Іменем України
"11" серпня 2025 р. Справа153/454/25
Провадження1-кп/153/20/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань об'єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025020170000002 від 03.01.2025 та №12025020170000045 від 06.03.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.5 ст.407 КК України,
В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувають матеріали вказаного об'єднаного кримінального провадження.
Прокурор звернувся до суду із письмовим клопотанням, вх.№4988 від 08.08.2025, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . Своє клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, та ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця несення служби військовослужбовцем без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану. 03.01.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень. 04.01.2025 відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалою суду від 25.06.2025 до 22.08.2025 року включно. На даний час у вказаній справі триває судове провадження, яке завершити до закінчення строку дії ухвали судді не представляється можливим, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час досудового розслідування при застосуванні стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема: переховування від суду, незаконний вплив на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.
Так, ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та на даний час обвинувачується у вчиненні трьох нових умисних тяжких злочинів проти власності, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, а також військового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Викладене свідчить, що ОСОБА_4 не виправився та на даний час є суспільно-небезпечною особою, що є в достатній мірі підставою для продовження утримання його під вартою. У нього відсутні стійкі соціальні зв'язки. На теперішній час вказані ризики не зменшились та наведені обставини не змінились, а обрання більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 терміном на 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 грн. та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Просив змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, оскільки в нього є постійне місце проживання і він хоче допомагати матері та переховуватися не буде.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 04.01.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 03 березня 2025 року, визначено розмір застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
Відповідно до ухвали судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.06.2025 строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 22 серпня 2025 року включно, визначено розмір застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.315 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.199 КПК України, під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою, суд повинен врахувати, зокрема, наступне: чи не зменшився заявлений ризик або чи з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього, також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб немає, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.194, ч.5 ст.407 КК України, покарання за які передбачено у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи ступінь тяжкості вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 та ч.5 ст.407 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, суворість передбаченого законом покарання, особу обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, суд дійшов висновку, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Прокурором доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому суд вважає клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого та його захисника про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обставини, на які вони покликаються щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні прокурором.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк, що не може перевищувати 60 днів.
Крім того, при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчим суддею було визначено розмір застави згідно ч.3 ст.183 КПК України, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, а, отже, визначено альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 197, 199, 315, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 04.01.2025 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 08 жовтня 2025 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати на першу вимогу до суду;
- не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, де він проживає: АДРЕСА_1 ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за їх наявності).
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків до 08 жовтня 2025 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Суддя ОСОБА_1