Справа № 143/745/25
про залишення позовної заяви без руху
11.08.2025 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., ознайомившись з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Скалецький Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, витребування майна з незаконного володіння, -
установила:
08.08.2025 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Скалецький О. О. звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просив:
-визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,9837 га, кадастровий номер 05233484200010010049, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Плисківського старостату Погребищенської територіальної громади у с. Плисків Вінницького району Вінницької області, від 07.03.2024, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І. І., недійсним, у зв'язку з вчиненням під впливом обману;
-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9837 га, кадастровий номер 05233484200010010049, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Плисківського старостату Погребищенської територіальної громади у с. Плисків Вінницького району Вінницької області;
-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,9837 га, кадастровий номер 05233484200010010049, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Плисківського старостату Погребищенської територіальної громади у с. Плисків Вінницького району Вінницької області.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя дійшла висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви встановлено статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року становить 3 028 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено такі ставки судового збору: за позовну вимогу майнового характеру, яку заявила фізична особа - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом позовної заяви позивачем заявлено одну позовну вимогу про визнання правочину недійсним, яка є вимогою немайнового характеру, та дві вимоги про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, які є вимогами майнового характеру.
Оскільки, представник позивачки звернувся до суду з позовом, зокрема, про витребування майна з незаконного володіння, то заявлена ним вимога є вимогою майнового характеру.
Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача, яка визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору, - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Положення ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» визначають, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
За змістом ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
У відповідності до положень ст. 19 Закону України «Про оцінку земель» експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.
За змістом ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Враховуючи викладене вище, суддя звертає увагу представника позивачки, що ціна позову має бути визначена, виходячи з суми дійсної вартості майна, що витребовується, на час звернення до суду.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Однак, звіт про оцінку спірної земельної ділянки площею 0,9837 га, кадастровий номер 05233484200010010049, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Плисківського старостату Погребищенської територіальної громади у с. Плисків Вінницького району Вінницької області, в матеріалах позовної заяви відсутній, що в свою чергу унеможливлює визначення розміру судового збору, який слід сплатити при подачі позовної заяви до суду.
Враховуючи наведене, позовна заява, хоча і містить зазначення ціни позову та докази звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», однак у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують дійсну вартість спірного майна, а відтак - і обґрунтованість визначеної ціни позову.
Також, разом з позовною заявою представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Скалецький О. О. подав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І. І. матеріали посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 07.03.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі № 438, з метою підтвердження ціни позову. Клопотання мотивоване, що позивачка не може надати звіт про оцінку спірної земельної ділянки, оскільки він знаходиться у справі вказаного вище договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки.
Однак, суддя звертає увагу представника позивачки, що ціна позову має бути визначена, виходячи з суми дійсної вартості майна, що витребовується, на час звернення до суду, а не на час укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 07.03.2024.
Виходячи з наведеного, позивачу необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна.
Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці/її представнику строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя -
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, витребування майна з незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачці чи її представнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення викладених у її мотивувальній частині недоліків.
Якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя