Справа № 761/30885/25
Провадження № 2/761/9240/2025
про відмову у відкритті провадження
28 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон» (код ЄДРПОУ 22926198) щодо ненадання адвокату Сторожук Олені Сергіївні у встановлений законом строк відповіді на адвокатський запит, інформації та копії документів запитуваних в адвокатському запиті вих.№01-0293/25 від 05.05.2025, зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон» (код ЄДРПОУ 22926198) надати адвокату Сторожук Олені Сергіївні відповідь на адвокатський запит, інформацію та копії документів запитуваних в адвокатському запиті вих. №01-0293/25 від 05.05.2025, а саме надати належним чином завірену:
- копію протоколу загальних зборів ОСББ від 14.03.2025 року із поіменним голосуванням присутніх на загальних зборах;
- копію рішення Правління про обрання Голови Правління разом із поіменним голосуванням присутніх на засіданні Правління членів;
- копії звітів Ревізійної комісії щодо перевірки діяльності ОСББ за 2023 та 2024 рік разом із поіменним голосуванням присутніх на засіданні Ревізійної комісії членів;
- звіти про фінансові результати (форми 1-іис і 2-мс) за 2023 та 2024 рік;
- звіти про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2023 та 2024 рік.
Надати інформацію:
- щодо діючих станом на 14.03.25 та закритих протягом 2023, 2024 та першого кварталу (по 14.03.25 включно) 2025 років рахунках в банках із зазначенням: банку, дати відкриття, дати закриття та типу рахунку (поточний, депозитний тощо);
- особливу увагу звертаю на необхідність вказання залишків на діючих рахунках ОСББ станом на 01.01.24 та на 14.03.25 року.
- вичерпну інформацію (витяги із рахунків) із зображенням повних даних кожного платежу із зазначенням дати, контрагента, суми та призначення платежу; у тому числі по закритих у 2023, 2024 та першому кварталі 2025 року рахунках;
- у разі, якщо ОСББ має статус платника податку на прибуток або платника ПДВ - копії відповідних податкових декларацій за 2023 та 2024 рік. У разі, якщо ОСББ не має такого статусу - надати інформацію про це.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 року матеріали справи передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 16 Цивільного України одним зі способів захисту цивільного права є примусове виконання обов'язку в натурі. Цей спосіб захисту застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Іноді обов'язок виникає не на підставі договірних відносин (діючого зобов'язання), а й вказівки закону.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У свою чергу стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, відповідно Ордеру на надання правничої допомоги, виданого на підставі Угоди про надання правової допомоги №05/01 від 05.05.2025, позивач надає правничу допомогу та здійснюю представництво інтересів ОСОБА_2 .
Діючи в інтересах ОСОБА_2 , у зв'язку з необхідністю здійснити збір необхідної інформації та документів, позивачем, 06.05.2025 було надіслано адвокатський запит про витребування відомостей та копій документів, в порядку ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вих. №01-0293/25 від 05.05.2025 Голові Правління ОСББ «ОПЕРОН» (ЄДРПОУ 22926198) ОСОБА_3 (за адресою: АДРЕСА_1).
Вказаний адвокатський запит надіслано рекомендованим листом №0102122891060 та отримано відповідачем 09.05.2025 за довіреністю.
До адвокатського запиту, згідно вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», позивачем було долучено посвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правничої допомоги.
Однак, відповіді на адвокатський запит №01-0293/25 від 05.05.2025 та запитуваної інформації та документів ОСББ «Оперон» ні у встановлений законом термін, ні станом на день звернення з цим позовом до суду - не надано, що на думку позивача є протиправною бездіяльністю.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства України, яке регулює порядок надання інформації у відповідь на адвокатський запит (стаття 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), при цьому позивач не зазначає про наявність між сторонами будь - яких господарських відносин, які б ґрунтувалися на договорі та/або законі.
Визначене позивачем в позовній заяві право на отримання відповіді (та/або копій документів) на адвокатський запит не підлягає судовому захисту в порядку цивільного, адміністративного або господарського судочинства, виходячи з наступного:
Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у інших Законах України право на судовий захист слід застосовувати, враховуючи принцип дружнього ставлення до міжнародного права (див. абзац 3 пункту 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016, абзац 4 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення цього суду від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016), у світлі пункту 1 статті 6 Конвенції та його інтерпретації Європейським судом з прав людини (далі також - Суд).
Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання Держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи не применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (див. mutatis mutandis рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини" ("Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany") від 12 липня 2001 року, заява № 42527/98, § 44).
Стосовно права на звернення до суду з позовом про зобов'язання вчинити дії, то відсутність регламентації такого права у національному праві є розумним обмеженням, оскільки чинне законодавство передбачає інші способи захисту прав та інтересів зацікавленої особи.
У тих випадках, коли спеціальна норма закону встановила інший, ніж визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, спосіб захисту, застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою.
Зокрема, в спеціальному законі, у відповідності до частини 3 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Стаття 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність (1) за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації; (2) за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до Рішення Ради адвокатів України від 19.11.2013 № 238 "Про затвердження у новій редакції Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення" (далі - Порядок), цей Порядок розроблено відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, та інших актів законодавства з метою визначення процедури складання головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, або уповноваженим радою членом ради адвокатів протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення.
Порядок, зокрема, містить підстави для порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, рух протоколів про адміністративне правопорушення, в тому числі й передання матеріалів про адміністративне правопорушення до відповідного суду.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи вище викладене, суд роз'яснює позивачу, що розгляд визначених в позовній заяві вимог не віднесений до юрисдикції судів (визначене позивачем в позовній заяві право на отримання інформації у відповідь на адвокатський запит не підлягає судовому захисту в порядку позовного провадження), оскільки спеціальним законодавством встановлено особливий порядок відновлення права адвоката (адвокатського об'єднання) на отримання інформації на відповідь на адвокатський запит.
Крім того, суд зазначає, що отримання інформації на адвокатський запит можливо тільки в рамках надання правової допомоги адвокатом (адвокатським об'єднанням) клієнту на підставі договору про надання професійної допомоги.
Отже, процесуальним законом передбачено, що у разі не можливості самостійно отримати докази (інформацію), необхідну для розгляду справи по суті, учасник справи заявляє клопотання про витребування доказів, що також є способом захисту права адвоката на надання правової допомоги клієнту.
Таким чином, спеціальною нормою закону (статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення) встановлено інший, ніж визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, спосіб захисту права адвоката на отримання інформації на адвокатський запит, відповідно для захисту такого порушеного права застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою, а отже позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, 13, 19, 186, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
Суддя: