Справа № 137/811/25
11 серпня 2025 р. 3/137/301/25
с-ще Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Сопруна В.В., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу серії ЕПР1 №367152, 20.06.2025 о 00год 36хв, в с-щі Літин, по вул. Богдана Хмельницького, буд.68, водій ОСОБА_1 керував т/з Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер 6820» №ARHK-0038, результат позитивний 1,32‰, при цьому велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №468924, 473704.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину за ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, пояснив, що 20.06.2025 відпочивав в парку «Берізки», де вживав алкоголь. Його автомобіль мав забрати знайомий, однак не прибув, а тому, попросив знайому ОСОБА_4 , яка була твереза та має навики керування автомобілем, відвезти його авто та припаркувати в себе біля дому. Пояснив, що ОСОБА_4 хоч і вміє керувати т/з, однак не має посвідчення водія. Зважаючи, що їм потрібно переїхати дуже невелику дистанцію, вони поїхали, однак були зупинені працівниками поліції біля автозаправної станції. Під час зупинки, вони помінялись місцями, оскільки його водій була налякана відповідальністю за керування т/з без посвідчення. Згодом, таки ОСОБА_4 призналась поліцейським, що вона керувала автомобілем, однак правоохоронці на це не відреагували та склали протокол відносно нього.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що того дня відпочивала із ОСОБА_1 в одній компанії та, будучи тверезою, сіла за кермо його автомобіля щоб відвезти поставити в себе біля будинку. Проїхавши зовсім небагато, їх зупинила поліції, а тому, вона запанікувавши, що не має права керування автомобілем, пересіла місцями з ОСОБА_5 . Втім, коли усвідомила, що йому загрожує значно більша відповідальність, зважаючи, що складається несправедлива ситуація, зізналась поліцейським у керуванні автомобілем. Попри це та попри пропозицію переглянути відео з камер спостереження АЗС, останні продовжували складати протокол відносно ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він працює оператором АЗС та того дня перебував на роботі. Після опівночі, на заправну станцію, зі сторони виїзду, заїхав білий автомобіль «Рено», якого зупиняли поліцейські, за кермом була жінка. В цей час він перебував надворі, а тому побачив як після зупинки водій з пасажиром пересіли місцями. Зауважив, що ОСОБА_5 , який пересів на місце водія, він знає, оскільки той часто заправляється на цій АЗС. Про що спілкувались з поліцейськими та які були подальші події він не бачив.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності-адвокат Сопрун В.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Клопотання мотивував відсутністю законної підстави зупинки транспортного засобу, що виключає можливість подальшого виконання будь-яких вимог поліцейських. Також, вказав на відсутність належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, адже в судовому засіданні допитано свідків, які підтверджують зворотне. Зауважив, що відеозаписом зафіксовано намагання свідка довести те, що вона керувала т/з. ОСОБА_2 просила переглянути відео з АЗС та встановити, що дійсно вона керувала автомобілем, однак вказане не взято поліцейськими до уваги. Останні самі запропонували зібрати докази та довести свою позицію під час розгляду справи в суді.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Судом досліджено диск з відеозаписом, який додано до адміністративного матеріалу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , та встановлено, що на відео зафіксована подія, яка відбулась 20.06.2025 за участю ОСОБА_1 , який перебував на автозаправній станції та заперечував факт керування автомобілем. Разом із ним зафіксовано дівчину ОСОБА_2 , яка теж заперечувала факт керування ОСОБА_1 автомобілем з тих самих підстав. Остання зізнавалась у тому, що вона керувала транспортним засобом та надала свої пояснення в судовому засіданні з приводу вищезазначеної події. На відеозаписі також відображено значні коливання автомобіля після зупинки, що також узгоджується із показаннями учасників, даними в судовому засіданні. В свою чергу, допитаний в судовому свідок ОСОБА_3 також підтвердив, що бачив момент, коли водій з пасажиром мінялись місцями. Із вищевказаного відеозапису неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
В свою чергу, надані в судовому засіданні показання свідків, свідчать про факт керування транспортним засобом іншою особою.
Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, матеріали справи не містять, а тому подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відсутні.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст.62 і ст.129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд керується презумпцією невинуватості, закріпленою у ст. 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язало суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.62, 129 Конституції України, ст.130, 247, 251, 277, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Верещинська Я. С.