Справа № 550/366/25
Провадження № 2/550/225/25
11 серпня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,
за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,
учасників справи:
позивача - представник ОСОБА_1 ,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чутове цивільну справу
за позовом Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, як органу опіки і піклування, в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
до ОСОБА_2 ,
про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,
Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як орган опіки і піклування звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітніх дітей до ОСОБА_2 про відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведення оцінки рівня безпеки дітей відповідачки,встановлено, що неналежне ставлення відповідачки до виконання батьківських обов'язків по відношенню до дітей створює реальну загрозу для здоров'я, життя та розвитку дітей.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Хоменка Д.Є. від 28.03.2025 було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
У зв'язку із закінченням повноважень судді Хоменка Д.Є. згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 справу передано для розгляду судді Литвин В.В.
Ухвалою судді Литвин В.В. від 05.05.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою підготовчого засідання від 17.06.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 16.07.2025, в яке викликано учасників справи, задоволено клопотання позивача та викликано в судове засідання свідків.
У судовому засіданні 16.07.2025 судом оголошувалась перерва до 09:30 год. 06.08.2025 для забезпечення участі дітей, щодо яких вирішується питання відібрання від матері, у судовому засіданні.
Заслухавши сторін, свідків, з'ясувавши у присутності психолога КП «Центр надання соціальних послуг» Скороходівської селищної ради Мокроспоп Н.В. думку дітей, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю чотирьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .Зазначене підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 10-12), витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 13-15, 97), в яких відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто за вказівкою матері.
Відповідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дитини від 17.03.2025, затверджених рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 18.03.2025,малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було виявлено за місцем проживання баби зі сторони матері ОСОБА_7 , яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, діти були в занедбаному вигляді, мали неприємний запах, брудний одяг, взуття, що не відповідали статі, віку та сезону.У дітей виявлено педикульоз. В будинку відсутні продукти харчування. Мати дітей відсутня більше доби, про своє місце перебування не повідомила, на телефонні дзвінки не відповідала.Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в аварійному стані, для проживання дітей не пристосований.
За результатами складених актів проведення рівня безпеки дітей на підставі наказу служби у справах дітей виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 17.03.2025 № 10 малолітні діти ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тимчасово влаштовані до сім'ї патронатного вихователя.
На підставі численних повідомлень службових осіб навчального закладу, органу місцевого самоврядування щодо невідвідування школи, ведення бродячого способу життя тощо Комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Скороходівської селищної ради 25.04.2025 проведено бесіду з неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якої встановлено, що неповнолітній ОСОБА_8 не проживає вдома, веде бродячий спосіб життя, категорично відмовляється проживати за місцем тимчасового перебування його молодших братів і сестри, мати його утриманням і вихованням не займається (а.с. 113).
У судовому засіданні суд заслухав показання свідків: директора Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Скороходівської селищної ради Мяло Олену Олександрівну, старосту Іскрівського старостинського округу Скороходівської селищної радиСватенко Наталію Володимирівну, директора опорного закладу «Скороходівський ліцей» Скороходівської селищної ОСОБА_9 , медсестру ОСОБА_10 , які повідомили суду, що родина ОСОБА_11 неодноразово перебувала під супроводом соціальних служб як така, що опинилася в складних життєвих обставинах у зв'язку зі складним матеріальним становищем, неналежними умовами проживання дітей та зловживанням алкоголем матір'ю. У 2025 році родина знову потрапила в поле зору соціальних служб у зв'язку з тим, що діти не відвідували навчальних закладів, школи та дитячого садочку відповідно, діти мають занедбаний вигляд, неприємний запах, брудний одяг, вдома панує антисанітарія, відсутні елементарні умови для проживання та розвитку дітей, мати часто залишає дітей на бабусю, яка зловживає алкогольними напоями.
Згідно з висновком органу опіки і піклування виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 17.03.2025, затвердженим рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 18.03.2025 № 35, визнано за доцільне негайно відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від матері без позбавлення її батьківських прав у зв'язку із загрозою їх життю і здоров'ю (а.с. 61-62).
Згідно з висновком органу опіки і піклування виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Скороходівської селищної ради від 29.04.2025 № 71, визнано за доцільне відібрати неповнолітнього ОСОБА_6 від матері без позбавлення її батьківських прав у зв'язку із ухилянням її від своїх обов'язків щодо виховання дитини (а.с. 114-115).
Так, згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У даній справі судом встановлено, що мати належним чином не займається вихованням своїх дітей, не цікавляться їх розвитком, не береповноцінної та достатньої участі в їх утриманні, навчанні та вихованні, що створює небезпеку для життя і здоров'я дітей, негативно впливає на їх розвиток і виховання.
Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини у батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Зокрема, до таких підстав згідно з п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України є ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоке поводження з дитиною; батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, такі в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (розпиття алкогольних напоїв або перебування у стані алкогольного сп'яніння у присутності дітей). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 315/1279/19 (провадження № 61-3821св21).
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
За наведених вище конкретних обставин суд вважає встановленим, що дійсно станом на день відібрання дітей існували умови, загрозливі для їх життя і здоров'я і були підстави для негайного їх відібрання від матері. Суд погоджується з тим, що на теперішній час є підстави для відібрання дітей від відповідачки, оскільки умови для їх проживання відсутні і дійсно існує загроза для здоров'я дітей та їх життя.
Всебічно і повно проаналізувавши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що відібрання дітей від матері відповідає їх інтересам.
При ухваленні рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (справа «Савіни проти України») у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя.
Суд наголошує, що відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом і відповідачка ОСОБА_2 відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України не позбавлена можливості повернути дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей та утриманню, і суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дітей.
Ухвалюючи рішення в даній справі, суд виходить із найкращих інтересів дітей.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що відповідачка неналежно виконує свої батьківські обов'язки по догляду, вихованню та розвитку власних дітей, враховуючи наявність реальної загрози для їх життя, здоров'я та розвитку, повноцінний фізичний та духовний розвиток, безпеку, гармонію та спокій, ставлячи на перше місце найкращі інтереси дітей та оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що позовні вимоги про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
При визначенні суми стягнення аліментів суд враховує вікову категорію дітей та їх звичайні потреби, відсутність самостійного доходу, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обов'язок та відповідальність батьків за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дітей, виходячи із їх найкращих інтересів.
А тому, з огляду на вищевикладене, керуючись принципами законності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне вимогу про стягнення аліментів задовольнити, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 всіх видів її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 21 березня 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідачки на користь дітей аліментів в частині суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь держави судовий збір, оскільки позивач був звільнений від його сплати при зверненні до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 8, 12, 14, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 19, 150, 170, 171, 181-183Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 7, 10, 76-82, 89, 141, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як органу опіки і піклування до ОСОБА_2 про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Відібрати дітей малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 21 березня 2025 року, на користь осіб або установ, у яких будуть утримуватись діти.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Роз'яснити відповідачці, що відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України вона вправі повернути дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей, звернувшись до суду з відповідною заявою, за результатом розгляду якої суд може постановити рішення про повернення їй дітей.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне рішення складено 11 серпня 2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Виконавчий комітет Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, ЄДРПОУ 40924458, вул. Софіївська, 15, селище Скороходове, Полтавський район, Полтавська область.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Литвин