Справа № 761/8732/25
Провадження №1-кп/761/2973/2025
іменем України
28 липня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100000314, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2025 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Оситняжка Кропивницького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
І. Історія провадження.
03.03.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 надійшов (вх. № 21537) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100000314, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2025, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.03.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 18.03.2025 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні.
II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Встановлено, що у невстановлений час у ОСОБА_3 , в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 (зі змінами) та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 (зі змінами), виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - PVP, задля особистого збагачення за рахунок своєї неправомірної діяльності.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , 28.01.2025, приблизно о 07 год 00 хв, знаходячись в районі села Лосятин Белоцерківського району Київської області, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених обставинах придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною вагою 3567,399 г., яка знаходилася розфасованою у 10 (десяти) поліетиленових пакетах, поміщених до паперової коробки коричневого кольору, та став зберігати з метою збуту, для власного збагачення.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 28.01.2025, приблизно о 07 год 10 хв, перебуваючи за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, село Лосятин, вул. Ватутіна, ОСОБА_3 , поклав у багажне відділення автомобіля марки «Tesla» моделі «Model 3» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , служби таксі «Uklon», який знаходився під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вищевказану коробку, всередині якої знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною вагою 3567,399 г., після чого сів на пасажирське сидіння даного автомобіля та розпочав рух у напрямку міста Києва, чим став незаконно перевозити та зберігати вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Надалі в цей же день, приблизно о 09 год 00 хв, за адресою: місто Київ, вул. Симона Петлюри, 30 працівниками УПП у місті Києві ДПП зупинено вищевказаний автомобіль по орієнтуванню та в багажному відділенні виявлено вищезазначену паперову коробку, в якій знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено- PVP.
28.01.2025, у період часу з 11 год 26 хв до 11 год 58 хв, за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, в ході установленого законом порядку обшуку вищевказаного автомобіля слідчим СВ ВП № 4 Шевченківського УП ГУНИ у місті Києві ОСОБА_8 , в багажному відділенні автомобіля марки «Tesla» моделі «Model З» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , в паперовій коробці, що належить ОСОБА_9 , виявлено та вилучено 10 (десять) поліетиленових пакетів (прозорих пакетів з полімерного матеріалу) з кристалоподібною речовиною білого та світло-бежевого кольору, в яких міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною вагою 3567,399 г., яку останній незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.
Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 (зі змінами) та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», PVP (таблиця № 1, список № 2), віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (таблиця 2), кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, масою 3567,399 г., становить особливо великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив умисне, незаконне придбання, перевезення та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, в особливо великих розмірах, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України.
ІІІ. Позиція сторін судового провадження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначене кримінально каране діяння.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі та просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років. Також прокурор просив продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 зазначив про щире каяття ОСОБА_3 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а тому просив застосувати положення ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Після роз'яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_3 .
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає поза розумним сумнівом доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 3 ст. 307 КК України, як умисне, незаконне придбання, перевезення та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, в особливо великих розмірах.
Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод обвинуваченого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу та об'єкта посягання, тяжкості наслідків вчиненого і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення обвинуваченого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його надалі від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення обвинуваченого і є кінцевою метою покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є особливо тяжким (ч. 3 ст. 307 КК України);
- особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації та проживання, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого;
- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій, критично оцінив свою протиправну поведінку та під час судового розгляду довів, що бажає виправити ситуацію, яка склалась, та понести відповідальність за вчинене, обіцяв подібного ніколи в житті не робити. Слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження та в суді давав послідовні зізнавальні покази, щиро розкаявся у вчиненому.
Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення підтверджується тим, що з моменту затримання ОСОБА_3 зізнався у вчиненому, співпрацював зі слідством, добровільно надав покази щодо всі відомих йому обставин вчинення кримінального правопорушення. Фактично досудове слідство у даному провадженні зводилось лише до призначення відповідних експертиз та допиту свідків.
Слід зазначити, що активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом'якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Суд також враховує, що будь-яких тяжких наслідків від дій ОСОБА_3 не настало, у зв'язку з тим, що вся психотропна речовина вилучена, вчиненням кримінального правопорушення обвинувачений нікому збитків не завдав.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, будучи молодою особою у віці 18 років (пройшов один місяць як він набув повноліття) та відсутністю у останнього життєвого досвіду, не усвідомлював в повному обсязі весь ступінь суспільної небезпеки своїх дій.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Так, у виключних випадках кримінальний закон передбачає можливість застосування положень ст. 69 КК України, але лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Це можливо, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до ч. 1 та/або ч. 2 ст. 66 КК України, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Враховуючи вищевикладене, обираючи міру покарання, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), з урахуванням особи винного (його молодий вік, повне визнання вини, відсутність судимостей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває), відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, а також відсутність будь-яких тяжких наслідків від дій обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, тобто застосувати положення ст. 69 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Водночас суд звертає увагу на те, що кримінальне правопорушення, яке вчинено обвинуваченим є умисним, та відноситься до тієї категорії правопорушень, які у відповідності до Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин при масштабах і тенденції зростання незаконного виробництва, попиту і обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, становлять особливу загрозу для здоров'я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства.
Враховуючи викладене, а також враховуючи обсяг (масу) та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що застосування положень ст. 75 КК України буде очевидно недостатнім для реального виправлення поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчинення ним нових злочинів, а також не зможе забезпечити реалізацію визначеної ст. 50 КК України мети, захистити права і свободи інших осіб від протиправних посягань, що не сприятиме досягненню справедливого балансу між його правами та свободами й інтересами держави та суспільства.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що справедливим є покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке обвинувачений ОСОБА_3 має відбувати реально.
Зазначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
На думку суду, вилучені грошові кошти під час особистого обшуку підлягають поверненню матері обвинуваченого, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази належності цих грошових коштів ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
З огляду на відповідне клопотання прокурора, а також з урахуванням обставин кримінального провадження та висновків суду, щодо виду та розміру призначеного покарання, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебував в умовах попереднього ув'язнення з 28.01.2025 по 02.05.2025 включно, тому суд вважає за необхідне застосувати ч. 5 ст. 72 КК України, та зарахувати йому зазначений строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у цьому кримінальному провадженні необхідно скасувати після набрання вироку законної сили.
Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначити із застосуванням ст. 69 КК України йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації належного йому майна.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня приведення вироку суду до виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення за період з 28.01.2025 по 02.05.2025 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення експертиз, а саме:
1)за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/5962-НЗПРАП від 28.01.2025, які складають 1 591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривня 80 копійок;
2)за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/6409-Д від 30.01.2025, які складають 3 581 (три тисячі п'ятсот вісімдесят одна) гривня 55 копійок;
3)за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/6425-НЗПРАП від 30.01.2025, які складають 4 775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійок;
4)за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/8155-НЗПРАП від 24.02.2025, які складають 4 775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійок.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.02.2025 у справі № 761/4118/25 - скасувати після набрання вироку законної сили.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.02.2025 у справі № 761/7852/25 - скасувати після набрання вироку законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
1)мобільний телефон марки «Samsung» назва пристрою «Galaxy S24+» назва моделі «SM-S926B/DS» серійний номер НОМЕР_2 IMEI1: НОМЕР_3 IMEI2: НОМЕР_4 , в якому знаходилась SIM-картка мобільного оператора Водафон з номером НОМЕР_5 ; грошові кошти загальною сумою 43621 (сорок три тисячі шістсот двадцять одна) гривня: 72 купюри номіналом по 500 гривень, 4 купюри номіналом по 1000 гривень, 18 купюр номіналом по 200 гривень, 1 купюра номіналом 20 гривень, 1 купюра номіналом одна гривня; зв'язку ключів; рюкзак білого кольору, сумку через плече, особисті речі ОСОБА_3 , газовий балончик, предмет схожий на ніж, павербанк, кабель до павербанку чорного кольору - повернути власнику;
2)клейку ізоляційну стрічку білого кольору, поліетиленові пакети прозорі в кількості 4 штуки, портативні електронні ваги, поліетиленовий пакет, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження, поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходяться залишки кристалоподібної речовини білого кольору, поліетиленовий пакет чорного кольору, коробку з картону із залишками кристалоподібної речовини білого кольору, поліетиленовий пакет, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження, які після проведення експертизи перепаковані до спец.пакету Експертна служба № 3301332 - знищити;
3)поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, який після проведення експертизи перепаковано до спец.пакету «Експертна служба» № 0006040 - знищити;
4)9 (дев?ять) поліетиленових пакетів з кристалоподібною речовиною білого кольору, які після проведення експертизи перепаковано до спец.пакету «Експертна служба» № 2061242 - знищити.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1