СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4733/25
ун. № 759/16972/25
08 серпня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
04.08.2025 року в провадження слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в якій заявник просить суд постановити ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 07.04.2025 року про вчинення кримінального правопорушення. Крім того, просить поновити строк подачі скарги, оскільки був пропущений з поважних причин, так як дізнався про бездіяльність органу досудового розслідування лише 29.07.2025 року.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою заявник посилається на положення ст. 303 КПК України та обґрунтовує її тим, що 07.04.2025 року він звернувся до ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 384 КК України, однак, на час звернення до суду зі скаргою відповідні відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що, на думку скаржника, свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
У судове засідання заявник не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення смс повідомлення про судовий виклик. Через канцелярію суду ОСОБА_3 , подана заява про розгляд скарги за його відсутності.
Уповноважена особа ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві в судовому засіданні відсутня, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, її відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши думку заявника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
З матеріалів доданих до скарги вбачається, що 07.04.2025 року ОСОБА_3 , звернувся з заявою до ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України відомості по якій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенні не були, а відтак, заявник вважає, що в діях уповноваженої особи ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві наявна бездіяльність, визначена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Проте, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102080000100 від 30.08.2021 року.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 26.03.2025 року було проведено одночасний допит ОСОБА_3 та в.о. директора Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" ОСОБА_4 , в якості свідка. У ході допиту, свідком дані неправдиві покази.
Викладені обставини, згідно заяви ОСОБА_3 дають підстави вважати, що у діях ОСОБА_4 можуть бути ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
Разом з тим, як встановлено на підставі вищенаведених норм закону, заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення, має містити реальні факти чи відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, відповідальність за ст. 384 КК України настає, якщо, зокрема, показання, є неправдивими, тобто такими, які повністю або хоча б частково не відповідають дійсності. Показання свідка є неправдивими (лжесвідчення), якщо полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для відповідного провадження. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього кримінального правопорушення є певна обстановка його вчинення, оскільки передбачені в ст. 384 КК України дії мають бути здійснені лише при провадженні дізнання, досудового слідства, судового провадження і т.ін. Відповідальність за ст. 384 КК України настає лише за умови, якщо свідка, було попередньо попереджено про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань.
В свою чергу заява ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення виражає його суб'єктивні судження щодо наданих ОСОБА_4 пояснень та фактично є оцінкою наданих ним показань, що відноситься до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті. Будь-яких достатніх та обґрунтованих відомостей про те, що ОСОБА_4 надано завідомо неправдиві показання, та можуть об'єктивно свідчити про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, заява ОСОБА_3 не містить,а тому у задоволенні вказаної скарги слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 113, 114, 214, 303, 306, 307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,
Поновити строк ОСОБА_3 на подання скарги на бездіяльність уповноваженої особи ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи ВД Святошинського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1