Справа № 752/5811/25
Провадження № 2/752/4882/25
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 червня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Плахотнюк К.Г. за участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глушкова 9-Д" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
03 березня 2025 року Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глушкова 9-Д" звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачу є власником житлового приміщення, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 29 грудня 2017 року було зареєстровано ОСББ "Глушкова 9-Д" за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9-Д. Будинок передано на баланс позивача разом з технічною документацією від ТОВ "УК "Житло-Сервіс" згідно Акту прийому-передачі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення по проспекту Академіка Глушкова, 9-Д від ТОВ "УК "Житло-Сервіс" в управління ОСББ "Глушкова 9-Д" від 25.04.2018. Позивачем здійснюється облуговування будинку за вказаною адресою. Оскільки відповідач є власником вищевказаної квартири, тобто є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ "Глушкова 9-Д" в розумінні Закону України "Про об"єднання співвласників багатокартирного будинку" та зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів ОСББ "Глушкова 9-Д". Відповідно до розділу ІІІ пункту третього Статуту ОСББ "Глушкова 9-Д" до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, і відповідно до п. 10 цього ж Статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для співвласників. Відповідно до розділу ІV п. 2 Статуту ОСББ "Глушкова 9-Д" сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у томц числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальнми зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Проте, відповідачем цей обов'язок належним чином не виконувався, внаслідок чого, за період з січня 2022 року по січень 2025 року, в нього виникла заборгованість з вказаних платежів у розмірі 42045,06грн. За таких підстав, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 прострочену заборгованість зі сплати щомісячних внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території, внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень організації охорони та безпеки будинку, прибудинкової території та центрального опалення у розмірі 42045,06грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн та 3028грн судового збору.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 березня 2025 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Відповідачу наданий строк на подання відзиву (а.с. 40-41).
Відповідач повідомлявся належним чином про розгляд справи в спрощеному провадження без повідомлення сторін за адресою зазначеною в позовній заяві, яка є адресою місця реєстрації відповідача, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА (АДРЕСА_1). Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано відзиву на позовну заяву.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до правил ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід задовольнити з наступних підстав.
29 грудня 2017 року було зареєстровано ОСББ "Глушкова 9-Д" за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9-Д. Будинок передано на баланс позивача разом з технічною документацією від ТОВ "УК "Житло-Сервіс" згідно Акту прийому-передачі готельно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення по проспекту Академіка Глушкова, 9-Д від ТОВ "УК "Житло-Сервіс" в управління ОСББ "Глушкова 9-Д" від 25.04.2018 (а.с.14-15).
ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1756724880000, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.26-27).
З позову вбачається, що відповідач споживає житлово-комунальні послуги за адресою: Київ, проспект Академіка Глушкова, 9-Д .
Відповідно до розділу ІІІ пункту третього Статуту ОСББ "Глушкова 9-Д" до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, і відповіднодо п. 10 цього ж Статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для співвласників. Відповідно до розділу ІV п. 2 Статуту ОСББ "Глушкова 9-Д" сплата встановлених загальними зборами об"єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальнми зборами об"єднання, є обов"язковою для всіх співвласників.
Відповідно до протоколу №5 зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11 грудня 2020 року, у 5-му питанні порядку денного було прийнято рішення загальними зборами щодо встановлення з 01 січня 2021 року розміру щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території (крім фактичних витрат електропостачання місць загального користування та житлових приміщень 1-го поверху) у сумі 9,95 грн. за 1 кв.метр загальної площі квартири, нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9-Д (а.с. 16).
Фактичні витрати електропостачання місць загального користування (ліфти. МЗК, насоси та інші комунікації будинку) розподіляються між співвласниками згідно площі квартири кожного, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку загально будинкових лічильників електропостачання.
Оплату внесків, тарифів та витрат проводити до 20-го числа наступного місяця за звітним.
Доручити Правлінню ОСББ "Глушкова 9-Д" призупиняти утримання та обслуговування внутрішньо будинкових комунікацій співвласників - боржників, які мають заборгованість по сплаті щомісячних внесків, більш ніж на 1 місяць.
У 6-му питанні порядку денного вище зазначеного протоколу було прийнято рішення загальними зборами про встановлення з 01 січня 2021 року розміру щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для реалізації проекту по організації охорони та безпеки будинку та прибудинкової території в сумі 250,00 грн за кожну квартиру та нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку. Оплату внесків проводити до 20-го числа наступного місяця за звітним.
На виконання вимог законодавства Протоколом №5 від 11.12.2020 року загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку встановлено порядок та строки сплати внесків та платежів, а саме внески і платежі сплачуються співвласниками на рахунок ОСББ "Глушкова 9-Д" щомісячно не пізніше 20-го числа наступного за звітним, у розмірі та відповідно до переліку, що затверджується кошторисом.
Розмір вище зазначених ставок щомісячних внесків на змінювався у 2022 - 2023 роках та був обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до протоколу № 1/24 загальних зборів ОСББ від 20 квітня 2024 року у 5-му питанні порядку денного було прийнято рішення загальними зборами встановити з 01 травня 2024 року розмір щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території (крім фактичних витрат електропостачання місць загального користування та житлових приміщень 1-го поверху) у сумі 13,50грн за 1 кв.метр загальної площі квартири, нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9-Д (а.с.19-23).
Встановити з 01 травня 2024 року розмір щомісячного внеску співвласників житлових приміщень 1-го поверху для забезпечення управління багатоквартирним будинком (крім фактичних витрат на електропостачання місць загального користування) у сумі 13грн за 1 кв.метр загальної площі квартири у багатоквартирному будинку за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9-Д .
Фактичні витрати електропостачання місць загального користування (ліфти. МЗК, насоси та інші комунікації буднку) розподіляються між співвласниками згідноплощі квартири кожного, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку загальнобудинкових лічильників електропостачання.
Оплату внесків, тарифів та витрат проводити до 20-го числа наступного місяця за звітним.
Доручити Правлінню ОСББ "Глушкова 9-Д" призупиняти утримання та обслуговування внутрішньо будинкових комунікацій співвласників - боржників, які мають заборгованість по сплаті щомісячних внесків, більш ніж на 1 місяць.
У 6-му питанні порядку денного вказаного протоколу було прийнято рішення загальними зборами про встановлення з 01 травня 2024 року розміру щомісячного внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень для реалізації проекту по організації охорони та безпеки будинку та прибудинкової території в сумі 300,00грн за кожну квартиру та нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку. Оплату внесків проводити до 20-го числа наступного місяця за звітним.
Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Позивач посилається на те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, проте відповідач належним чином не виконує зобов'язання по оплаті таких послуг, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно з пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.
Позивачем було вчинено дії на користь відповідача - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачем таких послуг.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Статтею 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Згідно зі ст. 15 цього закону співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про нарахування та сплату послуг за утримання житла та комунальних послуг за період січень 2022 року по січень 2025 року, вбачається, що відповідач станом на 19.02.2025 має заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 42045,06грн (а.с.25).
Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно положення статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності наявних у справі доказів, в розумінні ст. 76-81 ЦПК України, обставини справи, на які позивач посилались як на підставу своїх вимог, суд вважає за можливе задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати щомісячних внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території, внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень по організації охорони та безпеки будинку, прибудинкової території та централізованого опалення у розмірі 42045,06грн.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в розмірі 3028,00грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься у ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тобто діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/92/15/15-ц, об'єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі №925/1137/19).
У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснював адвокат Рябко Сергій Олександрович на підставі Договору про надання правової допомоги № 01-01/2025 від 01.01.2025 (а.с.28-29); Витягу з Акту № 1 про прийому-передачі наданих послуг від 22.01.2025 (а.с.30); платіжна інструкція №27 від 23.01.2025 на суму 5000,00грн (а.с.31).
Відповідач не ставив питання про зменшення витрат на правову допомогу через їх не співмірність зі складністю справи та наданих адвокатом послуг; часом, витраченим адвокатом на надання послуг; обсягом наданих адвокатом послуг; значенням справи для сторони, однак суд вважає, що останній не зробив цього з тих підстав, що ним не було отримано копії позовної заяви з доданими до неї додатками, в тому числі і доказів про витрати позивача на правничу допомогу.
Правові висновки щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності містяться у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року (справа № 910/4881/18).
Приймаючи до уваги, що відповідач не заявив про зменшення належних до відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу, необізнаність останнього про такі витрати та їх розмір, відповідно суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, судовий збір в розмірі 3028грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000грн слід стягнути з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 264, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 10, 15, 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глушкова 9-Д" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер відсутній в матеріалах справи) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глушкова 9-Д" (місце знаходження: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 9-Д, ЄДРПОУ 41843789) заборгованість зі сплати щомісячних внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території, внесків співвласників житлових та нежитлових приміщень по організації охорони та безпеки будинку, прибудинкової території та централізованого опалення у розмірі 42045 (сорок дві тисячі сорок п'ять гривень) 06 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер відсутній в матеріалах справи) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Глушкова 9-Д" (місце знаходження: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 9-Д, ЄДРПОУ 41843789) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 6028 (шість тисяч чотириста двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк