Справа № 569/16098/25
1-кс/569/6006/25
06 серпня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження № 12025180000000327 від 01.08.2025, за ознаками вчинення кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З клопотання вбачається, що 01 серпня 2025 року, приблизно о 11 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи легковим автомобілем «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по правій смузі руху проїзної частини автодороги Т0302 (Піщу - Шацьк - Любомль - ОСОБА_6 ) зі сторони автодороги Київ-Чоп у напярмку с. Козин, на 218 км + 400 м вищевказаної автодороги, що в межах Дубенського району, Рівненської області, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , що рухався на велосипеді у попутному напрямку та здійснив маневр ліворуч.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм помер на місці пригоди, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
01 серпня 2025 року після проведення огляду місця події автомобіль «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було вилучено та поміщено на територію майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою вул. Пекарська, 32, м. Радивилів Дубенського району Рівненської області.
02.08.2025 вищевказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Покликаючись на наведене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на автомобіль "Audi A6", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який являється речовим доказом у кримінальному провадженні а також на ньому можуть бути наявні сліди вчинення кримінального правопорушення, та транспортний засіб є знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, є достатньою підставою тимчасового його вилучення.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, враховуючи сукупність наявних підстав вважати, що зазначений транспортний засіб відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, необхідно накласти на нього арешт.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
З урахуванням неявки та заяви слідчого відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025180000000327 від 01.08.2025, за ознаками вчинення кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
13 липня 2025 року в ході огляду місця події, було виявлено та вилучено автомобіль «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який в подальшому постановою слідчого від 02.08.2025 визнано речовим доказом у рамках кримінального провадження.
Також під час досудового розслідування необхідно провести ряд судових експертиз та проведення слідчих (розшукових) дій з використанням вказаного транспортного засобу.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.10.2018 власником автомобіля «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням пор арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, а решт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, автомобіль «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , являється матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Враховуючий, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів, запобігання можливості його переховування, пошкодження, зникнення, знищення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, суд -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21070», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши заборону власнику чи будь-якій іншій особі розпоряджатися чи вчиняти будь-які інші дії із вищевказаним транспортним засобом до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні залишивши зберігати вказаний транспортний засіб на території майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою вул. Пекарська, 32, м. Радивилів Дубенського району Рівненської області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -