Справа № 569/16462/25
1-кс/569/6129/25
11 серпня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12025181010001679 від 07.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просить суд накласти арешт на майно, що було вилучене 06.08.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, у полі, поблизу «Пагорбу слави» у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення о/у ВКП ОСОБА_6 про те, що 06.08.2025 в м. Рівне, по вул. Захисників Маріуполя, у полі, поблизу «Пагорбу слави», у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у кишені шортів було виявлено та вилучено психотропні речовини у великих розмірах, які останній зберігав з метою збуту.
В ході проведення 06.08.2025 огляду місця події за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, у полі, поблизу «Пагорбу слави» у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вилучено полімерне упакування з ТОВ «Нова пошта» із наклеєною ТТН з номером 20451219750209 від 04.08.25. Крім того в ході проведення огляду місця події, у парковій зоні, поблизу вул. Басівкутська в м. Рівне, у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки «iPhone» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з а/н: НОМЕР_3 .
Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на вищевказане вилучене в ході проведення 06.08.2025 огляду місця події за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, у полі, поблизу «Пагорбу слави» у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 майно, яке являється матеріальним об'єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
З урахуванням неявки та заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025181010001679 від 07.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06.08.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, у полі, поблизу «Пагорбу слави» у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому постановою слідчого від 19.05.2025 визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів, спеціальної конфіскації ), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи, що слідчим доведено необхідність застосування арешту, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення збереження речових доказів, а також того, що вилечене майно, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, яке зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а не накладення арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для арешту вказаного у клопотанні майна, яке було вилучене 06.08.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя, у полі, поблизу «Пагорбу слави» у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173,395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на вилучені в ході проведення 06.08.2025 огляду місця події речі та предмети, що належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: полімерне упакування з ТОВ «Нова пошта» із наклеєною ТТН з номером 20451219750209 від 04.08.25, мобільний телефон марки «iPhone» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з а/н: НОМЕР_3 .
Встановити заборону власнику ОСОБА_5 та будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Передати вказане вище майно до камери зберігання речових доказів Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -