Справа №:755/14414/25
Провадження №: 1-кп/755/1454/25
"01" серпня 2025 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001596 від 06.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 (на відеоконференції), особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_3 (на відеоконференції),
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001596 від 06.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 заявив заяву про відвід прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від розгляду даного клопотання, посилаючись на те, що прокурор ОСОБА_4 просить продовжити запобіжний захід відносно нього у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строком на 60 днів, а не на 30 днів, у зв'язку з чим є підстави не довіряти прокурору. У підготовчому судовому засіданні прокурор заперечував проти заявлено відводу, оскільки обставини, що виключають участь його у кримінальному провадженні, відсутні. Мотиви ОСОБА_3 для відводу прокурора є необгрунтованими. Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав прокурора. Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні поклався на розсуд суду з приводу заявленого відводу. Суд вислухавши учасників провадження, дійшов до наступного, висновку. Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. Згідно положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Статтею 77 КПК України регламентовано, що прокурор, слідчий, дізнавач немає права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу. У цьому випадку, на думку заявника, підставою відводу є поданням прокурором ОСОБА_4 клопотання про продовження запобіжного заходу, строком на 60 днів, а не на 30 днів. Однак суд не вважає вказані дії прокурора такими, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості щодо ОСОБА_3 . Так, прокурор, здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ч. 2 ст. 36 КПК України). Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора (ч. 1 ст. 36 КПК України). Тобто, діюче кримінальне процесуальне законодавство України передбачає, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Зазначена правова норма гарантує незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності. Процесуальна самостійність прокурора і його свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства. Відповідно вважати проявом упередженості реалізацією прокурором своїх повноважень щодо учинення певних дій, або ж навпаки їх не вчинення, трактування норм КПК за своїм внутрішнім переконанням через призму установлених слідством фактичних обставин, на думку суду, немає. При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості прокурора. Сама ж по собі незгода з діями прокурора у провадженні, чи визначеним ним комплексом процесуальних дій та рішень організаційного характеру в кримінальному провадженні не є підставою відводу. В ухвалі від 03.07.2019 року (справа № 826/14033/17) Верховний Суд сформував правову позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно, на переконання суду, аналогічно і незгода сторони з процесуальними рішеннями прокурора щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для його відводу. У ході розгляду заяви про відвід не встановлено з боку прокурора умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у розгляді кримінального провадження або які іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Таким чином, суд вважає, що заявником, в силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості прокурора, та як наслідок встановлено, що підстави, визначені КПК України, для відводу прокурора відсутні. Керуючись 1-29,77,80,81,369-372,376 КПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 - відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 05 серпня 2025 року о 09:30.
Суддя ОСОБА_1