Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 532/1555/25
Провадження № 3/542/323/25
11 серпня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
26 червня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області з відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2025 року справа розподілена судді Мороз Т.М. (а.с. 21).
26 червня 2025 року суддя Мороз Т.М. заявила самовідвід (а.с. 22).
Постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 червня 2025 року задоволено заявлений самовідвід судді Мороз Т.М. та передано справу про адміністративне правопорушення до канцелярії суду для передання на розгляд іншому судді (а.с. 25).
27 червня 2025 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2025 року справа розподілена судді Макарчуку С.М. (а.с. 26-27).
30 червня 2025року суддя Макарчук С.М. заявив самовідвід (а.с. 28).
Постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 01 липня 2025 року задоволено заявлений самовідвід судді Макарчука С.М. та передано справу про адміністративне правопорушення до канцелярії суду для передання на розгляд іншому судді (а.с. 29).
01 липня 2025 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2025 року справа розподілена судді Тесленко Т.В. (а.с. 30).
02 липня 2025 року суддя Тесленко Т.В. заявила самовідвід (а.с. 31).
Постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 липня 2025 року задоволено заявлений самовідвід судді Тесленко Т.В. та передано справу про адміністративне правопорушення до канцелярії суду для передання на розгляд іншому судді (а.с. 32).
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2025 року, призначення судді не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи (а.с. 33) та сформовано звіт про неможливість розподілу справи між суддями (а.с. 34-35).
Згідно з поданням голови Кобеляцького районного суду Полтавської області справа № 532/1555/25 передана до Судової палати з розгляду кримінальний справ Полтавського апеляційного суду для вирішення питання про направлення справи на розгляд до іншого суду (а.с. 37).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 липня 2025 року задоволено подання Кобеляцького районного суду Полтавської області та направлено справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУПАП до Новосанжарського районного суду Полтавської області для розгляду по суті (а.с. 41-42).
21 липня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області з Полтавського апеляційного суду надійшла справа № 532/1555/25 з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 397144 від 24 червня 2025 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Вказаний протокол з доданими до нього матеріалами внаслідок автоматизованого розподілу судових справ між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.
З протоколу від 24 червня 2025 року серії ВАД № 397144 (а.с. 19), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, вбачається наступне.
В червні 2025 року, гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , приходив до колишньої співмешканки ОСОБА_2 та вчиняв словесні сварки, кидав квіти у двір, писав маркером на майні ОСОБА_2 , неодноразово своїми діями вчиняв психологічний тиск та психологічне домашнє насильство в сім'ї, чим завдав шкоду її психічному здоров'ю. Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення та що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатись у Новосанжарському районному суді Полтавської області, до суду не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на його адресу проживання, а саме: АДРЕСА_1 , що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Повістка на судове засідання, призначене на 11 серпня 2025 року, яка направлялась на зареєстровану адресу проживання ОСОБА_1 , повернулась до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 48-50).
Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав, пояснень щодо встановленого в протоколі порушення до суду не надавав.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що суд повідомляв у встановленому законом порядку ОСОБА_1 про проведення судового засідання, однак із незалежних від суду причин останній судову повістку не отримав, зважаючи на те, що він, як особа, якій відомо про факт складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не виконав добросовісно свої процесуальні обов'язки щодо явки в судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних матеріалів.
Суд зазначає, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Не зважаючи на це, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення в сукупності із доданими до нього матеріалами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, ініціатором складення протоколу надані наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення від 24 червня 2025 року серії ВАД № 397144 (а.с. 19), який містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 червня 2025 року , в якому зазначено про вчинення ОСОБА_1 порчи майна ОСОБА_2 (а.с. 6),
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 23 червня 2025 року, в яких нею зазначено про те, що її колишній співмешканець ОСОБА_1 завдає шкоди її майну, пише маркером на стінах її продуктового вагону, без дозволу забирає товар,
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, де зазначено, що гр. ОСОБА_1 переслідує потерпілу та здійснює психологічний тиск (а.с. 8-10),
- роздруківки фотоматеріалів (а.с. 11-16),
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 24 червня 2025 року, в яких ним зазначено про суперечки із колишньою співмешканкою на ґрунті побутових питань (а.с. 17).
Дослідивши відповідні матеріали, суд зазначає, що надані ініціатором складення протоколу про адміністративне правопорушення докази, не підтверджують того факту, що внаслідок дій з боку ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Окрім констатації вказаної обставини у протоколі про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не надано доказів, що таке правопорушення мало місце, а також що не надано доказів завдання шкоди потерпілій.
Додані до матеріалів справи роздруківки фотоматеріалів також не підтверджують того факту, що з боку ОСОБА_1 була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Описані потерпілою ОСОБА_2 у письмових поясненнях дії ОСОБА_1 щодо завдання шкоди її майну, здійснення написів маркером на стінах її продуктового вагону, забирання товару, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частина 3 статті 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення частини 3 статті 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Отже, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки, адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, так як не доведений факт завдання шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
У зв'язку з цим, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а тому провадження щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173-2, 247, 283 та 284 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва