поважних причин, як те визначено ч. 1 ст. 268 СК України, не можуть надавати допомогу на утримання своєї онуки. Так судом установлено, що дідусь ОСОБА_6 - ОСОБА_9 є пенсіонером МВС, отримує гарантоване державою пенсійне забезпечення в орієнтовному розмірі 18000,00 грн. Бабуся ОСОБА_10 , згідно даних її трудової книжки, працевлаштована. Твердження позивача, що ОСОБА_10 з 2013 року є безробітною спростовуються наданим ним же доказом. При цьому відомостей про її звільнення з цієї посади не значиться.
Суд звертає увагу, що на обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не можуть надавати матеріальну допомогу онучці ОСОБА_6 , в тому числі, й у зв'язку з тим, що в них є інші онуки: ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які є дітьми їх сина - ОСОБА_22 . Однак, відповідно до ч. 1 ст. 265 СК України обов'язок утримувати малолітніх, неповнолітніх онуків виникає у баби, діда, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідно, встановлення можливості утримувати малолітніх, неповнолітніх онуків дідом та/або бабою вирішується виключно в разі наявності визначених ст. 265 СК України обставин. Наразі в інших онуків є батько. Та в даному випадку і в ОСОБА_6 є рідні мати та батько, які можуть та повинні здійснювати належне утримання своєї доньки.
Суд відмічає, що ОСОБА_1 не заборонено добровільно утримувати неповнолітню дочку своєї дружини, дбати про її всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про її духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення та підстав для встановлення факту перебування дитини саме на його утриманні.
Крім того, на думку суду, встановлення даного факту направлене не на захист прав неповнолітньої дитини, а пов'язане саме із виконанням військового обов'язку, проходженням військової служби та реалізації права на відстрочку від призову на військову службу.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Зазначені правові висновки щодо дотримання принципу справедливості висловив Конституційний Суд України у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004.
Дії учасників сімейних правовідносин мають бути добросовісними, характеризуватися чесністю, відкритістю й повагою до інтересів інших членів суспільства. Водночас учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників сімейних правовідносин, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України. Зважаючи на відмову в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем залишаються за ним.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 15, 141, 157, 164, 180, 260, 268 СК України, ст. 3, 4,11-13, 19,141, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_12 , код ЄДРПОУ НОМЕР_13 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ,
Повний текст рішення складений 08.08.2025.
Суддя: