Справа № 569/11162/25
1-кс/569/6117/25
11 серпня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12025181110000011 від 09.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, що було вилучене 06 серпня 2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що невстановлена група осіб, за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, організовують незаконне переправлення військовозобов'язаних осіб, громадян України чоловічої статі призовного віку, через державний кордон України поза пунктами пропуску до республіки білорусь за грошову винагороду.
Зокрема, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 14.04.2025 по 15.04.2025, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно зна
ючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 14.04.2025 по 15.04.2025 невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних розмов роз'яснила ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки білорусь, заплативши за обох осіб 300 000 грн. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа повідомила, що вони забезпечать їх переїзд з м. Рівне Рівненської області до державного кордону України з республікою білорусь та усунуть перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху, а також роз'яснила порядок дій після незаконного переправлення через державний кордон. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа повідомила, що кошти за незаконне переправлення через державний кордон України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинні передати іншому співучаснику, який здійснюватиме їх перевезення.
Так, 15 квітня 2025 року, приблизно о 9 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно до попередньої домовленості з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою, сіли до автомобіля марки Audi Q7, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 .
В подальшому, ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керуючи автомобілем марки Audi Q7, н.з. НОМЕР_1 , шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на напрямку руху, здійснив перевезення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з м. Рівне до с. Озерськ Сарненського району Рівненської області.
В свою чергу, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , відповідно до попередньої домовленості та за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, прибувши до місця на відстані приблизно 9 км від державного кордону України, неподалік с. Озерськ Сарненського району Рівненської області, передали ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 300 000 грн за послугу з організації незаконного переправлення через державний кордон України.
16.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Також, в ході здійснення досудового розслідування, зокрема проведення огляду речових доказів (мобільних телефонів), протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що до організації незаконного переправлення через державний кордон України також причетний гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , який підшуковує т.зв. «клієнтів» для переправлення через кордон, підшуковує осіб, з числа місцевих жителів для залучення до незаконної діяльності, проводить інструктаж перед перетином кордону, визначає розмір та отримує від них грошову винагороду за надані послуги, тощо.
06 серпня 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «ZTE 8050» ІМЕі 1: НОМЕР_2 , ІМЕі 2: НОМЕР_3 з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 .
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, вилучене 06 серпня 2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , перелік якого наведено у клопотанні, так як воно являється матеріальним об'єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
З урахуванням неявки та заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181110000011 від 09.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
06 серпня 2025 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому постановою слідчого від 08.08.2025 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 06 серпня 2025 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «ZTE 8050» ІМЕі 1: НОМЕР_2 , ІМЕі 2: НОМЕР_3 з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_4 , що вилучений 06.08.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та позбавити всіх осіб, які мають відношення до вказаного майна, можливості відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -