Дата документу 07.08.2025Справа № 554/11569/25
Провадження № 1-кс/554/9659/2025
07 серпня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого ВРЗСТ СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025170420000992 від 04.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого вказав, що 03.08.2025 року, близько 15:38 години, водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Полтава, по вул. І. Мазепи, у напрямку вул. 23 Вересня, поблизу перехрестя з вулицею Алмазна, змінив напрямок свого руху вліво, здійснив виїзд поза межі проїзної частини, де на тротуарі допустив зіткнення на пішохода ОСОБА_6 , який стояв, тримаючи велосипед. Внаслідок наїзду ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забій садина поперекового відділу хребта, садина правого колінного суглобу та лівого ліктьового суглобу.
04.08.2025 відомості про дану подію були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025170420000992 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.286 КК України.
04.08.2025 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиці Івана Мазепи та вулиці Алмазної, у м. Полтава, було вилучено велосипед «AKESS», котрий зберіг на собі сліди дорожньо-транспортної пригоди (механічні пошкодження). та передано на відповідальне зберігання власнику та який буде зберігатися за адресою: АДРЕСА_1
Вищевказаний велосипед належить ОСОБА_7 .
04.08.2025 постановою слідчого вищевказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025170420000992.
З метою проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, через необхідність проведення слідчих дій та експертних досліджень з використанням вказаного транспортного засобу, задля збереженням слідової інформації, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на нього арешту. Не застосування такого заходу може призвести до можливої втрати майна та його відчуження третім особам. Таке обмеження права власності відповідатиме завданням кримінального провадження та буде співрозмірним з огляду на обставини кримінального провадження.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав, просив задовольнити.
Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, судом неодноразово здійснювалися виклики на належний останньому номер телефону, однак, здійснити виклик не вдалося.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на викладене, з метою дотримання строків розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності учасників судового провадження та на підставі ч.4 ст.107 КПК України без фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує із змісту клопотання, метою накладення арешту на велосипед «AKESS» є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Встановлено, що постановою слідчого від 04.08.2025 року вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
03.08.2025 року вилучений велосипед «AKESS» передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 під зберігальну розписку.
Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Слідчим доведено, що належний ОСОБА_8 велосипед «AKESS» є доказом злочину, зберігає на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, отриманих унаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, тобто відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст.98 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту щодо вказаного майна надасть можливість провести із ним необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, отримані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, встановленню обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування, з'ясуванню обставин механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди та встановленню причинного зв'язку між діяннями учасників пригоди та наслідками, які настали, що неможливо встановити без дослідження транспортного засобу, на якому залишилися сліди кримінального правопорушення.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Місце зберігання велосипед «AKESS» слід визначити за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на велосипед «AKESS», який належить ОСОБА_7 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Місце зберігання велосипеду «AKESS» визначити за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1