Справа №567/659/25
Провадження №2/567/345/25
05 серпня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами звернулось ТОВ "СВЕА ФІНАНС".
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 02.04.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №01461-04/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 6000 грн. строком на 100 днів зі сплатою 2,5% на добу. Вказує, що ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" свої зобов'язання за договором виконало, надавши грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 виконувала взяті на себе зобов'язання з істотними порушеннями умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості в загальному розмірі 17250 грн.
Крім того зазначає, що 09.04.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №10410-04/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1000 грн. строком на 100 днів зі сплатою 2,5% на добу. Вказує, що ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" свої зобов'язання за договором виконало, надавши грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , а відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотними порушеннями умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості в загальному розмірі 2875 грн.
Зазначає, що 29.08.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу №01.02-26/24, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Таким чином, ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №01461-04/2024 від 02.04.2024 в розмірі 17250 грн. (з яких 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 11250 грн. - заборгованість за відсотками) та за договором про надання фінансового кредиту №10410-04/2024 від 09.04.2024 в розмірі 2875 грн. (з яких 1000 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 1875 грн. - заборгованість за відсотками).
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договорів про надання фінансового кредиту від 02.04.2024 та від 09.04.2024 і виникненням заборгованості за основною сумою боргу, а також заборгованості за відсотками, просить стягнути зазначені кошти з відповідачки.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 16.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 14.07.2025 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши справу, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце, розгляду справи була повідомлена у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 02.04.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №01461-04/2024, а 09.04.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №10410-04/2024.
Порядок укладання договорів в електронній формі визначено Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".
Зокрема, в ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
З аналізу положень ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" вбачається, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Водночас, ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст.207 ЦК України).
Статтею 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що договори про надання фінансового кредиту №01461-04/2024 від 02.04.2024 та №10410-04/2024 від 09.04.2024 є письмовими правочинами, які відповідають формі визначеній ст.207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Дані договори відповідають вимогам ст.1054 ЦК України і доказів того, що вони оспорювалися відповідачкою не подано.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.
Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки за договором про надання фінансового кредиту від 02.04.2024 ОСОБА_1 отримала у ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" кредит в розмірі 6000 грн. строком на 100 днів та зобов'язалася повернути кредит у визначені строки, однак кошти не повернула, то з неї слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6000 грн.
За договором про надання фінансового кредиту від 09.04.2024 ОСОБА_1 отримала у ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" кредит в розмірі 1000 грн. строком на 100 днів та зобов'язалася повернути кредит у визначені строки, однак кошти не повернула, то з неї слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу і за зазначеним договором в розмірі 1000 грн.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Відповідно до умов договорів про надання фінансового кредиту від 02.04.2024 та від 09.04.2024, відповідачка ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за користування ними в розмірі 2,5% в день.
З розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №01461-04/2024 від 02.04.2024 вбачається, що станом на 29.08.2024 прострочена заборгованість за відсотками становить 11250 грн.
З розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №10410-04/2024 від 09.04.2024 вбачається, що станом на 29.08.2024 прострочена заборгованість за відсотками становить 1875 грн.
Оскільки борг по процентам за договорами про надання фінансового кредиту від 02.04.2024 та від 09.04.2024 на даний час ОСОБА_1 не сплачений, то і в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту від 02.04.2024 та від 09.04.2024 відповідачкою не оспорювався та те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, та згідно ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх користування.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2024 між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу №01.02-26/24, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, і до ОСОБА_1 за договорами про надання фінансового кредиту №01461-04/2024 від 02.04.2024 та №10410-04/2024 від 09.04.2024.
Згідно ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №01461-04/2024 від 02.04.2024 в розмірі 17250 грн. (з яких 6000 грн. -заборгованість за тілом кредиту та 11250 грн. - заборгованість за відсотками) та за договором про надання фінансового кредиту №10410-04/2024 від 09.04.2024 в розмірі 2875 грн. (з яких 1000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 1875 грн. - заборгованість за відсотками).
Отже оскільки відповідачка порушила свої зобов'язання за договорами про надання фінансового кредиту, то з неї підлягає стягненню на користь позивача 17250 грн. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №01461-04/2024 від 02.04.2024 та 2875 грн. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №10410-04/2024 від 09.04.2024.
За приписами ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.141, 258-259, 264-265, 268, 272, 352, 354 ЦПК України
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" 17250 грн. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №01461-04/2024 від 02.04.2024, 2875 грн. заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №10410-04/2024 від 09.04.2024 та 2422 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (місцезнаходження: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221),
відповідачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складено 11.08.2025.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.