Справа 127/24759/25
Провадження 1-кс/127/9965/25
07 серпня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 62025240040001200 внесеного до ЄРДР 14.03.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ., громадянина України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -
Старший слідчий в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, підполковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, погодженим з прокурором, яке мотивує тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали кримінального провадження № 62025240040001200 внесеного до ЄРДР 14.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В ході розгляду з матеріалів клопотання встановлено, що солдат ОСОБА_4 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.01.2025 № 19, вважався таким, що прибув та облікований як тимчасово прикомандирований військовослужбовець на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.05.2024 № 7038 та розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 08.05.2024 № 6837.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.01.2025 № 25 солдат ОСОБА_4 , який рахувався у військовій частині НОМЕР_1 , як тимчасово прикомандирований військовослужбовець, вважається таким, що вибув у зв'язку із самовільним залишенням військової частини.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 24.01.2025 солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд по момент його самостійного з'явлення до органу досудового розслідування, тобто 08.06.2025, чим припинено вчинення даного кримінального правопорушення.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 , підозрюється в учинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану, тривалістю понад три доби.
Вищевказані обставини стали підставою для повідомлення 08.06.2025 ОСОБА_4 , про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України у та висловив намір повернутися військової частини для продовження проходження військової служби, якого згідно припису № 39021/14-01-04/25 слідчим направлено до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
Згідно рапорту № 4867/р від 11.06.2025 встановлено що підозрюваний ОСОБА_4 в черговий раз здійснив СЗЧ з військової частини НОМЕР_2 , та переховується від органів досудового розслідування.
Станом на 12.06.2025 підозрюваний ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився та продовжує переховуватись, місцезнаходження підозрюваного органу досудового розслідування не відоме.
12.06.2025 постановою слідчого в зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_4 його оголошено в розшук та вказане кримінальне провадження зупинено.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 про виявлення ознак кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування проведеного у ВЧ НОМЕР_1 з додатками; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , в якому останній викладає фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в якому останні викладають фактичні обставини вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та іншими матеріалами.
Станом на 07.08.2025 підозрюваний ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не з'явився та продовжує переховуватись.
З метою запобігання подальшого переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду та ухилення ним від кримінальної відповідальності, та враховуючи, що перебуваючи на волі, останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється - об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою.
ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема останній може знищити паспорт громадянина України, особову справу та інші документи, які підтверджують приналежність останнього до громадянства України та проходження військової служби в Збройних Силах України.
Крім того, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема останній продовжує вчиняти злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, за вчинення якого передбачена санкція у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, тобто тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій підозрюваного в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також враховуючи те, що у зв'язку із тяжкістю вчиненого злочину, підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, а також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про причини неприбуття суд не повідомили.
Підозрюваний та його захисник в судове засідання не з'явились.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статі.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_4 на теперішній час не оголошений у міжнародний розшук, не виїхав та/або не перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, оскільки належні та допустимі докази в підтвердження цього - відсутні.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що обов'язковою умовою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу є присутність учасників кримінального провадження - сторони обвинувачення та сторони захисту, або перебування підозрюваного у міжнародному розшуку, на тимчасово окупованій території України або території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та передчасним.
В ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим всупереч вищевказаній нормі закону не було доставлено у судове засідання підозрюваного ОСОБА_4 , тому враховуючи вище вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 183, 186, 193, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слстаршого слідчого в особливо важливих справах Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 62025240040001200 внесеного до ЄРДР 16 14.03.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя