Справа №760/33930/21
2-о/760/10/25
30 червня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Букіної О.М.,
за участю секретаря судового засідання Черчукан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Івановецька громада, про встановлення факту батьківства, -
20.12.2021 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Івановецька громада, про встановлення факту батьківства.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , 1946 року народження, уродженець м. Курахове Донецької області, зареєстрований у с. Копинівці Мукачівського району Закарпатської області.
У 2000 році мати заявника, ОСОБА_3 , познайомилась зі ОСОБА_2 , а з січня 2001 року вони почали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , і в актовому записі про народження № 1266 від 04.07.2003 батьком вказано ОСОБА_4 , за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (у редакції на той час).
Заявник вказує, що з дитинства сприймала ОСОБА_2 як батька, який визнавав її донькою, виховував, проводив з нею час, підтримував стосунки до самої смерті, незважаючи на окреме проживання. Їхні родинні зв'язки підтверджуються спільними поїздками, святкуванням подій, фото та свідченнями осіб, які знали сім'ю.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, однак через розбіжності у даних у свідоцтві про народження заявниця не подала заяву про вступ у спадщину. За життя батько повідомляв їй про намір залишити майно у спадок, але відомостей про заповіт вона немає.
Заявник зазначає, що встановлення факту батьківства необхідне для оформлення спадкових прав, інші спадкоємці цього не заперечують, а отже спору про право немає.
12.11.2021 вона звернулась до Солом'янського відділу ДРАЦС м. Києва із заявою про внесення змін до актового запису № 1266, проте отримала відмову з посиланням на ст. 126 СК України, якою передбачено визначення походження дитини від батька за спільною заявою батьків або рішенням суду.
З огляду на ту обставину, що запис про батька ОСОБА_1 , вчинено на підставі ч.1 ст.135 СК України, де батько вказаний зі слів матері, вимушена звертатися до суду з відповідною заявою.
Ухвалою суду від 11.04.2022 прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду в відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження.
Ухвалою суду від 11.04.2022 задоволено клопотання заявника ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано у ДП «Державні інформаційні системи» інформацію та документи з державних реєстрів щодо:
-реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-наявності заповіту від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-відкриття спадкової справи після смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням осіб які звернулися з заявами про прийняття спадщини.
22.09.2022 від ДП «Державні інформаційні системи» надійшов лист в якому повідомляється, що у підприємства відсутні нормативно визначені можливості для надання відомостей з Реєстру.
08.02.2022 заявником було подано до суду клопотання про витребування доказів, у якому остання просила суд витребувати у П'ятнадцятій державній нотаріальній контори інформацію та документи з державних реєстрів щодо:
-реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Копинівці, Мукачівського району, Закарпатської області;
-наявності заповіту від гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-відкриття спадкової справи після смерті гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зазначенням осіб які звернулися з такими заявами про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 14.12.2022 задоволено клопотання заявника ОСОБА_1 про витребування доказів.
29.03.2023 від П'ятнадцятої державній нотаріальній контори надійшов лист в якому повідомляється, що згідно Інформації зі Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заведена, заповіти не посвідчувалися.
16.11.2023 до суду надійшло клопотання від представника заявника про витребування доказів у якому останній просить суд витребувати у приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Наталії Василівни спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із зазначенням осіб, які звернулись з такими заявами про вступ у спадщину.
Ухвалою суду від 16.11.2023 клопотання представника заявника про витребування доказів задоволено частково та витребовано у приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Наталії Василівни належним чином завірених копій спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
22.01.2024 від приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Наталії Василівни надійшло повідомлення з додатками в якому повідомляється, що 17.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до неї із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщіну за законом після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа не була заведена, оскільки ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини у зв'язку з чим було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій - видачі Свідоцтва про право на спадщіну за законом. Інші спадкоємці про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не зверталися.
24.09.2024 від представника заявника надійшло клопотання про приєднання доказів по справі з додатками.
В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали подану заяву та просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Солом'янського відділу ДРАЦС м. Києва в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлялась належним чином.
Проте, в матеріалах справи наявна заява начальника відділу Солом'янського відділу ДРАЦС м. Києва Бондар О. в якій остання просить здійснювати розгляд справи за відсутності їх представника.
В судовому засіданні 17.06.2024 були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
У подальшому заявник та її представник у судове засідання не з'явилися, проте подали заяву про слухання справи у їх відсутності та подану заяву просили задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд встановив таке.
Як встановлено у ході розгляду справи у 2000 році ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_3 та з січня 2001 року вони почали проживати разом без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилася дочка - ОСОБА_1 . Актовий запис про її народження № 1266 від 04 липня 2003 року було складено Солом'янським відділом РАЦС м. Києва.
Запис про батька дитини здійснено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (у редакції, чинній на момент народження дитини) - за вказівкою матері.
Протягом спільного проживання та після окремого проживання ОСОБА_2 визнавав ОСОБА_1 своєю дочкою, брав участь у її вихованні, підтримував з нею сімейні стосунки до самої смерті.
Вказані обставини підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер, про що складено відповідний актовий запис про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина.
12 листопада 2021 року заявник звернулася до Солом'янського відділу ДРАЦС м. Києва із заявою про внесення змін до актового запису про народження, вказавши в ньому відомості про батька - ОСОБА_2 .
Листом від 20 листопада 2021 року їй відмовлено у внесенні таких змін з посиланням на положення ст. 126 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що походження дитини від батька визначається за спільною заявою батьків або на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 ст.135 СК України.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18), у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (касаційне провадження № 61-30047св18), у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).
Отже, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв'язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це».
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.
Як вбачається з досліджених у суді фактичних обставин справи та наявних доказів за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнавав своє батьківство щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.
Вказін обставини також підтверджуються наявними у справі письмовими свідченнями ОСОБА_3 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , яка перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , який є зведеним братом ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , який є чоловіком ОСОБА_3 , спільними фотознімками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , знімками з екрану переписок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо характеру їх родинних відносин та кровного споріднення, а тому суд вважає за можливе встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Метою встановлення факту батьківства є реалізація заявником юридично значимих дій на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
В іншому порядку встановити факт батьківства неможливо, оскільки батько заявника помер.
Спору про право, як встановлено у ході розгляду справи не має .
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, осіб, окрім заявника, які звернулися з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , не має.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення поданої заяви.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Солом'янський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Івановецька громада, про встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у с. Курахове Донецької області є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Букіна