ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7201/25
провадження № 1-кп/753/1597/25
"11" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020000630 від 12.02.2025 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, офіційно працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої.
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, у невстановлений день та час, але не пізніше січня 2025 року, вступила у злочинну змову із Особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), з цією метою, ОСОБА_5 за попередньою змовою, спільно із Особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), у невстановлений час, місці та спосіб за допомогою мобільного застосунку «Telegram» домовлялися із невстановленою особою профіль якої підписаний « ОСОБА_7 », щодо незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою подальшого роздрібного збуту на систематичній основі, шляхом здійснення «закладок», тобто схованок з речовинами в публічно доступних місцях.
До обов'язків Особи (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) та ОСОБА_5 входило замовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, розкладання схованок, т.з. «закладок» із психотропною речовиною, здійснення фотографування місць схованок «закладок» із психотропною речовиною, звітування про здійснені схованки, шляхом відправки фотозображень із місцями схованок у додатку «Телеграм», невстановленій особі, яка виконує функцію оператора та відправляє грошову винагороду за розкладання схованок, т.з. «закладок».
У подальшому, у невстановлений день, час, місці та спосіб, ОСОБА_5 за попередньою змовою, спільно із Особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), отримали психотропні речовини, що були упаковані у згортки клейкої стрічки, в яких наявні полімерні пакети із речовиною світлого кольору та розпочали зберігати при собі з метою подальшого збуту.
Після чого, 12.02.2025, ОСОБА_5 за попередньою змовою, спільно із Особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) в період часу з
16 год. 37 хв. до 19 год. 29 хв., в Дарницькому районі міста Києва за координатами 50.44728 30.61660 50.44577 30.61559 50.44582 30.61551 50.44584 30.61552 50.44529 30.61282 50.44527 30.61281 50.44526 30.61283 50.44513 30.61281 50.44495 30.61289 50.44494 30.61287 50.44495 30.61278 50.44445 30.61321 50.42149 30.64501 50.42149 30.64501 50.42075 30.64343 50.42129 30.64338 50.42159 30.64921 50.42085 30.64895 50.42098 30.64923 50.42086 30.64964 50.41913 30.65188 50.41907 30.65184 50.41911 30.65203 50.41799 30.65149 50.41836 30.65148 50.41835 30.65147 50.41826 30.65130 50.42017 30.64328 50.44438 30.12174 50.44724 30.61902 50.44728 30.61904 50.44728 30.61904 50.44750 30.61737, зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, здійснили 33 «закладки», тобто схованки, з метою подальшого збуту наркозалежним особам.
Надалі, слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві в ході оглядів місця події на відкритих ділянках місцевості в Дарницькому районі міста Києва, за вище вказаними координатами було виявлено та вилучено 33 «закладки» (схованки з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено) у вигляді згортків ізоляційної стрічки в середині кожного з яких знаходився полімерний пакет із пазовою застібкою в яких наявна кристалоподібна речовина, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масами 0,413 г., 0,273 г., 0,292 г., 0,408 г., 0,376 г., 0,351 г., 0,340 г., 0,371 г., 0,245 г., 0,308 г., 0,427 г., 0,256 г., 0,400 г., 0,251 г., 0,268 г., 0,326 г., 0,315 г., 0,308 г., 0,275 г., 0,249 г., 0,499 г., 0,261 г., 0,262 г., 0,580 г., 0,316 г., 0,328 г., 0,371 г., 0,286 г., 0,339 г., 0,375 г., 0,291 г., 0,226 г., 0,278 г., а загальною масою 8,112 г., що є великим розміром, яку ОСОБА_5 за попередньою змовою, спільно із Особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, придбали та зберігали, з метою подальшого збуту.
У подальшому, 12.02.2025 о 22 годині 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 17, працівниками поліції викрито та затримано ОСОБА_5 та Особу (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), які прямували до озера «Прірва», що у Дарницькому районі міста Києва, з метою здійснення закладок «схованок» із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, під час особистого обшуку ОСОБА_5 вилучено 7 (сім) згортків із кристалоподібною речовиною світлого кольору, в яких містилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 2,586 г., що є великим розміром, крім того, в ході особистого обшуку Особи (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) виявлено та вилучено 66 (шістдесят шість) згортків із кристалоподібною речовиною світлого кольору, в яких міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 23,688 г., що є особливо великим розміром, яку ОСОБА_5 , за попередньою змовою із Особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, придбали та зберігали, з метою подальшого збуту.
Загалом, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із Особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбали та зберігали з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 34,386 г., що є особливо великим розміром.
ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за:
- ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, з метою збуту, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачена ОСОБА_5 , будучи допитаною у судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та надала суду покази, в яких підтвердила обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначила, що з 13 років почала вживати наркотичні речовини, у 2024 році виявилось, що вона захворіла на сифіліс. Через побоювання зізнатись батькам, пішла з дому, почала брати мікрокредити на лікування, в наслідок чого у неї утворились борги. У цей час мешкала у хлопця, який займався збутом наркотичних речовин, але його затримала поліція. Далі почала мешкати разом із ОСОБА_8 , який також займався збутом наркотичних речовин через закладки, який їй запропонував йому допомагати, а він погодився за це надавати їй частину грошових коштів. Через гостру необхідність в коштах на лікування сифілісу та наркозалежності, вона змушена була погодитись. ЇЇ роль зводилась до фотографування місця, де ОСОБА_9 робив закладки. Десь на третій раз, коли вони разом розкладали «закладки» їх затримали працівники поліції. Про вчинене шкодує, зробила для себе висновки. Кардинально змінила та переосмислила своє життя. Наразі мешкає з батьками, лікується від сифілісу, перестала вживати наркотичні засоби, відвідує лікаря-нарколога, офіційно працвлаштувалась, погасила заборгованість за кредитами, навчається у ВНЗ. Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості її позиції, правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_5 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченої та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченою обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність її позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вона буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю.
ІV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин.
V. Мотиви призначення покарання
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених нею злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченої, її вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, перебування на обліках, її ставлення до вчиненого.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Згідно ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а також не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції відповідної статті як обов'язкове.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме.
Аналізуючи поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 , суд констатує, що остання повністю та безумовно визнала свою вину, надавала правдиві покази як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду. Відповідно до наданих показів щиро жалкує про вчинене та негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, що підтверджується дослідженими під час судового слідства письмовими доказами, а саме те, що ОСОБА_5 добровільно розпочала лікування від наркотичної залежності, повернулась жити до батьків, демонструє готовність понести заслужене покарання, що у сукупності характеризує її ставлення до вчиненого нею злочину як щире каяття.
Визнаючи активне сприяння розкриттю злочину обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, суд оцінює позицію прокурора, який просив врахувати цю обставину при призначенні покарання, не заперечуючи той факт, що обвинувачена добровільно повідомила стороні обвинувачення та суду факти по справі, що стосується обставин вчиненого злочину, своїми показами викрила іншого співучасника, із зазначенням ролі у вчиненні злочину.
Крім того, судом, під час розгляду справи встановлено обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 - вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин. Такою обставиною суд визнає тяжку венеричну хворобу обвинуваченої у вигляді сифілісу, яка відповідно до встановлених під час судового розгляду фактів, дуже налякала обвинувачену, змусила обвинувачену залишити місце проживання та шукати грошові кошти для лікування, в наслідок чого потрапила у матеріальну залежність від ОСОБА_10 , який запропонував їй здійснювати разом з ним збут закладок за грошову винагороду, на що вона була змушена погодитись для оплати лікування.
Норма матеріального права, викладена в частині 1 статті 69 КК України, надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом за кримінальне правопорушення, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Отже, застосування положень статті 69 КК можливе в разі, якщо наявна сукупність принаймні двох обставин, які відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) хоча б одна із них істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
При визначенні поняття (юридичного змісту) обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, суд, з урахуванням правових висновків Верховного Суду (постанови від 07.02.2023 справа № 753/20846/20, 07.10.2024 справа № 466/525/22 та 22.05.2025 справа № 521/13401/23), виходить із системного тлумачення статей 66 та 69 КК, а також положень тих статей Особливої частини цього Кодексу, що визначають певні обставини, які пом'якшують покарання, як ознаки окремих привілейованих складів кримінальних правопорушень.
Закон про кримінальну відповідальність визначає як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його вчинення у стані сильного душевного хвилювання, особливий психофізичний стан породіллі під час пологів або відразу після пологів, стан необхідної оборони при перевищенні її меж, які істотно знижують ступінь тяжкості умисних вбивств або тяжкого тілесного ушкодження, у привілейованих видах кримінальних правопорушень, визначених у статтях 116-118, 123, 124 КК. Вказане висвітлює підхід законодавця до визначення обставин, які можуть братися до уваги під час вирішення питання про можливість застосування положень статті 69 вказаного Кодексу. З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності посягання в окремих провадженнях подібне значення можуть мати також обставини, зазначені в пунктах 5-9 ч. 1 ст. 66 КК, та інші, за належного обґрунтування такого рішення.
Обставини чи сукупність обставин, які відповідно до положень статті 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовлюють виокремлення привілейованих складів злочинів. Ці обставини чи сукупність обставин мають перебувати в обумовленому взаємозв'язку із цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, обсягом, характером і змістом дій та іншими факторами, які безпосередньо обумовлюють вчинення кримінального правопорушення та впливають на його характеристику за критеріями суспільної небезпеки вчиненого та винуватого, їх характеру та ступеня.
Можливість врахування обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_5 - вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин, обґрунтовується тим, що поєднання несприятливих для особи обставин фізичного, матеріального або морального характеру, що негативно впливають на основні умови її життя, заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки, послаблюють волю особи, знижують її опірність негативним умовам, підсилюють роль ситуативних моментів. Впливаючи на свідомість особи, ці негативні чинники визначають вибір лінії поведінки людини. Визнання цієї обставини такою, що пом'якшує покарання, пояснюється тим, що особа знаходиться під виливом відповідних негативних зовнішніх чинників (тяжких особистих, сімейних чи інших обставин), які здійснюють тиск на свідомість та волю особи, обмежуючи свободу вибору варіанту поведінки, та схиляють до вчинення суспільно небезпечного діяння. Крім того, наявність цієї обставини свідчить, як правило, про випадковість злочину, про відсутність у винного антисоціальних установок. Кримінальний кодекс України не розкриває змісту цієї обставини, яка пом'якшує покарання. Визнання тих чи інших чинників тяжкими особистими, сімейними чи іншими обставинами здійснюється судом. Встановити вичерпний перелік їх у законі неможливо. Юридична теорія та судова практика тяжкими особистими, сімейними чи іншими обставинами визнає: тяжку хворобу винного, його рідних, близьких або інших осіб; складні взаємовідносини в сім'ї; пережиту душевну травму; стихійне лихо, гострий конфлікт в сім'ї, на роботі; відсутність заробітку; неможливість утримувати сім'ю; негативні життєві умови; складне матеріальне становище; безробіття; несприятливі житлові умови, незаконний вплив.
Збіг цих обставин здійснює формування мотивів вчинення злочину, послаблює волю особи та обумовлює вибір злочинної поведінки. Особа вчиняє злочин з метою усунення або послаблення впливу тяжких обставин, їх негативних наслідків, або в результаті того, що вплив цих обставин на психіку особи послабив її вольовий контроль, знизив її увагу, обережність, здатність керувати своїми діями. Навіть одна, але тяжка обставина може вплинути на психіку особи, послабити волю, знизити її опірність ситуації, що згідно з морально-етичними нормами суспільства викликає поблажливе ставлення до особи, яка вчинила злочин.
Судом враховується, що певна тяжка обставина - у вигляді тяжкої небезпечної венеричної хвороби у вигляді сифілісу, виступала домінантою у мотивації злочинної поведінки ОСОБА_5 , і вона вчиняла злочин для того, щоб уникнути подальшого негативного впливу цієї обставини, та внаслідок того, що вплив цієї обставини на її психіку був домінуючим, вона змушена була шукати фінансові ресурси для лікування хвороби, внаслідок чого вона потрапила у матеріальну залежність від ОСОБА_10 , який фактично використав її потребу у грошових коштах для залучення ОСОБА_5 у свою злочинну діяльність зі збуту закладок.
Вказані обставини справи і дані про особу винної суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину і впливають на пом'якшення покарання. Відтак, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченої вимоги ст. 69 КК України, нижче нижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 307 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, а також не призначати додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Як встановлено судом, обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких, не одружена, офіційно працевлаштована, навчається у ВНЗ, позитивно характеризується, має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, проте самостійно звернулась до лікаря нарколога та розпочала лікування від наркотичної залежності, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вину визнала, розкаялась.
Суд констатує, що обвинувачена ОСОБА_5 наразі зробила належні висновки щодо обставин її життя та вчиненого кримінального правопорушення, що мало наслідком наразі припинення вживання наркотичних засобів після майже 5 років їх вживання, добровільне лікування від наркотичної залежності, офіційне працевлаштування на роботу, проходження лікування від тяжкої венеричної хвороби, продовження навчання у ВНЗ, відновлення міцних соціальних зв'язків з батьками, з якими наразі мешкає.
Так, при обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на призначення покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої ухвалюється рішення про можливість чи неможливість застосування положень ст. 75 КК.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченої до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченої та обставини вчиненого нею кримінального правопорушення, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, оскільки остання не є такою, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства, що цілковито підтверджується її пост кримінальною поведінкою, та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.
VІ. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Питання про речові докази судом не вирішуються, враховуючи те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 виділено з кримінального провадження, у якому підозрюваний перебуває у розшуку.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню були проведені експертизи матеріалів речовин і виробів:
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12844-НЗПРАП від 10.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12866-НЗПРАП від 06.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12856-НЗПРАП від 05.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12839-НЗПРАП від 07.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12840-НЗПРАП від 06.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12850-НЗПРАП від 05.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12859-НЗПРАП від 05.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/10217-НЗПРАП від 06.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12841-НЗПРАП від 06.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12847-НЗПРАП від 04.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/12842-НЗПРАП від 05.03.2025
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/9609-НЗПРАП від 13.02.2025
Загальна сума витрат на залучення експерта становить 45 366 грн. 30 копійок, що підлягає стягненню із обвинуваченої ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Разом з тим, суд не вирішує питання скасування арешту майна у цьому кримінальному провадженні, враховуючи те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 виділено з кримінального провадження, у якому підозрюваний перебуває у розшуку, то суд, враховуючи думку прокурора, який просив не скасовувати арешти, та зазначив, що дане питання буде вирішено після скерування обвинувального акту щодо особи, яка наразі перебуває у розшуку.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 відсутній.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та призначити їй покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з 12 лютого 2025 року (з моменту фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України) до 14 лютого 2025 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати 19 днів у строк покарання перебування під цілодобовим домашнім арештом з 15 лютого 2025 року до 14 квітня 2025 року із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлено.
Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 45 366 грн. 30 копійок.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1