Справа 127/24095/25
Провадження 1-кс/127/9722/25
07 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 18.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення, за фіксації судового розгляду технічними засобами,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 18.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення.
Скарга мотивована тим, що 10 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою для відмови в перетинанні державного кордону Позивачу в Рішенні зазначено наступне: «Вищевказаний громадянин України не має права на перетин державного кордону України під час введення на території України надзвичайного або військового стану згідно п. 2.1 Правил перетинання державного кордону України громадянами України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року».
18 липня 2025 року, ОСОБА_4 звернувся до Начальника Головного управління національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 із заявою про кримінальне правопорушення (у порядку ст. 214 КПК України) щодо вчинення заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) з морально психологічного забезпечення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта ОСОБА_7 молодшим лейтенантом Анною САМБОР кримінального правопорушення, у зв'язку із тим, що на момент перетину кордону він при собі повний перелік документів для перетинання державного кордону України.
24.07.2025 року, в усному порядку, коли ОСОБА_4 звернувся до Головного управління національної поліції у Вінницькій області, йому повідомили, що підстав для внесення кримінального правопорушення з приводу дій працівників державної прикордонної служби України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не має.
Так, відповідно до ч.1. ст.365 Кримінального кодексу України перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Об'єктивну сторону перевищення влади або службових повноважень складає сукупність трьох ознак: 1) вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень; 2) суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди зазначеним у законі правоохоронюваним правам або інтересам (ч. 1 ст. 365 КК) або тяжких наслідків (ч. 3 ст. 365 КК); 3) причинний зв'язок між дією і наслідками.єНайбільш типовими видами перевищення влади або службових повноважень є: 1) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; 2) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; 3) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; 4) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти (абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень").
Суб'єкт злочину - спеціальний (працівник правоохоронного органу).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" правоохоронні органи - це органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Суб'єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень характеризується виною у формі прямого умислу.
ЗАявник зазначає, що 10.06.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 планував перетнути пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон України ППр «Могилів-Подільський - Отач» МП 0877, однак заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) з морально психологічного забезпечення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта ОСОБА_7 молодшим лейтенантом Анною САМБОР, по не зрозумілим причинам було винесено Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, тим самим вчинила кримінальне правопорушення, хоча ОСОБА_4 мав при собі весь перелік документів, необхідних для виїзду, що дає право на перетин державного кордону України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ст. 91 КПК України).
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ст. 92 КПК України).
Відповідно до положень ч.1, 3, 4 ст. 214 КПК України, - слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості. Слідчий, прокурор, дізнавач, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Згідно з п. 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела (п.4 ч.5 ст.214 КПК України).
З системного аналізу положень КПК та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення вбачається, що після надходження заяви першочергово до ЄРДР вносяться відомості про кримінальне правопорушення.
Заявник зазначає, що оскільки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Головного управління національної поліції у Вінницькій області із заявою про кримінальне правопорушення (у порядку ст. 214 КПК України), така заява містить ознаки повідомлення про злочин, то особа, відповідальна за внесення відомостей до ЄРДР Головного управління національної поліції у Вінницькій області, в силу положень ч. 1 ст. 214 КПК України, був зобов'язаний внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) з морально психологічного забезпечення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта ОСОБА_7 молодшим лейтенантом Анною САМБОР злочину, передбаченого ч. 1 ст. 398 КК України та направити справу слідчому для проведення досудового розслідування, що поновило би законність та порушені права ОСОБА_4 , як потерпілого, а тому адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 просила слідчого суддю скаргу задовольнити та зобов'язати уповноважену особу ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 18.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала за обставин викладених у ній та просила задовольнити.
Представник ГУНП у Вінницькій області, будучи завчасно та належним чином повідомленим, проігнорував виклик суду та не з'явився в судове засідання для участі у розгляді скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги та заслухавши пояснення адвоката, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Таким чином, вимоги ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що 10 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) було прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою для відмови в перетинанні державного кордону Позивачу в Рішенні зазначено наступне: «Вищевказаний громадянин України не має права на перетин державного кордону України під час введення на території України надзвичайного або військового стану згідно п. 2.1 Правил перетинання державного кордону України громадянами України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року».
18 липня 2025 року, ОСОБА_4 звернувся до Начальника Головного управління національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 із заявою про кримінальне правопорушення (у порядку ст. 214 КПК України) щодо вчинення заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) з морально психологічного забезпечення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта ОСОБА_7 молодшим лейтенантом Анною САМБОР кримінального правопорушення, у зв'язку із тим, що на момент перетину кордону він при собі повний перелік документів для перетинання державного кордону України.
24.07.2025 року, в усному порядку, коли ОСОБА_4 звернувся до Головного управління національної поліції у Вінницькій області, йому повідомили, що підстав для внесення кримінального правопорушення з приводу дій працівників державної прикордонної служби України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не має.
З огляду на обставини зазначені у заяві ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що вказані обставини підлягають детальній перевірці в ході досудового розслідування кримінального провадження, а тому рішення уповноваженої особи ГУНП у Вінницькій області про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69 слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Враховуючи те, що рішення правоохоронного органу, про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР є безпідставним, оскільки заява ОСОБА_4 від 18.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення повністю відповідає вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, що свідчить про можливість та обов'язок посадової особи правоохоронного органу внести відомості до ЄРДР, по вказаній заяві та проведення перевірки в рамках кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 214 КПК України.
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що рішення прийняте правоохоронним органом, щодо невнесення відомостей до ЄРДР є передчасним, а скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 18.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР, за заявою ОСОБА_4 від 18.07.2025.
Зобов'язати слідчого, який проводитиме досудове розслідування кримінального провадження, через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя