печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36444/25-к
пр. 1-кс-31142/25
04 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого: ОСОБА_3 , адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваних: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100130002811 від 10.05.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України,-
04.08.2025 у провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням із заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100130002811 від 10.05.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100130002811 від 10.05.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Слідчий вказує, що тримісячний строк досудового розслідування у провадженні закінчується 11.08.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється за можливе оскільки у провадженні не завершено проведення ряду експертиз, а також слідчих та процесуальних дій, спрямованих на всебічне, повне та неупереджене розслідування.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
Адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрювані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в судовому засіданні просили продовжити строк досудового розслідування до 4 місяців, зазначивши, що це достатній час для проведення всіх слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, заперечення сторони захисту, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частина 3 ст. 295-1 КПК України передбачає, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Висновком Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 30.05.2018 року у справі №676/7346/15-к (провадження №51-1512ск18), констатовано, що хоча у Кримінальному процесуальному кодексі України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Крім того, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 09.04.2019 року у справі №306/1602/16-к (провадження №51-1925км18) зауважує, що процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання.
Враховуючи визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини, то його рішення також є обов'язковими для застосування. Про це свідчить і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують практику цього Суду як джерело права. Це стосується не лише рішень Суду стосовно України.
Розглядаючи справи, Європейський суд з прав людини перевіряє, чи дотримані принципи, які випливають з його рішень з аналогічних питань, навіть якщо вони ухвалені стосовно інших держав (п. 163 рішення у справі «Опуз проти Туреччини» від 09.07.2009 р.). Тобто висновки цього Суду, зроблені у рішеннях стосовно іншої держави, повинна враховувати й держава, у правовій системі якої існує така сама принципова проблема.
Стаття 42 КПК України надає підозрюваному не лише права, а і покладає обов'язки, в тому числі прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб, та виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини, зокрема в частині обґрунтування висновку про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, акцентується увага на недопустимості зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом (рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 р.), оскільки, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 р.).
В частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції, дотримання розумності строку у кримінальному провадженні, відповідно до ч.2 ст.28 КПК України, покладається на слідчого суддю. Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що дотримання встановлених Законом строків розгляду клопотань, які перебувають у провадженні слідчого судді - є одним з таких питань, віднесених до його компетенції.
Слідчим суддею зважено, що враховуючи стислі строки розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у відповідності до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Частиною 2 статті 219 КПК України, передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 295-1 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Судовим розглядом встановлено, що 10.05.2025, в невстановлений під час досудового розслідування час, солдат ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою, виконуючи службові обов'язки за дорученням командування, під час доставки мобілізованих громадян до навчальних центрів та забезпечення їх повернення до Київського міського збірного пункту, перевищуючи свої службові повноваження, в умовах воєнного стану, у зв'язку із тим, що ОСОБА_9 відмовлявся підкоритись законним вимогам військовослужбовців ТЦК та СП, завдав не менше трьох ударів кулаками в обличчя та тулуб останнього, після чого застосував до нього щонайменше 3-4 удари електрошокером. В подальшому декілька разів вдарив його головою об підлогу, наніс удари обома ногами по голові та тулубу, підошвою стопи натискав на грудну клітину та таким же чином наносив удари, стававши на неї ногами. Вказані дії вчиняв протягом тривалого часу, майже до прибуття до Київського міського збірного пункту (м. Київ, вул. Зрошувальна, 17-А), на прохання останнього зупинитись не реагував. По прибуттю до вказаного збірного пункту, витягнув за ноги ОСОБА_9 з автобусу, залишивши лежати на плацу, де судово-медичним експертом 10.05.2025 констатовано його смерть, яка настала внаслідок поєднаної травми голови та грудей, переломів ребер, ушкодження внутрішніх органів, з використанням тупого предмету, що є тяжким наслідком.
Одночасно встановлено, що майор ОСОБА_6 , за вищевказаних обставин (час, місце), виконуючи службові обов'язки за дорученням повноважного командування, будучи військовою службовою особою, тобто виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки під час виконання покладеного на нього завдання з доставки мобілізованих громадян до навчальних центрів та забезпечення їх повернення до Київського міського збірного пункту, будучи старшим вищевказаної команди та за своїм військовим званням начальником по відношенню до солдата ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, не вжив жодних заходів, щодо припинення кримінального правопорушення пов'язаного із насильством, що вчинялось останнім по відношенню до ОСОБА_9 , маючи реальну змогу припинити незаконні насильницькі дії, тобто вчинив бездіяльність.
11.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
В цей же день, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України.
30.06.2025 постановою керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців, тобто до 11.08.2025.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 5 ст. 426-1 КК України - перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, що спричинили настання тяжких наслідків, вчинене умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 4 ст. 426 КК України - умисне неприпинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.
Причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- протоколами огляду місця події від 10.05.2025;
- протоколом обшуку від 10.05.2025, а саме будівлі адміністрації збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ;
- протоколами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 від 10.05.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Зазначені процесуальні дії не могли бути здійснені та завершені у тримісячний строк із дня повідомлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про підозру у зв'язку з необхідністю проведення значної кількості судових експертиз, а також термінами їх виконання та послідовністю.
У той же час, з урахуванням висновків вищевказаних експертиз може виникнути необхідність у проведенні додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Проведення слідчих дій, які потребують додаткового часу, та долучення їх результатів до матеріалів кримінального провадження матиме суттєве значення для встановлення істини, доведення вини особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення та встановлення осудності підозрюваного.
Слідчим суддею встановлено, що тримісячний строк досудового розслідування у провадженні закінчується 11.08.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється за можливе оскільки у провадженні не завершено проведення ряду експертиз, а також слідчих та процесуальних дій, спрямованих на всебічне, повне та неупереджене розслідування, а саме необхідно:
- отримати висновок судово-медичної експертизи трупа, призначеної 10.05.2025 в Державній спеціалізованій установі «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи»;
- отримати висновки десяти судово-медичних експертиз (генетичної ідентифікації), які призначені 21.07.2025 та перебувають на виконанні у експертів Державної спеціалізованої установі «Київське міське клінічне бюро судово-медичної»;
- отримати висновок судової психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_7 , призначеної 22.05.2025 експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»;
- отримати висновок комісійної судової військової експертизи, яка призначена 11.06.2025 та перебуває на виконанні у експертів Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;
- провести слідчі експерименти з підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;
- за результатами проведених слідчих (розшукових) дій призначити судово-медичну експертизу щодо механізму та локалізації нанесених тілесних ушкоджень, що могли спричинити смерть ОСОБА_9 ;
- провести інші додаткові необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, а також ті, необхідність у проведенні яких виникне на тому чи іншому етапі досудового розслідування.
Результати вказаних процесуальних дій мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, оскільки спрямовані на встановлення тих обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та завдань кримінального провадження, а саме охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Найкоротшим строком, необхідним для виконання вищевказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у даному кримінальному провадженні є строк, не менше 2 місяців.
Крім того, прокурором в судовому засіданні було доведено те, що вказані дії не могли бути виконанні в строк передбачений ст. 219 КПК України, оскільки органами досудового розслідування станом на час звернення до суду не проведено усіх слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без проведення яких неможливо належним чином дослідити обставини вчиненого кримінального правопорушення.
У ході проведення вказаних процесуальних дій сторона обвинувачення має на меті отримати докази та встановити як ті обставини, що викривають підозрюваного, так і обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, на підставі яких у ході судового розгляду можливим буде всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та постановити справедливе, законне і вмотивоване рішення.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що дії сторони обвинувачення при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження № 62025100130002811 від 10.05.2025, спрямовані на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, що відповідає завданню кримінального провадження.
При вирішенні питання щодо продовження строку досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя враховує особливу складність провадження та виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та наявна об'єктивна необхідність у продовженні строку досудового розслідування, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
З огляду на викладене, строк досудового розслідування кримінального провадження необхідно продовжити до п'яти місяців.
Керуючись ст.ст. 1-40, 219, 294, 295-1, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100130002811 від 10.05.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100130002811 від 10.05.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, до п'яти місяців, тобто до 11 жовтня 2025 року.
Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1